Програма-2020: навіщо Україна змінює підходи до інтеграції в Альянс

26 травня президент України затвердив Річну національну програму (РНП) під егідою Комісії Україна – НАТО на 2020 рік.

Чому цей документ такий важливий? Бо це наш компас, який вказує курс на членство у НАТО. А швидкість руху визначає ефективність виконання Україною ключових реформ, передусім боротьби з корупцією, перезавантаження роботи судів тощо.

Особливий акцент у новому документі робиться на загальнополітичній та економічній складових. Таке розуміння є новим і амбітним для України та вимагає ставитися до РНП як до документа, значно ширшого, ніж план гармонізації стандартів чи досягнення взаємосумісності Збройних сил.

Адже до НАТО вступають не лише Збройні сили, а вся країна. Тут як зі здоров'ям - воно не повне, якщо з серцем усе гаразд, а нирки не працюють.

Готовність до вступу в НАТО означатиме, що Україна вирішила усі системні проблеми в кожній важливій сфері - чи то економіка, медицина чи армія.

Тому для України програма реформ на шляху до НАТО - це саме комплекс завдань, які забезпечують таку повноцінну готовність і тримаються на фундаменті одночасно економічної і, власне, військової безпеки. Всі складові цього фундаменту повинні бути однаково сильними і працювати злагоджено з усіма іншими системами і функціями.

Якщо ми усвідомимо цю тезу, то можна буде переходити до аналізу РНП як практичного документа.

Основна увага програми на 2020 рік зосереджена на так званому "демократичному" блоці питань, тобто включає питання свободи слова, економічних реформ. Водночас це не означає зниження уваги до сфери оборони і безпеки, бо один з елементів - це покращення взаємосумісності Збройних сил України з арміями країн-членів НАТО.

До того ж реформи, стратегічність яких ми узгодили з Альянсом, тісно переплетені з реформами, що передбачені Угодою про асоціацію Україна-ЄС. В центрі такого взаємозв'язку - людина та усі її фундаментальні інтереси.

В цьому також полягає унікальність цьогорічної програми - вона людиноцентрична, бо прямо вказує на людину як ключового суб'єкта національної безпеки.

Це пояснює, чому до РНП-2020 включені такі цілі і завдання, як відновлення об’єктів інфраструктури в об'єднаних територіальних громадах (ОТГ), покращення соціального захисту, включаючи військовослужбовців (але не лише їх), реформа судової системи, освіти і науки, покращення бізнес-клімату в Україні, підвищення рівності, в тому числі гендерної, у сферах безпеки та оборони.

Перелік значно довший, хоч і показує, як далеко наша співпраця з НАТО виходить за межі суто безпеково-оборонного комплексу.

А ще нова програма підготовлена за міжнародною методикою "управління, орієнтованого на результат", тобто ми відійшли від оцінки кількості на користь якості виконання. Наприкінці 2020 року можна буде детально проаналізувати прогрес у кожному напрямку, виявити неефективність та разом знайти спосіб її виправити. Цей формат також дозволяє суспільству побачити, як просувається наша робота і який її результат.

Таким чином, ми переглянули підходи до інтеграції України в НАТО.

Ми відійшли від політичних декларацій щодо невідкладного членства і отримання Україною Плану дій щодо членства в НАТО. Бо бачимо, що серед держав-членів Альянсу ще не назрів відповідний консенсус.

Причому ми не ставимо єдиною метою досягти всіх критеріїв, бо цілком достатньо здобути такий рівень готовності, за якого Україна як держава буде здатна ефективно виконувати покладені на неї завдання і функції. Це включає сильну боєздатну армію, міцну економіку, незалежну від монополій енергетику, ефективну соціальну політику, тобто той самий високий рівень стійкості (resilience), який необхідний для членства в Альянсі.

Скажу більше, така стійкість України буде відчуватися не лише експертами, але й простими людьми. Це те, що ми часто сприймаємо як "європейський" або "цивілізований" рівень життя. Його, як і здоров'я, неможливо приховати, бо якщо воно є - то це очевидно, а якщо немає - обманювати себе марно.

Важливо, що цьогорічна програма дуже конкретно передбачає покрокові дії, які здатні допомогти провести найважливіші реформи, а процес їх впровадження буде планомірними, цілеспрямованим і зорієнтованим на конкретний результат.

Тоді рух до НАТО фактично означатиме посилення нашої країни настільки, щоб протистояти не лише внутрішній стагнації, яку спричиняє корупція та інші недореформовані сфери, але й агресії зовнішній, включаючи гібридно-військову, енергетичну та будь-яку іншу.

Бо досягнення критеріїв, що є умовою вступу до НАТО через виконання Річної національної програми - це фактично ознака державного здоров'я, що дозволяє потужно протистояти викликам, які досі становлять загрозу добробуту нашої країни та громадян.

Публікації в рубриці "Експертна думка" не є редакційними статтями і відображають винятково точку зору автора

Вадим Пристайко
віцепрем'єр з питань європейської та євроатлантичної інтеграції