Наша головна цінність – українська сім’я – Колихаєв

Нещодавно народний депутат Ігор Колихаєв дав інтерв’ю Андрію Бузарову, під час якого були порушені важливі для України та Херсонського регіону економічні та сільськогосподарські питання.

Головний принцип в будь-якій діяльності для Ігоря Колихаєва – роби, що можеш там, де ти є. Саме це і стало мотивом, щоб успішний бізнесмен пішов у політику. За його словами, залишатися осторонь від всього, що відбувається в нашій країні просто не виходить: момент соціальної відповідальності вкрай значущий.

Саме такі люди, які вміють творити, повинні об’єднуватися з метою розвитку свого міста, регіону, країни. Також політик зазначив, що в будь-якій кризі, як в політичній, так і в фінансовій, сильна команда людей – це номер один для її подолання. Правильний підбір однодумців, чітко поставлені цілі та їх своєчасне досягнення – все це невід’ємні складові успіху, переконався на власному досвіді Колихаєв.

На питання про причини вибору партії За майбутнє нардеп підкреслив такі важливі для нього пункти, як однодумність, успішний підприємницький і політичний бекграунд, професіоналізм, яким володіють члени партії. Саме такі люди здатні побудувати майбутнє країни.

Говорячи про регіон, Ігор Колихаєв зазначив пріоритетний напрям у розвитку Херсона та Херсонської області.

– Для мене очевидно, що Херсонський регіон і його потенціал явно недооцінений. Для зміни цієї ситуації необхідна якісна децентралізація і законопроекти, які максимально сприятимуть розвитку регіону. Вільна економічна зона або статус пріоритету в розвитку – це можливість залучити інвесторів на Херсонщину, – підкреслив він.

Також він додав, що це потрібно для зменшення залежності від МВФ. Необхідно зацікавити інвесторів, а тоді завдяки вищезазначеному закону капітал зайде в області, які перебувають в економічній ямі. Це дасть українцям, і зокрема херсонцям, впевненість у завтрашньому дні, щоб молодь не виїжджала за кордон у пошуках роботи. Тоді у нас з’являться нові сім’ї.

Для нардепа головним пріоритетом є українець, а держава – на другому місці. Він керується принципом Україна для українця, а не навпаки. Для досягнення спільної мети політик вважає найважливішим вміння і бажання домовитися і знайти компроміс, незважаючи на приналежність до тієї чи іншої партії, еліти.

– Якщо ми хочемо щось створити, потрібно всім сісти за круглий стіл, визначити пріоритети (статус Херсонської області), прописати концепцію з розвитку нашого регіону як мінімум на 20 років, і найголовніше – вміти слухати та чути.
Ми зобов’язані сідати за стіл переговорів і шукати компроміси, що задовольняють більшість, нівелювати розбіжності та працювати заради об’єднання нашої країни. Депутати всіх рівнів обрані народом, щоб чути людей і діяти в їхніх інтересах, бути якісними управлінцями, – говорить він.

Читайте: ВВП України у 2020 році може впасти до 8% – прогноз Кабміну

Щодо розвитку сільського господарства Колихаєв зазначив кілька основоположних для економіки аспектів. На жаль, нещодавно ухвалили закон про ринок землі. Комусь він вигідний, а комусь – ні. На його думку, потрібно розвивати ринок орендних відносин замість того, щоб продавати українські землі, які належать українському народові та країні.

Такий варіант дозволив би в подальшому утримувати громади через сплату податків згідно децентралізації. Було б правильно створити та розвинути державний земельний банк, який викуповував би землю і здавав її на конкурсній основі в оренду.

– Крім того, я б закрив імпорт, оскільки для Європи Україна зі своїм сорокамільйонним населенням є пунктом номер один зі збуту своєї продукції.
Необхідно розвивати нові підприємства, давати пільгові кредити для сільгосп-підприємств, чітко визначити шляхи розвитку планової економіки: оцифрувати галузі всієї України та розуміти, що можна вирощувати в тому чи іншому регіоні.
Але, на жаль, цієї планової економіки у нас немає. Ми більше зайняті політикою, ніж економікою, хоча економіка є первинною, – резюмував Колихаєв.

До речі, уряд затвердив Програму стимулювання економіки для подолання наслідків епідемії Covid-19. Програма передбачає широкий спектр методів підтримки: допомога просування експорту; доступні кредити, грантові програми; розширення участі малого та середнього бізнесу у державних закупівлях.