https://glavcom.ua/img/article/6832/94_main.png
Робоча група з підготовки закону про опозицію очолив перший віцеспікер Руслан Стефанчук. Глава парламенту Дмитро Разумков очікує розгляду документу вже восени

ГЛАВКОМ

Кістка для опозиції. Монобільшість вирішила приспати конкурентів?

by

Закон про опозицію буде готовий до осені. Що про нього думають представники фракцій?

Верховна Рада в черговий раз взялася створювати закон про опозицію. Несподіваним поштовхом для цього стало голосування депутатів фракції «Опозиційна платформа «За життя» за правки до регламенту. Вони дозволили розблокувати прийняття так званого «антиколомойського» закону, що блокує повернення Приватбанку колишнім власникам. Ще зранку 16 квітня депутати від ОПЗЖ критикували цей закон на всіх своїх телеканалах, а вже за кілька годин 15 депутатів «медведчуківської» фракції дали на нього голоси. І пояснювали вони це, зокрема, тим, що більшість пообіцяла їм прийняти закон, який забезпечить права опозиції. 

Робоча група з підготовки закону вже створена, її очолив перший віцеспікер Руслан Стефанчук. Глава парламенту Дмитро Разумков вважає, що проєкт буде розроблений до кінця сесії, а розглянуть його вже восени. 

Хронологія турботи про опозицію

Історія з законом про опозицію триває давно, фактично ця влада прийняла її у спадок. Розділ про парламентську опозицію існував в регламенті Ради в 2008–2010 роках. Він гарантував опозиції право скликання позачергової сесії парламенту, винесення питань до порядку денного сесії, представництво в комітетах і так далі. Внаслідок ігор Віктора Януковича з Конституцією ці норми з регламенту зникли, та так досі і не повернулися. Аби зробити вигляд, що з опозицією рахуються, їй дали дозвіл ставити свої законопроєкти, гупати ногами та погрожувати владі кулаками щосереди. Це був так званий «день опозиції», коли опозиціонерам дозволяли випустити пар, але, звісно, ніяких рішень Рада не приймала. 

Зараз нема навіть такого симулякру. І не факт, що він потрібен, якщо опозиції будуть надані більш ефективні інструменти. Поки це лише внесення постанов щодо скасування прийнятих законопроєктів, які швидко ставляться на голосування і прогнозовано не отримують голосів, та блокування трибуни. Також «слуги» віддали опозиції з барського плеча посаду віце-спікера (її обйняла представниця «Батьківщини») та голови комітету зі свободи слова (ОПЗЖ). Але опозиціонерам цього замало.

Вже відбулося перше онлайн-засідання робочої групи щодо підготовки закону про опозицію. Від ОПЗЖ, яка вішає на себе всі лаври щодо нього, в ній присутній Василь Нимченко, від «Європейської солідарності» – Руслан Князевич, від «Батьківщини» – Альона Шкрум, від «Голосу» – Інна Совсун, хоча, скоріш за все, її замінить Олег Макаров, від групи «Довіра» – Микола Бабенко. Від пропрезидентської фракції, окрім Стефанчука, в групі присутні представник президента в Конституційному суді Федір Вениславський та представник Ради в тому ж суді Ольга Совгиря. Окрім нардепів, до роботи долучені представники громадського сектору, науковці, голова юридичного управління парламенту Михайло Теплюк. За даними джерел «Главкома», до процесу підключили навіть колишнього нардепа Валерія Писаренка, який близький до Андрія Портнова, що працював в Адміністрації президента Януковича.   

«Перша робоча група була звичайною тратою часу, слава Богу, що це було по «зуму», – розповідає один з учасників зустрічі. – Ми всі познайомилися, Стефанчук сказав, що надішле свої пропозиції. Поговорили, які всі класні, скільки там регалій в кого, і який важливий цей закон. Створили чат, куди нам кинули всі зареєстровані законопроєкти про опозицію за весь час роботи Ради. Їх там більше семи штук. І далі буде 5-10 питань, по кожному з яких буде висловлюватися кожна фракція. 

До 15 червня ми вже напрацьовуємо структуру самого проекту. Дай Боже, в вересні цей погоджений текст має бути винесений на громадське обговорення, отримає експертні висновки Венеційської комісії, але виглядає так, що прийматися він буде не раніше листопада». 

Основне перше питання, яке має вирішити робоча група, – чи треба приймати окремий закон про опозицію, чи достатньо буде змін до діючого регламенту. Той же Разумков вважає, що потрібен окремий закон, але не всі опозиціонери розділяють його думку. 

«Главком» поспілкувався з представникам усіх фракцій та деякими політологами, які спрогнозували, чого варто очікувати від чергової спроби узаконити права опозиції. Прогнози виявились не дуже оптимістичними. 

«Приймуть якийсь неробочий закон»

https://glavcom.ua/img/forall/users/49/4938/1801_oooo.plus.png

Олексій Гончаренко, «Європейська солідарність»

Очевидно, що права опозиції мають бути захищені. Бо на наші права просто плюють. Але ми вже бачили закон про імпічмент у виконанні Зеленського, за яким цей імпічмент неможливо організувати. Подивимося, які права тепер вони дадуть опозиції, – можливо, тільки на те, щоб під лавкою сидіти. 

З моєї точки зору, це питання варто було б прийняти ще за минулої каденції. Але краще за цієї, ніж за наступної. Зараз його актуальність набагато вища. Все-таки минула влада була коаліційна, а тут одна більшість, яка собою подавляє все інше. 

Я в їхню щирість не вірю. Щоб їх не звинувачували, приймуть якийсь неробочий закон і скажуть, дивіться, ось є закон про опозицію. Але ми будемо брати участь в його розробці. 

«Ми хочемо брати участь в формуванні порядку денного»

https://glavcom.ua/img/forall/users/49/4938/198_oooo.plus.png

Микола Скорик, «Опозиційна платформа – За життя»

На цьому етапі, наскільки я розумію, не йдеться про переділ комітетів за квотним принципом. Ми хочемо брати участь в формуванні порядку денного, щоб до залу потрапляли ті закони, які ми пропонуємо. Тому що на сьогоднішній день цього немає в принципі. 

Звісно, вони завжди можуть «прокатувати» наші ініціативи, але є закони, з якими дуже складно це зробити. Це нестиме за собою досить великі іміджеві і електоральні втрати. 

«Ми вимагаємо формування опозиційного уряду»

https://glavcom.ua/img/forall/users/49/4938/1695_oooo.plus.png

Олександр Пузанов, «Опозиційна платформа – За життя»

На самому початку роботи Верховної Ради 9 скликання нами був поданий законопроєкт про парламентську опозицію, який був підготовлений з урахуванням європейських правових стандартів. Згідно з документом, парламентську опозицію пропонується наділити повноваженнями, необхідними для повноцінної реалізації контрольної функції за діями влади, а саме:

Крім того, ми пропонуємо чітко врегулювати процедуру створення і закріплення статусу парламентської опозиції, вільного приєднання депутатів до парламентської опозиції. На жаль, за дев’ять місяців Головний комітет так і не приступив до розгляду даного проєкту, хоча вже кілька місяців як він включений до порядку денного поточної сесії.

«Монобільшість тягне на себе ковдру»

https://glavcom.ua/img/forall/users/49/4938/1947_oooo.plus.png

Сергій Шахов, група «Довіра»

В розробці цього законопроекту ми будемо обов’язково брати участь. Якщо закон буде популістським, – це одне. Якщо він буде конструктивним і фундаментальним, – це зовсім інше. По суті, група «Довіра» виступає за конструктивну опозицію. Але при цьому ми не підтримуємо монобільшість, якщо йдеться про інтереси якихось олігархів. Ми точно не в коаліції. 

Якщо казати про наші вимоги, то ми на сьогодні не можемо блокувати опозицією той чи інший закон. Монобільшість на себе перетягує ковдру. Потрібні запобіжники. Наприклад, якщо 150 депутатів не приймають якусь позицію, то  спікер і монокоаліція не можуть цього ігнорувати.

«Закон про опозицію не може бути прийнятий без голосів опозиції»

https://glavcom.ua/img/forall/users/49/4938/353_oooo.plus.png

Альона Шкрум, «Батьківщина»

100%, що в умовах монобільшості треба більше прав для опозиції. Не може бути такого, що єдиний механізм – це збирати підписи про скасування закону, щоб більшість це потім провалювала. І ще один механізм, який у нас на сьогодні є, – блокувати трибуну, що є не дуже парламентським методом, хоч і використовується часто в світі. 

За часів Петра Порошенка було дуже мало можливостей, окрім блокування трибуни, щоб взагалі почули опозицію, її законопроєкти. Вони взагалі не ставилися в порядок денний. Я сподіваюся, що щосереди ми розглядатимемо опозиційні законопроекти стільки ж по часу, скільки й інші. І так само в п’ятницю під час години запитань до уряду – насправді, це механізм для опозиції. Щоб це не відбувалося як зараз, і міністри не тільки звітували, а відповідали конкретно на питання.

Наприклад, зараз готується законопроект, що на вимогу нардепів можна подати подання на звільнення міністра до прем’єр-міністра, а той зобов’язаний винести постанову про звільнення міністра, який не відповідає на запитання і взагалі не звітує, в зал. Якщо він цього не робить, тоді парламент може робити це сам.

Якщо закон про опозицію буде прийнятий фракцією монобільшості без голосів опозиції, то цього закону просто не буде існувати. Де-юре він буде, а де-факто – ні. І це буде абсолютне порушення всіх парламентських процедур, про що ми вже будемо говорити на міжнародному рівні. Тому, я думаю, що до такого не дійде. Очевидно, якщо ми будемо голосувати за цей закон, то будемо погоджуватися з більшою його частиною. 

«Законопроєкт буде внесений на розгляд парламенту у цьому році»

https://glavcom.ua/img/forall/users/49/4938/1576_oooo.plus.png

Федір Веніславський, «Слуга народу»

Закон буде передбачати механізми, які забезпечать можливість контролювати парламентську більшість, щоб опозиція отримала гарантоване право на керівництво певними парламентськими комітетами – бюджетним, хоча це під питанням, свободи слова, з прав людини… Можливо, саме опозиції варто було б надати право висувати кандидатів на посаду уповноваженого з прав людини. Але взагалі цей закон необхідно прийняти якнайшвидше, щоб ніхто нас не звинувачував, що опозиція не має реальних впливів на діяльність уряду. Я сподіваюся, що в цьому році законопроєкт буде 100 % внесений на розгляд парламенту. 

«Спеціально приймати закон про опозицію необхідності немає»

https://glavcom.ua/img/forall/users/49/4938/1966_oooo.plus_05.png

Ярослав Юрчишин, «Голос»

Є законопроєкт ОПЗЖ про опозицію, який містить корупційні ризики, на які вказав наш антикорупційний комітет. Щоб внести новий законопроєкт про опозицію, треба його провалити на цій сесії і тільки на наступній ми зможемо приступити до розгляду законопроєкту про опозицію по суті.

Наша позиція – насправді достатньо змін до закону про регламент. Спеціально приймати закон про опозицію критичної необхідності немає. В принципі день опозиції – це корисна річ, але вона в українських реаліях виродиться в те, що більшість в цей день просто не буде приходити до зали, а якщо і приходитиме, то не голосуватиме. Питання опозиції – це питання зрілості демократичного процесу, а не правил, які прописані. 

Конструктивна опозиція зацікавлена в тому, щоб законопроекти приймалися. Тому ми реєструємо наші важливі законопроекти переважно у співавторстві зі «Слугами» і приймаємо їх. І нам закон про опозицію навряд чи щось критично додасть. Гарантування опозиційних прав на контрольні функції? Це цікаво. Але це зміни до регламенту і закону про комітети Верховної Ради. Наша позиція така, що захист прав опозиції можна забезпечити і без спеціального закону. Така імітація, як була з законом про імпічмент, нас не цікавить. 

Але навіть якщо будуть якісь зміни, то їх запровадять, напевно, з наступного скликання. Найбільша ймовірність прийняття адекватного закону про опозицію можлива тоді, коли в нас стабілізуються дві великі партії, які будуть представляти інтереси різних верств населення. І коли вони будуть між собою тягатися, то сядуть і домовляться, що потрібен закон про опозицію. В багатьох країнах це працює. Тому що ти розумієш, що зараз на коні, але можеш піти в опозицію і тобі треба, щоб там тебе не знищили.  

«Передача владних функцій опозиції принесе тільки проблеми»

https://glavcom.ua/img/forall/users/49/4938/1___33.png

Володимир Фесенко, політолог

Якщо обіцяли, то щось зроблять. Це може виглядати демократично та цивілізовано. Взагалі права опозиції треба чітко зафіксувати в регламенті Верховної Ради. Починаючи з 2014 року, права опозиції порушувалися – щодо призначення другого віцеспікера, квот в парламентських комітетах і так далі. Але я вважаю, що передача якихось владних функцій опозиції принесе тільки проблеми. Наприклад, якщо віддати їй Рахункову палату, діяльність цього органу буде політизованою і призведе до безкінечних конфліктів. В принципі, головна гарантія опозиції – це свобода слова і політичної діяльності. 

Я схиляюся до того, що нинішня робота над законом – предмет домовленостей з ОПЗЖ, аби зняти деяку напругу. І це може стати хорошим інструментом для випускання пари в парламенті. Але гадаю, що все зведеться до прийняття якогось формального документу. 

«Ми отримаємо не закон, а щось в кастрованому вигляді»

https://glavcom.ua/img/forall/users/49/4938/2___27.png

Андрій Золотарьов, політтехнолог 

Я вважаю, що ми зараз заходимо в такий період, коли стане не до законів про опозицію. Хоча по-хорошому, і я це особисто Зеленському в ніч перемоги на виборах казав, треба було приймати цей закон в числі першочергових. Оскільки будь-яка влада рано чи пізно стає опозицією. Це може тривати довго чи статися швидко, але, як написано на кільці Соломона, – «все пройде і це теж». 

В цьому випадку, гадаю, ми отримаємо щось в кастрованому вигляді – буде такий собі політичний паліатив. Повноцінного закону про опозицію я поки що не бачу.

Павло Вуєць, «Главком»