Незареєстрована таємниця

Законника відсторонили за те, що здійснював правосуддя, формально залишаючись бізнесменом

Підприємство зі статутним капіталом у сотню гривень, яке займалося цифровими технологіями, не потрапило до реєстру юридичних осіб, адже директор не звертався з відповідною заявою. Він вирішив присвятити життя Феміді.

Відсутність у реєстрі

НАЗК та Прокуратура Дніпропетровської області майже одночасно звернулися до Вищої ради правосуддя з приводу судді Дніпропетровського окружного суду Павла Борисенка. Причиною невдоволення служителем Феміди стало те, що той вирішив об’єднати служіння справедливості та підприємницьку діяльність.

У червні 2012 року НАЗК довідалося, що законник, перебуваючи на посаді судді, водночас був єдиним засновником та керівником приватного підприємства, пов᾽язаного з цифровими технологіями. Агентство склало на підприємця протокол, адже у період із 2015 до 2018 року чоловік порушував установлені законодавством обмеження. 

Скаржник також зазначив, що постановою Красногвардійського районного суду м.Дніпропетровська у липні 2019 року суддю визнали винним у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.172⁴ Кодексу про адміністративні правопорушення. Однак до відповідальності його притягнути не вдалось, адже закінчився строк. Утім, НАЗК вважає, що це рішення є підставою для дисциплінарної відповідальності.

Прокуратура у свою чергу додала, що підприємство П.Борисенко заснував ще у 2002-му і відтоді числився як його єдиний власник. Відповідно до даних державного реєстру 24.04.2018 проведено реєстрацію змін до установчих документів ПП, і його власником стала інша особа.

Дисциплінарна палата відкрила провадження і звернулася до законника по пояснення. Служитель Феміди розповів зовсім іншу історію.

Він дійсно створив підприємство у 2002 році, але згодом змінив сферу діяльності. Отримавши роботу в суді, чоловік припинив подавати звіти до Державної фіскальної служби і вважав, що ДФС припинила діяльність його підприємства, оскільки воно було відсутнє у державному реєстрі згідно з інформацією, яку законник отримав на сайті Міністерства юстиції.

Факт відсутності ПП в реєстрі підтверджує суддівське досьє, а також НАЗК своїми рішеннями від 22.02.2019 про результати повної перевірки його декларацій. У ньому зазначено, що станом на 2015 та 2016 роки відсутні відомості щодо суб’єкта декларування як особи, яка має право вчиняти юридичні дії від імені юридичної особи без довіреності, у тому числі підписувати договори (підписант) та суб’єкта декларування як керівника юридичної особи.

Тож П.Борисенко спокійнісінько працював суддею і гадки не мав, що його підприємство працює та процвітає. Аж коли до рук чоловіка потрапило його досьє напередодні кваліфікаційного оцінювання, виявилося, що його бізнес досі живе. Однак суддя не розгубився і продав підприємство іншій особі. Утім, у ДП уважають, що продаж був фіктивним, адже він не міг в інший спосіб здійснити відчуження вказаного майна та уникнути порушення вимог несумісності. Також суддя просив узяти до уваги, що на момент продажу та перереєстрації підприємства він не мав повноважень на здійснення правосуддя.

Законник запевнив ДП, що підприємство з 2011 року припинило господарську діяльність, податкової звітності не подавало, податків не сплачувало. Це підтверджує лист з ДПІ у Шевченківському районі ГУ ДФС у м.Києві. Крім того, на час його вступу на посаду будь-яке майно у підприємства було відсутнє, а статутний капітал, який становив 100 грн., був утрачений.

Згодом законник знову написав до ДП, додатково пояснив свою позицію. Він уважає, що порушення, передбачене ч.2 ст.172⁴ КпАП, не є безумовною підставою для визнання його істотним дисциплінарним проступком чи безумовною підставою для притягнення до дисциплінарної відповідальності, а лише дає підстави ВРП розглянути питання щодо можливості притягнення до дисциплінарної відповідальності. Крім того, в його діях відсутній умисел.

Підступне кваліфоцінювання

На засідання ДП законник прийшов особисто і ще раз повторив свої доводи. Однак НАЗК також мало свої аргументи. 1.07.2004 набрав чинності закон «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб — підприємців». Підприємці самі зверталися до державного реєстратора, аби отримати документ про держреєстрацію нового зразка. Однак П.Борисенко не звернувся по документ. Тож підстав для включення до реєстру відомостей про цю юридичну особу не було.

1.01.2016 набрав чинності новий закон «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб — підприємців та громадських формувань». Також почав функціонувати відповідний реєстр. Закон теж передбачив для підприємств, створених до 2004 року, подання заяви про державну реєстрацію. Однак П.Борисенко і цього разу не звернувся із заявою. І лише у квітні 2018 року пішов до державного реєстратора. У Мін’юсті переконані, що відсутність відомостей в реєстрі про юрособу не є підставою вважати її такою, що припинена.

НАЗК вважало, що підприємець подав недостовірні відомості й увів агентство в оману. Проте недостовірність відомостей не перевищує 100 прожиткових мінімумів (статутний капітал підприємства становив 100 грн.) і не свідчить про незаконне збагачення судді.

Суд першої інстанції, який констатував порушення законодавства, дійшов висновку, що відповідальність за входження до складу правління, інших виконавчих чи контрольних органів, настає незалежно від того, чи було отримано дохід таким підприємством або організацією, а також незалежно від того, чи отримала дохід особа від такої діяльності. Апеляційний суд підтвердив це рішення.

Погодилась із такою позицією і ДП. Також дисциплінарна палата вважає, що невнесення підприємства до реєстру пов’язане з тим, що свого часу майбутній суддя П.Борисенко порушив норму законодавства і не звернувся до реєстратора. І нікого б не хвилювала ця історія зі зникненням підприємства, що мало статутний капітал у розмірі 100 грн., якби до цього не докопалося НАБУ і не подало інформацію до ВККС під час кваліфоцінювання.

ВККС виявила ще й інші розбіжності в деклараціях. Зокрема, законник не декларував квартири, в якій жив, виплат дружині, применшив соціальні виплати, які отримував з держбюджету. Тому у квітні 2018 року кваліфікаційне оцінювання судді зупинили.

ДП спершу задекларувала свою незалежність від рішень будь-яких інших органів. «Рішення будь-яких органів, у тому числі про притягнення судді до відповідальності за правопорушення, пов’язане з корупцією, у справі про адміністративне правопорушення не може бути обов’язковим для дисциплінарного органу, який вправі і водночас зобов’язаний самостійно визначити наявність у діях судді складу дисциплінарного проступку», — написано в рішенні палати.

Однак вона також побачила в діях судді порушення, адже він є особою юридично обізнаною, з 2011 року працює суддею, а тож має особливо ретельно дотримуватись усіх визначених законом вимог та обмежень. Тому дисциплінарна палата вирішила відсторонити законника від посади і відправити до Національної школи суддів для покращення знань, із подальшим кваліфоцінюванням.