Крізь гендерні стереотипи до зірок

П'ять кроків до розширення можливостей жінок-підприємниць.

Карантинні обмеження суттєво збільшили кількість безробітних як в Україні, так і в світі. Багато сімей на власному сумному досвіді зрозуміли, наскільки важливою для фінансової спроможності родини є зайнятість не лише чоловіків, але й жінок. Від згубної практики економічної залежності жінки від чоловіка втрачає і держава, оскільки не може повною мірою використовувати наявний людський ресурс в економіці. Тож гендерне питання із початком кризи набуває ще більшого значення.

Одна з найзнаменніших соціальних революцій ХХ століття — це розширення прав і можливостей жінок у глобальному масштабі: мільйони жінок у всьому світі, які раніше економічно залежали від чоловіків, боролися, щоб мати можливість виключно самостійно контролювати свою долю.

Тоді було знято обмеження на можливість голосувати, ходити до школи та працювати в різних економічних сферах, — за принципом рівності, який зазвичай надається в конституціях.

Та все ж, попри помітний прогрес у деяких сферах, жодна країна світу — багата чи бідна — не досягла гендерної рівності.

Занадто часто жінки піддаються дискримінації в галузі охорони здоров'я, сфері зайнятості, догляду та пенсій, освіті, на ринку праці — з негативними наслідками для себе.

Незважаючи на те, що в Європейському Союзі більшість жінок отримують вищу освіту, в середньому вони заробляють на 16% менше за чоловіків, і лише 8% генеральних директорів найбільших компаній ЄС — жінки. Згідно з Deloitte Global's Women in the Boardroom report встановлено, що жінки займають лише 16,9% місць у правліннях по всьому світові.

Ось п'ять кроків, які розширять можливості жінок-підприємниць.

Крок перший: нормативне декларування міжнародних зобов'язань, серед яких є і питання забезпечення гендерної рівності

Наша держава обрала євроінтеграційний напрям, підписала Угоду про асоціацію з Європейським Союзом, програму співробітництва Україна—НАТО, взяла на себе зобов'язання щодо ратифікації Стамбульської конвенції, виконання Резолюції Ради Безпеки ООН 1325, Цілей сталого розвитку тощо.

Це питання також підтримують лідери політичних сил, міжнародні та громадські організації, органи влади. Зокрема, у травні уряд проголосував за приєднання України до міжнародного "Партнерства Біарріц" із встановлення рівності жінок і чоловіків. Але підтримка та численні гасла, часто приурочені до відомих "жіночих" свят, не вирішують проблеми, а подекуди й викривлюють розуміння принципу рівності, розпалюючи ворожнечу та конфліктність у цьому питанні. Дотримання норм цих документів і постійний моніторинг виконання заявлених зобов'язань із забезпечення гендерної рівності є важливими факторами їх виконання.

Крок другий: чітко сформулювати інформаційні кампанії та законодавчі зміни, які спрямовані на усунення соціальних і структурних перешкод

Важливо усно чи письмово декларувати дотримання вимог гендерної рівності на підприємствах різної форми власності та у секторах економіки, органах влади.

Одним із варіантів законодавчих змін може бути прийняття національної стратегії, з допомогою якої уряд здійснюватиме дії з просування прав жінок і дівчат та забезпечення їхньої повноцінної участі в розвитку суспільства.

Наприклад, Європейська комісія 5 березня 2020 року представила стратегію рівності між жінками та чоловіками в Європі. Щоб усунути ці прогалини і дозволити Європі досягти повного потенціалу в бізнесі, політиці та суспільстві, стратегія включає:

— припинення гендерного насильства та стереотипів;

— забезпечення рівної участі та можливостей на ринку праці;

— досягнення гендерної рівноваги у прийнятті рішень і політиці.

Така стратегія наразі підготовлена та очікує подальшої долі, але акцент на ній робиться ситуативно "від свята до свята", "від події до події", що унеможливлює чітке планування подальших взаємопов'язаних кроків усіх механізмів підтримки гендерної рівності.

Крок третій: урахувати результати досліджень

Численні дослідження вказують, що в середньому компанії, в керівних органах яких представлені жінки, досягають кращих фінансових результатів, що повністю відповідає інтересам держави. В багатьох випадках з цією метою забезпечується представництво в керівному органі не менш як трьох жінок, що формує "критичну масу", необхідну для прийняття рішень з дотриманням балансу інтересів. Також вважається, що жінки більш схильні дотримуватися кодексу етики та норм етичної поведінки, що забезпечує захист капіталу інвесторів від зловживань. Окремі дослідження виявили зв'язок між покращенням і зменшенням ризику шахрайства.

У 2016 році Інститут світової економіки Петерсона, проаналізувавши 21980 компаній у 91 країні, виявив, що у компаній, в яких 30% і більше керівників — жінки, на 15% вища чиста рентабельність, ніж у компаній, де немає жінок у топ-менеджменті. Гендерний баланс дозволяє керівним органам краще розуміти потреби ринку та забезпечує більш якісний процес прийняття рішень.

На першому місці в рейтингу Global Gender Gap Index 2020 (індекс гендерного розриву) опинилася Ісландія, в трійці — Норвегія і Фінляндія. Україна в рейтингу посідає 59-ту позицію — після Гондурасу і перед Хорватією, і хоча ми піднялися на шість позицій порівняно з попереднім роком, нас на десятки пунктів обігнали такі країни, як, наприклад, Нікарагуа та Руанда, що перебувають у першій десятці. Постійно аналізуючи ці дані та динаміку зниження гендерного розриву, Всесвітній економічний форум оцінює, що він не буде закритий аж 217 років!

Врахування таких досліджень є ще одним серйозним кроком підвищення ефективності бізнесу. І одним із успішних прикладів цього є Технічний університет Ейндговена, де з липня 2019 року відкрито вакансії тільки для жінок-науковиць. Ректор університету в своєму рішенні покладається на дослідження, якими доведено гендерну упередженість у прийнятті на роботу науковців жіночої статі, і Ейндговенський технологічний університет уже давно має найнижчу частку серед усіх університетів країни за цим показником. Тепер кожній новій працівниці виділяється 100 000 євро (90 000 фунтів стерлінгів), які буде витрачено на їх наставництво та дослідження, таким чином планують збільшити кількість жінок-науковиць університету на 25% протягом п'яти років.

Крок четвертий: підтримка зайнятості жінок на ринку праці та забезпечення більшої кількості керівних посад для жінок

За даними програми розвитку ООН, в Україні лише 38% підприємниць. Тому потрібно підтримувати зайнятість жінок на ринку праці. Доведено, що збільшення участі жінок на ринку праці до рівня чоловіків підвищить ВВП на 21% в Італії, 19% — в Іспанії, 9% — у Франції та Німеччині та на 8% — у Великій Британії.

Тенденція щодо збільшення кількості працюючих жінок, швидше за все, зміниться в наступні десятиліття: саме в Європі жінки заповнили шість з восьми мільйонів створених нових робочих місць за останні 15 років, і в середньому 12,5% чоловіків і 7,7% жінок є самозайнятими особами. Єдиною країною в ЄС, в якій переважає самозайнятість жінок (5,9%), є Люксембург — частка чоловіків, які мають власну справу, становить 5,1%.

Приклад успішної реалізації національної стратегії показує Ірландія, яка приймала законодавчі зміни на 2017–2020 роки. Вона має стати країною, де всі жінки отримують рівноправність із чоловіками та можуть реалізувати свій потенціал, насолоджуючись безпечним життям.

Хоча загальна зайнятість жінок у компаніях може бути близькою до паритету, вони недостатньо представлені на більш високих посадах. У світі лише 21% жінок є роботодавцями та 12% — топ-мільярдерками світу.

Тому важливо забезпечити можливість більшої кількості керівних посад для жінок. Наприклад, у ЄС планують досягти 40-відсоткової присутності недопредставленої статі серед невиконавчих директорів компаній, наглядових рад підприємств, які мають більш як 250 співробітників і щорічний обіг понад 50 млн євро.

Компанії, в яких менш як 40% жінок серед невиконавчих директорів, членів наглядових рад, будуть зобов'язані призначати на ці посади на основі порівняльного аналізу кваліфікації кожного кандидата, застосовуючи чіткі та нейтральні й однозначні щодо статі критерії. Враховуючи рівну кваліфікацію, пріоритет має надаватися недостатньо представленій статі. Цей принцип повинні застосовувати близько 5000 компаній, зареєстрованих у ЄС. Як наслідок, країни — члени ЄС почали процес впровадження на законодавчому рівні вимоги до керівних органів компаній. Так, 11 держав-членів (Бельгія, Франція, Італія, Нідерланди, Іспанія, Португалія, Данія, Фінляндія, Греція, Австрія та Словенія) запровадили юридичні інструменти для сприяння гендерній рівності в наглядових радах компаній.

Крок п'ятий: наявність механізмів для розвитку та масштабування бізнесу жінок

Наявність механізмів для розвитку та масштабування бізнесу жінок є вагомим фактором, що підтримує їх у боротьбі за місце на ринку. Їх можна знайти в програмах різних міжнародний організацій. Одним із напрямів підтримки є гранти, які фінансуються в Україні багатьма програмами та проєктами. Серед них Програма USAID "Конкурентоспроможна економіка України", що надає гранти для МСП, якими керують жінки, Програма ООН — надає гранти для розробників бізнес-продуктів і послуг, орієнтованих на підтримку МСП, та заохочує заявки, які спрямовані на покриття специфічних потреб жінок у бізнесі, Центр "Жіночі перспективи" та Проєкт "Я зможу" оголосили конкурс грантів для отримання мініфінансування в розширенні можливостей жінок.

Індивідуальні грантові програми для бізнесу можна отримати через Програму Еразмус для молодих підприємців, а кредитні програми надаються Програмою кредитування мікро-, малого та середнього підприємництва в Україні (Німецько-Український Фонд). Також є окремо створені консультаційні центри — Офіс із просування експорту, Програма для менеджерів Fit for partnership with Germany, Канадсько-український проєкт підтримки торгівлі та інвестицій (CUTIS), Європейська мережа підприємств (EEN) тощо.

Не менш важливу роль має відігравати держава. Жінки-підприємці в усьому світі систематично виключаються з економічної участі та стикаються з безліччю бар'єрів для ведення бізнесу. Ці жінки мають одержувати активнішу підтримку урядів, вважає професор з питань підприємництва та інновацій в Оксфордському університеті, засновниця Глобальної коаліції бізнесу для економічного розширення можливостей жінок Лінда Скотт. Зокрема, в статті наводиться кейс із підтримки урядом продажів продукції жінок-підприємниць у мережі супермаркетів Walmart. Авторка наголошує на тому, що жінки, як правило, мають менший досвід виготовлення, просування та мережевих контактів для консультування з технічних питань при здійсненні діяльності, а також відзначає вагомий плив корупційної складової при логістиці та експорті продукції.

Однак найвагомішим фактором, що стримує розвиток жіночого підприємництва, є стереотипи, вкорінені в суспільстві, та й подекуди в самих жінок. Йдеться і про ефект самозванки, і про знецінення власних успіхів, і про заниження самооцінки та навиків, і про "пошук" недоліків, і про думку, що працюючі жінки піддаються більшому тиску, ніж працюючі чоловіки, оскільки вважають себе зобов'язаними досягати такого ж успіху і в сімейних справах. Жінки менш схильні до колаборацій і партнерств у бізнесі, ніж чоловіки, якщо відсутні спільні інтереси сторін або чітко не простежується ефективність такої співпраці. Віртуальне соціальне середовище внаслідок кризи, спричиненої COVID-19, посилює цю невідповідність, і жінки, ймовірно, зациклюються лише на офіційних каналах інформації та робочих онлайн-стосунках, оскільки завантажені домашніми обов'язками. Усі ці стереотипи і "самобичування" заважають розвитку лідерства та використанню усіх можливостей, які зустрічаються на шляху у жінок. Згідно з опитуванням у дослідженні "How Successful Women Manage Their Networks" жінками-лідерами стають ті, хто не боїться співпраці, просить про допомогу та підтримує у відповідь, хто є активною учасницею різних ком'юніті та професійних об'єднань. Тому вагомим кроком розширення можливостей жінок-підприємниць є перегляд громадських і корпоративних практик, щоб жінкам і чоловікам надавалася рівна підтримка в можливостях власного розвитку на будь-якому рівні і у будь-якій сфері.

Усі статті Ірини Титарчук читайте тут.