ООН закликає Україну пришвидшити ратифікацію Стамбульської конвенції

Організація Об’єднаних Націй закликає Україну прискорити ратифікацію конвенції Ради Європи «Про запобігання та протидію насильству стосовно жінок і домашньому насильству та боротьбу із цими явищами» (Стамбульська конвенція). Таким чином у представництві ООН відреагували на відповідну петицію до президента України, яка набрала потрібну кількість підписів 14 травня.

«Насильство щодо жінок та дівчат – це не лише порушення прав людини; воно руйнує життя жінок та їх родин по всій країні. В Україні жінки становлять 86% жертв зґвалтувань та 78% потерпілих від домашнього насильства. Руйнівний вплив насильства щодо жінок очевидний; але менш очевидним є шкідливий вплив на сім’ї, громаду, економіку, і на розвиток країни в цілому», – мовиться у заяві.

У представництві зазначили, що внаслідок пандемії, через зростання безробіття, самоізоляції та з інших причин рівень домашнього насильства зростає.

«Організація Об'єднаних Націй в Україні закликає Парламент України вжити заходів щодо ратифікації Стамбульської конвенції та здійснити кроки, необхідні для створення суспільства, вільного від ґендерно-обумовленого насильства», – наголосили в ООН.

Україна ще 2011 року підписала, але досі не ратифікувала Стамбульську конвенцію, офіційна назва якої – Конвенція Ради Європи про запобігання і боротьбу з насильством проти жінок і домашнім насильством. В усіх дотеперішніх складах українського парламенту з цього огляду переважали вкрай консервативні і хибні погляди на зміст цієї конвенції.

Її єдине завдання – запобігати всім формам насильства проти жінок, підтримувати рівність між жінками й чоловіками. Але в її тексті є слово «гендер», яке помилково або свідомо неправдиво пов’язують із пропагандою гомосексуалізму, одностатевими шлюбами тощо.

За текстом конвенції, «гендер» у її розумінні означає «соціально виниклі ролі, способи поведінки, діяльності чи атрибути, які дане суспільство вважає належними для чоловіків і жінок». Таким чином, запровадження в документі цього поняття ніяк не загрожує традиціям і цінностям кожного даного суспільства.

Також конвенція не містить і не може призвести до загрози концепції родини – вона взагалі ніяк не стосується цього питання і не регулює його, а відтак через ратифікацію конвенції не може виникнути вимога визнавати одностатеві шлюби.

Поняття «гендеру» не замінює термінів «жінка» й «чоловік», конвенція не просуває ніякої особливої «гендерної ідеології»: єдиний сенс цього слова в документі – наголосити, що жінка з більшою ймовірністю може зазнати насильства саме через те, що вона жінка.

Документ не передбачає створення поняття «третьої статі» чи вимог визнавати її, як і не вимагає запровадження якоїсь окремої «гендерної освіти».

І, крім того, попри назву конвенції, вона також містить положення про захист від домашнього насильства також чоловіків чи хлопців.

Але супротивники конвенції, нерідко з гомофобних чи ультрарелігійних кіл, продовжують повторювати ці щойно спростовані твердження.