Не хочу бути обличчям реформ, за яким призначатимуть корупціонерів – Нефьодов

Голова Державної митної служби (2019-2020 рр.) Максим Нефьодов в інтерв’ю кореспонденту Фактів ICTV Євгенії Овчинніковій розповів про те, чим займається під час карантину, за що його звільнили з посади, про розмову із президентом України Володимиром Зеленським, справу НАБУ та свої політичні амбіції.

— Що ви робите зараз на карантині та чи не страждаєте від надлишку вільного часу?

— Більше часу я витрачаю на те, аби читати книги, бігаю вулицями, проводжу багато відеоконференцій та інколи виходжу на вулицю за кавою на виніс.

— Ви не звільнений, а виведений за штат. Що це означає та чим це відрізняється від звільнення?

— Це така цікава схема, що дозволяє будь-якого службовця категорії А без пояснень звільнити – таке собі “недозвільнення”. Людина виводиться за штат та не виконує функції керівника, але на термін до шести місяців вона залишається у штаті держустанови. За цей час ти можеш знайти собі інше місце роботи.

— Ви оскаржили своє рішення у суді. Навіщо, якщо такі оскарження можуть тривати вічно?

— Зі мною всі мої заступники і майже вся моя команда залишили Держмитслужбу. З формальної точки зору, якби я повернувся, продовжувати той темп реформ, що був, було б достатньо складно. У Міністерстві фінансів мені прямо сказали, що реформи зараз не на часі, але політика у нас дуже бурхлива, уряд змінюється, тому подивимося, що буде потім. Ймовірна й турбулентність з поверненням чи можливості зробити щось в іншому місці.

— Він гарний, професійний, але цього замало – це сказав Володимир Зеленський. Чи згодні ви з такою оцінкою?

— Стосовно того, чи гарний я, нехай краще каже дружина. Я вдячний президенту, що він оцінює мене як професіонала. Стосовно того – замало це чи забагато, то кожен політик має право на власне бачення, і в президента, безумовно, таке право є. На цю посаду я приходив із планом реформ, що розраховані на 1,5 року, і я встиг покерувати митницею 4,5 місяця. Перші чотири місяці ми створювали митслужбу за прикладом НАБУ.

Створення такого органу з нуля – це тривалий юридичний процес. Після цього ми йшли за точним графіком реформ: план реформи митниці за перший квартал був виконаний на понад 95%. Митниця не друкує гроші, будь-який державний орган не заробляє гроші, він тільки бере ту частку від бізнес-операцій, які є. Під час кризи казати, що митниця має якимось чином ці гроші дістати, – це трохи оптимістично.

Нещодавно я викладав слайд на Facebook, що показував факторний аналіз того, з чого складаються надходження митниці. Якщо оцінювати її чисту ефективність, то за той час поки наша команда займалася реформою, бюджет додатково отримав близько 9 млрд грн. Тобто гривня стала міцнішою, а курс долара знизився. Це непогано для економіки загалом, але для надходжень митниці – це мінімум.

Читайте: Неефективність чи низькі доходи? Нефьодов про звільнення з митної служби

— Ви казали, що важко протистояти контрабанді, тому що митниця – це не правоохоронний орган. Чому ви не погодилися на пропозицію Зеленського змінити законодавство, щоб військові та СБУ зайшли на митницю та зупинили контрабанду?

— Багато людей вважають, що митниця – це лише кордон, люди, котрі стоять на кордоні, розставляють руки та не пускають якісь фури, вагони чи кораблі. Якщо така контрабанда і є, то це мізерний її шматочок. Митниця – це офіс, електронні папери та системи. Мені важко уявити, як солдат, який стоятиме у когось за плечима, буде дивитися у контракти, написані іноземною мовою. Чим він так допоможе у боротьбі з контрабандою? Ті законопроекти, що ми подавали стосовно відновлення митної варти, власне повернення митниці функцій правоохоронного органу, були підтримані ЄС та частиною правоохоронних органів, у парламент не потрапили. Немає єдиного рішення, що зупиняє всю контрабандну систему в країні.

— Зеленський казав, що ви можете працювати в Офісі президента. Як вам така пропозиція?

— У мене ще поки не було таких розмов. Якщо така пропозиція буде, то я, звичайно, її вивчатиму. Але я точно не хочу бути обличчям реформ, за яким відбуватимуться страшні речі, призначатимуться корупціонери і ламатиметься все те, що ми започаткували.

— Про що говорили з президентом під час останньої зустрічі у січні?

— Була нарада щодо протидії контрабанди, під час якої я просив створити міжвідомчу робочу групу з правоохоронців, щоб точково працювати щодо найбільших контрабандистів.

— Для чого вам посада на митниці?

— Я себе відношу до першого покоління реформаторів, які мають прийти та зламати систему, залишивши, принаймні, фундамент реформи. Мені це вдалося із системою Prozorro, яка ефективно працює без Максима Нефьодова. Далі прийшла нова команда, яка може це розвивати та тягнути вперед.

Навіщо це мені? Просто тому, що я патріот. Я стояв на Майдані і розумію, що у нас немає іншої еліти, яка зробить це за нас. Повірте, я б з величезним задоволенням не займався б жодними реформами, якби це робив хтось за нас. Я б сидів у Facebook, всіх би критикував, сам працював у бізнесі, мав би красивий кабінет, машину, водія і насолоджувався життям без електронних декларацій. Але якщо таких людей немає чи ніхто не готовий приходити, то треба банально підкачувати рукави та йти змінювати країну.

— Ви кажете, що до вас приходили політики з проханням призначити своїх людей на митниці, і це, ймовірно, одна з причин звільнення. Чи погрожували вам?

— Робити реформи у Києві набагато легше, ніж у регіонах. Не треба хвилюватися за безпеку, краще за безпеку тих людей, яких я призначав та відправляв на кордон. Там справді є небезпека, де їм палять машини чи погрожують фізично.

Стосовно погроз, то в мене вже є певна репутація, і з таким люди не приходять. У мене не було охорони, водія чи робочої машини.

— В лютому НАБУ відкрило справу проти вас щодо можливого отримання хабарів групою осіб на чолі з вами під час роботи на посаді заступника міністра економічного розвитку. Що це за історія та яка ситуація зараз?

— Це класична справа чорного піару, коли можна написати будь-яке звернення у будь-який правоохоронний орган. Він його просто не приймає, тому що це фейк. Після цього заявник через суд змушує НАБУ відкрити справу. Це робиться лише з єдиною метою – щоб журналісти про це питали.

— Які ваші політичні амбіції?

— У мене немає політичних амбіцій. В ідеалі я б дуже хотів, аби на моє місце прийшли інші люди, які будуть кращими та ефективнішими реформаторами, а я зможу спокійно повернутися у бізнес і не займатися тією частиною роботи.

Спілкувалася Євгенія Овчиннікова