Маркеры таможенной реформы

Какими должны быть первоочередные шаги в реформе украинской таможни. (укр)

Аби українські реформи були успішними, треба докласти чимало зусиль. Насамперед – визначити мету, встановити жорсткий таймлайн і – персональну відповідальність. Тоді отримаємо результат.

Митну реформу розпочинаємо саме за такими принципами. Кабмін прийняв План реформування і розвитку митних органів. Мета – прозора митна служба європейського рівня. Шлях до неї – у трьох магістральних напрямках.

Перше. Державний контроль на кожному етапі і радикальне скорочення корупційних ризиків. Незаконні схеми вигадують і розгортають люди. Натомість техніка має до корупції нульову толерантність. Тож зменшуючи фактор людського впливу на процеси, ми звузимо поле митних зловживань.

Маркерами цих змін стануть діджиталізація і технічні засоби – сканери, ваги, камери, пломби, експрес-тести... І головне – жорсткий контроль за їхнім обов’язковим використанням. Виключену камеру чи "зламаний" сканер розглядатиму як підставу до звільнення.

Інструментом профілактики зловживань та корупції бачу моніторинг ризикових зовнішньоекономічних операцій та поділ контролю на аналітичні й фізичні процедури. Забезпечимо функціонування митниці у форматі єдиної юридичної особи. Аби здійснювати ефективні кадрові рішення.

Встигнути за 30 секунд: як і чому звільнили Нефьодова та Верланова і до чого тут Цушко

Друге. Держмитслужба має стати якісним сервісом для доброчесних підприємців. Для цього потрібні ясність і чіткість правил, їхня відповідність кращим практикам ЄС і світу. Це, а також якісні і прозорі електронні сервіси, мотивуватимуть до співпраці добросовісний бізнес.

Третє. Здійснимо кадрове перезавантаження митниці, змінимо її сприйняття у суспільстві як корупційної та неефективної. Оновлення персоналу буде відбуватися через тестування кваліфікації та оцінки доброчесності. Прогнозую суттєву, до 50%, ротацію.

Водночас держава офіційно мотивуватиме співробітників до чесної роботи. Упевнений, належний рівень соціального і правового захисту у більшості випадків переважить для митника корупційні мотиви. Але, якщо комусь цього буде замало, відповідатиме за законом.

Напередодні старту реформи команда Мінфіну ретельно вивчила "клінічну" картину і готова реанімувати найбільш вразливі місця.

У порівнянні з травнем 2019-го в "доларовому еквіваленті" платежі до загального фонду скоротилися на 30%. Значною мірою скорочення обсягів імпорту зумовлено пандемією. Але водночас на деяких митницях (приміром, на Поліській, Волинській, Закарпатській митницях) надходження платежів зменшилися більше, аніж обсяги оподаткованого імпорту. 

Таким чином, частина імпорту в Україну потрапляє із використанням тіньових схем. Цьому сприяють неефективна робота з контролю класифікації товарів, митної вартості та відсутність відповідного моніторингу оформлень.

Для прикладу, аналіз статистики автомобільного імпорту зі США засвідчує, що до митної вартості не завжди включають аукціонні збори та витрати на транспортування морем. А 56% імпорту електроінструментів оформляють за митною вартістю на рівні критичних значень. Існує чимало схем із заниженням бази оподаткування шляхом маніпулювання вагою товарів, зокрема тюками брендового одягу і взуття.

Це все стало причиною нещодавніх кадрових рішень, внаслідок яких більше половини керівників українських митниць втратили посади. Чинні і наступні очільники відповідатимуть персонально за контроль за визначенням митної вартості товарів, достовірністю декларування і, як наслідок, за вчасні платежі до бюджету.

Першочергові завдання – підвищити повноту декларування та своєчасність платежів, протидіяти заниженню митної вартості, забезпечити виконання індикативних показників надходжень до бюджету. Важливо задіяти аналітичні інструменти з виявлення ризиків заниження бази оподаткування та ухилення від сплати платежів. Ці та інші резерви є достатніми, аби виконувати індикативні показники. 

План реформування митниці обмежений у часі і регламентований у діях. Він передбачає 11 кроків, які мають бути реалізовані до вересня 2020-го. Серед іншого до кінця травня вирішимо кадрові рішення та створимо моніторинговий центр. Далі сконцентруємо зусилля на автоматизації митного оформлення, удосконаленні системи ризиків.

Посилюємо контроль пломбування транспортних засобів. До середини літа плануємо розробити законопроект щодо уніфікованих ставок мита на деякі групи товарів. У серпні запустимо систему кадрового відбору з експертизою доброчесності.

Кадрові зміни триватимуть, доки не сформуємо у Держмитслужбі кваліфіковану доброчесну команду. Держава забезпечить гідні умови заробітної плати кожному професіоналу, який витримає цей жорсткий, але справедливий відбір. І це стане початком нової за духом української митниці.