7 порад як стати екологічним і не збожеволіти

Останні кілька років розмови на тему екології стали звучати голосніше й зрозуміліше. Ми почали замислюватися про непотрібне сміття, яке так чи інакше потрапляє в наші домівки, навчилися контролювати своє бажання взяти черговий пакет у супермаркеті й змінили ставлення до локальних виробництв у бік симпатії. Поняття екологічної усвідомленості впевнено посіло місце в нашому житті, принісши нові складності. І стало очевидно, що легше міркувати, ніж робити. Ми зібрали сім питань, які виникають у тих, хто хоче змінюватися, і знайшли на них розумні відповіді.

Екологічна усвідомленість, яку коротко називають екоусвідомленістю або екосвідомістю, — це багатокомпонентне поняття, в основі якого лежить турбота про довкілля. В екосвідомого стилю життя є кілька проявів, серед яких сортування сміття, відмова від продуктів тваринного походження, життя в стилі zero waste (коли кількість відходів обмежується тотальним мінімумом), відмова від покупок, використання альтернативних джерел енергії та багато іншого. «Екосвідомість — це про увагу. Це коли в людини є набір вимог або зведення правил, через які вона пропускає кожне своє рішення, пов’язане з можливим впливом на довкілля», — пояснює Євгенія Аратовська, засновниця проєкту «Україна без сміття».

І все ж однією з головних ознак екологічної усвідомленості є відповідальне ставлення до покупок. У контексті екології до усвідомленого споживання належить не тільки обмеження до мінімуму покупок нових елементів гардероба або інтер’єру, але й свідоме ставлення до продуктів, які потрапляють у холодильник. Головне правило ґрунтується на тому, що купувати потрібно рівно стільки, скільки достатньо, щоб продукти не псувалися і їх не викидали на смітник.

Тут все досить очевидно: треба почати. Щоб знизити ймовірність стресу від раптових змін в способі життя, ліпше починати поступово з того, що здається найприйнятнішим зараз. Так, можна скоротити споживання продуктів тваринного походження або почати купувати улюблені фрукти й овочі в продавців з місцевих ферм. І хоча із сортуванням сміття справи йдуть трохи складніше, можна спробувати скоротити кількість споживаного паковання, а також знайти пункти приймання вторсировини у своєму місті. Найскладніший аспект екосвідомого життя стосується переходу на альтернативні джерела енергії, наприклад сонячну або вітрову. Безумовно, такий крок потребує певних умов і великих фінансових вкладень. Як каже Євгенія Аратовська: «Перемагаючи всі незручності, ми інвестуємо свої гроші, свою увагу й свій час в екологічніші речі, щоб вони ставали масовими».

Для початку варто відмовитися від перфекціонізму. Якщо ви ніколи раніше не сортували сміття, то не варто очікувати ідеально розсортованих кошиків з пластиком, склом, папером і металом. Таке очікування майже завжди знаменується розчаруванням, після чого людина здається й відмовляється робити будь-які зусилля. У просунутих екоактивістів є свої лайфгаки для новачків, і головна порада звучить так: упродовж місяця й далі купуйте, що й зазвичай, а використане паковання збирайте в один пакет / коробку / кошик. «Найголовніше, щоб все паковання, яке ви збираєтеся сортувати, було чистим і сухим. Для цього все паковання потрібно позбавити від крихт і залишків їжі й злегка обполоснути. Потім дати пакованню висохнути й стиснути його до мінімальних розмірів», — пояснює Аратовська.

Коли місяць такого сортування підійде до кінця, треба відкрити будь-яку зручну шпаргалку з поясненням того, який різновид паковання піддається переробленню, а який ні. Найпрактичніший варіант: знайти пункт приймання вторсировини, куди ви потенційно збираєтеся здавати своє «сміття», і дотримувати списку паковання, яке приймають саме там. У такий спосіб за допомогою шпаргалки розділіть зібране за місяць паковання на основні категорії: пластик, папір, скло, метал і специфічне паковання на кшталт Tetra Pak («картонні» паковання від молока й соку) і нібито паперових стаканчиків. Після одного такого сортування й отриманої гори сміття вийде усвідомити масштаб проблеми забруднення довкілля й навряд чи вдасться втриматися від розвитку звички сортувати сміття.

Органічні відходи — це залишки їжі, які зазвичай викидаються у відро для сміття, а потім на смітник. Здебільшого це залишки від овочів, фруктів, зелені, зів’ялі квіти й листя. Щоб позбутися таких відходів екологічно будуть потрібні три речі: спеціальний контейнер, бокаші й місце, куди зібрані відходи можна прилаштувати. У спеціальному контейнері, який ще називають компостним відром, залишки їжі можуть зберігатися від тижня до місяця. Щоб відходи не утворювали неприємного запаху й не перетворювалися на рідку масу, їх посипають особливою органічною речовиною шар за шаром. Ця речовина, бокаші, сприяє тому, що харчові залишки перетворюються на хороший компост.

Коли контейнер повний, його вміст треба перемістити в компостер — спеціальний короб з пластиковими стінками, куди висипають органіку й змішують із землею і, наприклад, листям, щоб органіка швидше перегнивала, утворюючи компост. «Багато хто радить рити ями, але це категорично заборонено. Гарний компост утворюється тільки в разі відкритого доступу кисню. В іншому разі виходять просто гнилі маси, які нікому не принесуть користі», — зазначає Аратовська.

До специфічних відходів належать лампочки, батарейки й різного роду акумулятори. Для їхньої утилізації потрібна спеціальна ліцензія, тому пункти приймання вторсировини на кшталт «Україна без сміття», їх не беруть. В Україні є кілька заводів з утилізації лампочок, але з батарейками ніхто не працює. «Якщо ви віддаєте використані батарейки в місцеві пункти приймання, то обов’язково уточнюйте, кому їх потім передають», — попереджає Аратовська. На жаль, не всім утилізаторам з ліцензією можна вірити. «Батарейки мало збирати, їх потрібно надсилати на перероблення до Європи», — пояснює Євгенія Аратовська.

Але є одна порада, яка зробить споживання специфічних продуктів трохи здоровішим: замість люмінесцентних лампочок використовуйте світлодіодні — хоч вони й дорожчі, але працюють довше. До того ж в Україні є ліцензовані заводи, які їх утилізують. Що стосується люмінесцентних лампочок, то в них містяться ртутні пари, що дуже погано для довкілля й складно утилізувати.

Тут все простіше, тому що завжди легше купити, ніж трохи подумати. Є список найпоширеніших предметів, з якими ми стикаємося щодня, наприклад пляшка для води, містка ганчіркова сумка, контейнер для їжі, термокухоль, мішечки для овочів і фруктів, багаторазові пакети для заморожування. Ці предмети потрібні нам найчастіше й мати певний багаторазовий аналог — найкраще рішення, яке можна зробити на початку свого екологічного способу життя.

З розвитком руху zero waste на ринку екотоварів також з’являються продукти для інтимної гігієни на кшталт менструальних чаш. Бамбукові зубні щітки, воскові серветки для зберігання харчів й довговічні губки для миття посуду теж уходять до списку унікальних предметів. Але, як каже Євгенія Аратовська: «Сенс не в тому, щоб купувати багато цих речей, а радше в задоволенні базових потреб і відповідальному підході до сортування відходів». Тому що навіть мізерна кількість відходів у будь-якому разі лишатиметься.

З огляду на те, що інформації про екологічний спосіб життя не може бути занадто багато, є кілька освітніх платформ і ресурсів, які можуть особливо стати в пригоді  екоактивістам-початківцям.

Застосунок «Сортуй»

Легкий у вжитку мобільний застосунок допоможе розібратися у вторсировині й знайде найближчі пункти приймання відходів залежно від вашої геолокації.

Книга Гея Брауна «Жити із „зеленим серцем“»

Ця книга чудова для екоактивіста-початківця, який щиро прагне, але не розуміє, із чого ж, власне, почати. «Є складніші книги, але вони дуже занурюють у ситуацію й не дають права зробити крок у сторону», — каже Аратовська. Із цією ж книгою все набагато легше й у радість.

Онлайн-курс про керування відходами на Prometheus

Цей специфічний курс наповнений теоретичною інформацією про те, як оформлено побут керування відходами в Україні й на що варто очікувати, коли ви починаєте сортувати сміття.

Проєкт «Компола»

Ще один український проєкт, присвячений питанням грамотного компостування органічних відходів. Тут показують що і як потрібно робити із залишками органічної їжі, щоб перетворити їх на компост.