Нова сторінка в історії українських спецслужб

Вітаємо всіх президентів!

Вже понад п’ять мільйонів випадків COVID-19 зареєстровано на планеті, понад триста тридцяти тисяч людей померло, близько двох мільйонів одужало. В Україні кількість захворівших перевищила 20 тисяч, від цієї хвороби померло близько 600 українців, одужали близько 7 тисяч. В Миколаївській області цифра випадків коронавірусу близько 3 сотень, з них понад сотня людей одужали. 

З 22 травня Україні переходить до так званого адаптивного карантину. Це означає, що поступово, крок за кроком будуть зніматися обмеження на роботу громадського транспорту, кафе та ресторанів, спортзалів, дитячих садочків та зрештою, до 22 червня відновлять авіаперевезення та міжобласне пасажирське сполучення. 

Є суттєве але. Карантинні обмеження будуть зніматися не по всій Україні, а по окремих регіонах і залежатиме це:

 від кількості захворівших на 100 тисяч населення – їх має бути не більше 12 за останні сім діб;

 від заповнення лікарняних ліжок хворими – цей рівень не може перевищувати 50%;

 та від охоплення населення тестуванням – цей показник має бути не менше за 12 на 100 тисяч. 

І якщо по першим двом показникам в Миколаївській області все, начебто, гаразд, то по кількості тестувань наша область пасе задніх, про що казав головний санітарний лікар  ще на початку тижня.

А це – пряма відповідальність державної влади в області. І тому особисто я не беруся прогнозувати які карантинні обмеження та коли будуть зніматися у Миколаївській області. І хто конкретно відповідатиме за такий стан речей – теж не можу сказати. Бо з відповідальністю зараз в Україні дуже цікаві речі відбуваються. Поговоримо і про це.

Йому сподобалось. Йому подобається. Настільки подобається, що він піде на другий термін. І хто би сумнівався! Він, як ви здогадались – це Володимир Зеленський, а говорю я про його прес-конференцію, присвячену роковинам його вступу на посаду Президента України. На відміну від легендарного прес-марафону, під час якого Володимир Олександрович задовольнив всіх бажаючих журналістів, цього разу кількість задоволених було обмежено – бо сили вже не ті, та й коронавірус дуже вчасно трапився – у акредитації було відмовлено багатьом виданням. Які основні підсумки з цієї пресухі Зеленського можна зробити? Про перший я вже сказав: 

– Всупереч своїй передвиборчій обіцянці йти лише на один президентський термін, він хоче балотуватися вдруге, бо в нього є чим думати;

– Він не хоче ні за що відповідати – відповідати мають виконавці – міністри та інші, зокрема це щодо резонансної справи про вбивство Павла Шеремета, в якій затримані добровольці та волонтери вже кілька місяців, а доказів їх провини та суду як не було, так і немає;

– Він дуже, дуже ображений на п’ятого Президента України Петра Порошенка і дуже бажає за будь яких обставин запроторити останнього за грати.

Ще там було про «кадровий голод», що може свідчити лише про одне – Зеленський гадки не мав про масштаб завдань, який постає перед головою держави та немає ніякої команди – і вся його кадрова політика є лише судомне затикання дірок негідниками, випадковими людьми, та нечисленними професіоналами, частка яких постійно зменшується. Також він казав про те, що не влаштовує своїх «армійських друзів» на державні посади. І правду ж сказав – неможливо влаштувати армійських друзів, як не служив у армії і армійських друзів просто не може бути. 

А ще, він сказав, що в областях, в яких голови ОДА сильні або дипломати та їм вдалось налагодити співпрацю з головами обласних рад, які переважно від БПП, то там добре, а тем де конфлікти – там складна ситуація. З цього слідує, що наш очільник обласної державної адміністрації Олександр Стаднік – не сильний та не дипломат. І до місцевих новин.

Голова обласної ради Вікторія Москаленко, фактично, зробила заяву, про те, що Служба безпеки України здійснює на неї тиск задля того, щоб вона достроково пішла зі своєї посади. Подейкують, що Віталій Герсак, голова Миколаївського обласного Управління СБУ «забився» у Офісі Президента «зняти з ганьбою» Москаленко до кінця травня, бо Стаднік, за визначенням самого Зеленського не сильний і не дипломат – співпрацю з Москаленко не налагодив і позбутися її не здатний. І задля виконання своєї обіцянки навіть викликав Вікторію Вікторівну до себе, заразом і з Кормишкіним та Садрідіновим. 

Якщо все це правда, а дуже багато чого опосередковано свідчить про правдивість цієї версії, то це – абсолютна нова сторінка в історії української спецслужби. Ні для кого ні є таємницею, що СБУ впливало на політику. Але раніше це було якось… делікатніше. Але так - грубо, безпардонно та відверто – ще ніколи. Я вже не кажу про те, що політична боротьба та тиск на політичну опозицію – це, для СБУ, як і для будь якої силової державної структури, в принципі - поза законом. Можливо, я один такий наївний, і думав, що СБУ – це про боротьбу з російськими шпіонами та диверсантами, а виявилось – це про заправки та тиск на опозицію. Хоча, зрештою, Віталій Герсак обіцяв нам нову історію – і він нам її показав, показує прямо зараз. Видно, що, Володимир Олександрович не може забути та пробачити Вікторії Вікторівні «малороса» - і пофіг тоді всі закони!

Ну а всім нам, треба вирішити, чи бажаємо ми бути учасниками цієї історії ще дев’ять років!

За цим кланяюся, зустрінемось!