«Якщо не «зашкварені», значить будем брати». Як «Слуга народу» готується до місцевих виборів

Місцеві вибори в Україні заплановані на 25 жовтня цього року. Обиратимуть депутатів місцевих органів влади та мерів міст. Не дивно, що ЗЕ-команда прагне повторити успіх минулих – парламентських виборів – і завести якомога більше своїх людей у місцеві органи влади, так би мовити, «зробити їх ще раз».

Для Володимира Зеленського це може стати не просто черговою особистою перемогою, а й черговим вікном можливостей. Президент неодноразово нарікав, що через відсутність своїх людей у місцевих органах влади ініціативи центру часто зазнають спротиву в регіонах. «На більшості посад очільників облрад — представники партії «Блок Петра Порошенка», – поскаржився Зеленський, коментуючи численні скандали та непорозуміння між обласними радами та обласними адміністраціями, що мали місце під час карантину.

Що більше своїх людей в органи місцевої влади заведе пропрезидентська партія, то більше важелів впливу матиме президент. Проте, вже зараз у «Слузі народу» прогнозують: узяти більш ніж 30-40 % на місцях не вийде.

Одна з причин – кадри. За рік команда президента так і не сформувала потужного кадрового резерву в регіонах.

Ліфт на ремонті

Проєкт «Ліфт», що мав стати кузнею молодих ЗЕ-політиків, себе не виправдав. Це визнав навіть сам Володимир Зеленський.

««Ліфт» була прекрасна програма. Федоров (віцепрем'єр-міністр Михайло Федоров – ред.) набрав дійсно прекрасних фахівців, професіоналів через «Ліфт». А потім знайшли ключик до «Ліфту», і нам туди, вибачте за таке слово, засунули дуже багато людей, які були при владі й раніше. Тому з «Ліфтом» у нас були проблеми», – сказав Зеленський під час своєї останньої пресконференції.

Наразі у партії «Слуга народу» називають три основні джерела «надходження» кадрів.

• Перше: волонтери та працівники регіональних штабів ЗЕ-команди, котрі працювали на президентських виборах;
• Друге: волонтери та працівники штабів партії «Слуга народу», що працювали під час виборів до Верховної Ради.
• Третє: відкритий набір за результатами співбесід.

Як працюватиме останній варіант – до кінця незрозуміло. Олександр Корнієнко, голова партії «Слуга народу» каже, що це буде така собі «рекомендаційна система», коли чинні ЗЕ-депутати або інші, наближені до команди президента, люди будуть рекомендувати потенційних кандидатів.

В інтерв’ю виданню «Гордон» перший заступник голови офісу президента Сергій Трофімов, котрий відповідає за регіональну політику Зеленського, повідомив, що депутати пропрезидентської партії вже активно займаються пошуком нових кадрів.

Безпосередній пошук на місцях здійснюють депутати-мажоритарники. Логіка в цьому є, оскільки мажоритарник краще занурений у регіон та має там пару-трійку своїх помічників. Помічники допомагають здійснити попередній відбір людей, розповів Радіо Свобода один із мажоритарників, котрий безпосередньо займається пошуком нових ЗЕ-кадрів на своєму окрузі.

«Ми даємо можливість усім: і звичайним працівникам, і вчителям, і бізнесменам. Вони приходять і кажуть «хочу в політику». Я питаю, що він конкретно хоче зробити, прошу написати програму чи якийсь проєкт. Я планую відібрати 20 людей і серед цих людей я визначу, хто схильний бути політиком, а для кого це просто «хайп». Люди є. Ми зараз хочемо визначити, хто на якій стадії знаходиться», – каже співрозмовник Радіо Свобода.

Незадовго до запровадження карантину помічник президента Сергій Шефір збирав на Банковій депутатів-мажоритарників від «Слуги народу». Він особисто просив їх долучитися до пошуку людей.

«Була домовленість, що 50% кандидатів у депутати до місцевих органів влади може запропонувати мажоритарник – каже один із учасників тієї зустрічі – інші 50% – пропонує штаб, на чолі якого стоїть «куратор» від Офісу президента».

Кого може пропонувати штаб? У розмові з Радіо Свобода один зі «слуг», котрий не уповноважений коментувати цю тему офіційно, припустив, що куратори штабів будуть вишукувати потенційних політиків серед місцевих бізнесменів, спонсорів партії та навіть серед своїх друзів.

В цілому ж для мажоритарників це позитивна історія, бо більшість із них зацікавлені в тому, щоби мати «своїх» людей в органах місцевої влади.

Але оскільки, паралельно з ними, «своїх» людей пропонуватиме штаб, то не відомо, кого партія затвердить остаточно. Тим паче, останнє слово все рівно буде за головою штабу, оскільки це – довірена особа президента.

ЗЕ-куратори від президента

За кожним регіоном Офіс президента закріпив так званих «кураторів». Це депутати-списочники від «Слуги народу», котрі мають координувати роботу регіональних штабів і співпрацювати з депутатами-мажоритарниками.

На самому початку, коли в ОП лише починали підготовку до місцевих виборів, список кураторів та закріплених за ними регіонів виглядав так:

• Олександр Качура – Сумська область;
• Юрій Корявченков – Полтавська область;
• Олександр Дубінський – Херсонська область;
• Олена Лис – Чернівецька область;
• Аліна Загоруйко – Вінницька область;
• Роман Мулик – Львівська область;
• Олена Вінтоняк – Івано-Франківська область;
• Володимир Гевко – Тернопільська область;
• Юрій Арістов – Закарпатська область;
• Микита Потураєв – Кіровоградська область;
• Павло Сушко – Харківська область;
• Максим Ткаченко – Луганська область;
• Владлен Неклюдов – Донецька область;
• Давид Арахамія – Миколаївська область;
• Олександр Сова – Одеська область;
• Юрій Кісєль – Дніпропетровська область;
• Олександр Кабанов – Запорізька область;

Київську область курують одразу два депутати: Артем Культенко та Олександр Дубінський. Дубінського називають креатурою олігарха Ігоря Коломойського, оскільки він був співробітником телеканалу «1+1», що належить олігарху. Культенка пов’язують із главою офісу президента Андрієм Єрмаком, хоча сам Культенко це заперечує.

Київ закріпили за Олександром Корнієнком та Миколою Тищенком. Однак, судячи з риторики Тищенка, столичним штабом керує саме він, а Корнієнко йому просто допомагає. «В Києві міський штаб очолюю я, і я відповідаю за комунікацію центральної влади з Києвом. Кампанією ми займаємося разом із Олександром Корнієнком», – сказав Тищенко в інтерв’ю виданню «Українська правда».

Не виключено, що по ходу кампанії «кураторів» будуть «перетасовувати».

Наприклад, у «Слузі народу» Радіо Свобода розповіли, що на Полтавщину замість Юрія Корявченкова (Юзіка) «куратором» призначили «слугу» Ольгу Савченко, а «Юзіка» перекинули на його рідне місто Кривий Ріг, хоча загалом Дніпропетровську область далі курує Юрій Кісєль.

«Завдання «кураторів» – допомагати мажоритарникам відсіювати «заплямованих» людей і тримати безпосередній зв’язок з головами ОДА та Банковою, змалював свої задачі один із таких «кураторів» у розмові з Радіо Свобода.

«Куратор» Запорізької області, колишній сценарист «Кварталу», а нині «слуга народу» Олександр Кабанов свою задачу описав більш глобально. «Наше завдання – це створення візії регіональної політики на найближчі п’ять років, мінімум. А місцеві вибори – це лише один із інструментів», розповів Кабанов у коментарі Радіо Свобода.

Ще один «куратор» сказав Радіо Свобода, «що нема про що говорити, бо штаби фактично ще не працюють».

Організація місцевих виборів – це дуже клопітка робота. В умовах відсутності чіткої партійної структури та регіональних осередків партії – і поготів. Фактично, штаб треба створити з нуля у кожному окремому місті та кожній окремій ОТГ (об’єднана територіальна громада) – розповідає один із депутатів-мажоритарників, який займається пошуком людей на своєму окрузі. «Куратори» від президента не будуть цим займатися, вважає співрозмовник Радіо Свобода – для них це дрібно, «вони будуть намагатися мобілізувати нас».

За словами депутата, допоки у «Слузі народу» лише починається мобілізація, їхні конкуренти вже активно працюють на округах і домовляються з тамтешніми елітами. Адже відомо, люди на місцях голосують не стільки за партію, скільки за конкретного місцевого авторитета. Власне, місцеві вибори від парламентських цим і відрізняються.

«Єдине що – надрукували партійну газету і просили її роздавати на місцях. Але я відмовився. Кажу, роздавайте самі або наймайте людей», – скаржиться ще один слуга-мажоритарник, мовляв, «наші конкуренти роздають маски, а мені пропонують роздавати газети».

Агітація на тлі епідемії

Коронавірус сутттєво вплинув на сценарій виборчої агітації «Слуги народу». Якщо раніше «слуги» розраховували на проведення масових свят та безкоштовних концертів, то тепер цей варіант, через необхідність зберігати соціальну дистанцію – відпадає, каже керівник партії Олександр Корнієнко.

Як відомо, партія «Слуга народу» заявила, що відмовляється від державного фінансування. Такий крок, за словами керівників політичної сили, пов’язаний з епідемією коронавірусу та необхідністю забезпечити потреби медиків.

Але на тлі місцевих виборів у «Слузі народу» хотіли б поєднати приємне з корисним, розповідає один з мажоритарників.

«Гроші за третій та четвертий квартал, які партія повинна була отримати від держави, будуть передані на місця – на мажоритарників. Усе офіційно – по «безналу». Ми відкриємо так звані «штаби допомоги» і приблизно по 300-400 тисяч гривень перерахують на кожен округ. На ці гроші будуть закуповуватись якісь апарати, якесь обладнання в лікарні. Риторика така, що ми відмовляємося від фінансування і передаємо ці гроші на місця. Реалізовувати цю задачу мають мажоритарники, але механізму, як це все буде, ще немає, – каже співрозмовник Радіо Свобода зі «Слуги народу».

Старі-нові ЗЕ-кадри

Якщо на парламентський виборах «Слуга народу» не брала до своєї команди людей із політичним минулим, то на місцевих виборах цим принципом готові поступитися – знову ж таки – через брак своїх кадрів.

«Якщо буде пара-трійка сильних людей, які, хоч і працювали на Порошенка, але не «зашкварені», значить будем брати», – каже Радіо Свобода один із наближених до президента депутат від «Слуги народу».

Так, одним із можливих кандидатів на пост мера Дніпра у «Слузі народу» негласно називають головного лікаря Дніпропетровської обласної лікарні – Сергія Риженка. Хоча на парламентських виборах у 2016 році Риженко був кандидатом у депутати від «Блоку Петра Порошенка».

Битва за міста та тлі «бунту мерів»

Пошук кандидатів на посаду мерів стане чи не найбільшим викликом для президента. Особливо, мерів великих міст – як то Харків, Дніпро, Львів, Одеса, Київ. У «Слузі народу» розповідають, що кандидатів на посаду очільників міст-мільйонників Зеленський буде призначати особисто.

Від самого початку каденції Зеленського його стосунки з мерами не вирізнялися теплотою. Мерів Банкова, не те щоб сильно критикувала, частіше – просто ігнорувала, говорять співрозмовники Радіо Свобода.

«Сергій Трофімов (перший заступник голови Офісу президента – ред.) займається регіональною політикою. Щоб було зрозуміло, я не те що йому не представлений, я його навіть в очі не бачив. Навіть телефоном не спілкувався», – каже мер Дніпра Борис Філатов.

Від самого початку свою комунікацію з регіонами Зеленський зав’язав на голів обласних адміністрацій, призначених самим президентом. Усе змінив коронавірус.

Всеукраїнський карантин став своєрідним вікном можливостей для регіональних еліт. Мери великих українських міст на виклики епідемії подекуди реагували швидше, ніж це робила центральна влада. Деякі мери остаточно закріпили за собою звання «міцних господарників» та посилили свої позиції в регіоні. Чого лише вартує публічний випад у бік Банкової від мера Черкас.

Тепер на Банковій вирішують, кого висунути на противагу мерам-важковаговикам. «Можна сказати, що відсутність «лави запасних» – у всіх ешелонах, у тому числі і серед кандидатів на мери великих міст», – говорив в інтерв'ю виданню «Гордон» Сергій Трофімов, перший заступник голови Офісу президента.

«Відбір кандидатів триває, але остаточно затверджених кандидатур від «Слуги народу» немає по жодному з великих міст», – сказав Радіо Свобода один із так званих «кураторів» від Офісу президента, який не уповноважений говорити про це офіційно.

Впізнаваність та антирейтинг – дві ключові складові, котрі для Банкової станунь ключовими при відборі кандидата на пост очільника великого міста, говорить співрозмовинк.

Кандидат має буди впізнаваним, а його антирейтинг має бути низьким.

Наприклад, у мери Києва, на противагу Кличку, Банкова планувала висунути Миколу Тищенка. Він має високу впізнаваність, а його антирейтинг був відносно низьким.

Однак, на тлі «велюрового» скандалу та низки суперечливих висловлювань антирейтинг Тищенка суттєво зріс. Тепер, зі слів наших співрозмовників, на Банковій сумніваються, що такий кандидат зможе відірвати голоси у Кличка.

«Тищенко вже був затверджений президентом (в якості кандидата в мери столиці – ред.). Але через історію з «Велюром» йому шукають заміну. Він може ще й сам до кінця не усвідомлює, що його більше не розглядають», – розповів Радіо Свобода один із керівників партії «Слуга народу».

Нині найбільш імовірним кандидатом на пост мера столиці від пропрезидентської партії називають колишнього очільника телеканалу «1+1» Олександра Ткаченка. Ткаченко вже заявив, що позмагатися за крісло мера Києва він готовий. Крім того, про своє бажання брати участь у праймеріз (внутрішньопартійні вибори) на мера столиці заявили «слуги народу» Олександр Качура та Олександр Дубінський.

«Що стосується праймеріз, я в Києві чесно буду підтримувати кандидата в мери Києва від партії «Слуга народу». Чи буде праймеріз? Буде. Чи будуть входити в праймеріз кандидати в мери Києва не тільки від «Слуги народу»? Обов’язково. Будуть і кандидати від «Слуги народу», я маю на увазі, ті, хто є депутатами від «Слуги народу», і будуть незалежні люди, які готові боротися на відкритому праймеріз на засіданні нашої фракції «Слуги народу». Але хто буде кращим, того я й підтримаю», – сказав Володимир Зеленський під час своєї останньої пресконференції.

Однак, чинний очільник столиці Віталий Кличко має найвищий рейтинг серед усіх потенційних кандидатів на посаду мера Києва. І це при тому, що менше року тому, на парламентських виборах, по всіх столичних округах перемогли кандидати-мажоритарники від «Слуги народу».

Ще один варіант, про який не говорять уголос, але на Банковій його розглядають – домовитися з діючими мерами та свідомо висунути проти них слабких кандидатів, розповів Радіо Свобода один із депутатів правлячої партії, котрий не уповноважений офіційно коментувати цю тему.

Але чи захочуть домовлятися самі мери? Деякі очільники, наростивши м’язи під час карантину, не виключають можливого створення власної політичної сили.

Якщо пошук кандидатів на пости мерів великих міст курують перші особи держави, то малі міста спустили на штаби і тих самих депутатів-мажоритарників.

«Задача така – ми маємо знайти людей, які самі себе готові профінансувати. Ну і звичайно, вони мають бути красивими, розумними, молодими, з гарвардською освітою» – іронізує один із мажоритарників.

Іншими словами, кандидат повинен мати хорошу освіту, серйозний професійний бекґраунд або досвід громадської роботи. Такі люди, безумовно є, каже слуга-мажоритарник, але, поки що вони не поспішають публічно заявляти про співпрацю з «зеленими».

З кандидатами на мери, як і з кандидатами в депутати до обласних та місцевих рад, працює квота «50 на 50»: мажоритарник подає своїх кандидатів, а штаб подає своїх. Останнє слово за Офісом президента.

«Але, за фактом, буде так – хто перший добіг, того і тапки» – каже «депутат-слуга» у розмові з Радіо Свобода. Оскільки «Слуга народу» не має чіткої та системної партійної структури, призначення кандидатів буде відбуватися хаотично, вважає цей співрозмовинк.

«Слуга-мажоритарник» побоюється, що куратори штабів почнуть домовлятися з тим, хто, апріорі, має найвищі шанси на перемогу. І не виключено, що цей «кадр» належатиме до орбіти інший політичних сил.

«У мене на окрузі велику підтримку має «Опозиційна платформа – За життя». А тепер уявімо, що Офіс президента зробить ставку на людину з орбіти ОПЗЖ, оскільки у неї будуть вищі шанси, ніж у мого кандидата. Тоді для мене це означатиме політичну смерть. Немає сенсу тоді у всій моїй роботі», – скаржиться «слуга-мажоритарник» у розмові з Радіо Свобода, з політичних міркувань просить прізвища не називати.

Банкова не буде сильно контролювати виборчий процес у малих містах, вважає інший слуга-мажоритарник. «Хіба що прийде до президента якийсь умовний «Юзік» і скаже, «візьміть у тому-то місці таку-то людину». Тоді мені зателефонують і попросять взяти цю людину. Я подам її по своїй квоті, а тоді виявиться що ця людина замішана в якихось нечистих схемах. У такому разі страждатиме моя репутація», – говорить ще один «слуга народу», прогнозуючи можливі власні репутаційні ризики.

Тим часом закриті соціологічні дослідження, які є в розпорядженні Офісу президента, показують, що люди більше не хочуть бачити нових і недосвідчених політиків при владі – пише видання «Українська правда». Серед виборців є запит на людей, які мають досвід менеджерської роботи, або досвід у політиці і не мають корупційного шлейфу.