Проезд может подорожать вдвое. Готовы ли к этому украинцы?

20 травня на пресконференції президент Зеленський анонсував, що з 23 травня запрацює міський та приміський транспорт, що, власне, і відбулося. Для тих українців, хто не має власного авто, це була вкрай очікувана подія.

Але є один важливий нюанс, про який, можливо, не всі громадяни знають, і здебільшого це стосується киян. Проїзд у приватних маршрутках та автобусах може подорожчати вдвічі. Причина – нові протиепідеміологічні вимоги щодо кількості пасажирів у салоні транспорту.

З відновленням роботи громадського та приватного пасажирського транспорту на українців можуть чекати нові "карантинні" сюрпризи.

За даними приватних перевізників, проїзд у маршрутках може істотно подорожчати, адже водіям доведеться компенсувати витрати на бензин та можливий ремонт транспорту внаслідок простою. Або ж і далі забивати маршрутки пасажирами, як це було до карантину. Інакше робота приватних водіїв буде просто нерентабельною.

Зверніть увагу на нову карантинну вимогу щодо громадського та приватного пасажирського транспорту в Києві, про яку говорив Кличко на брифінгу 19 травня: перевозити можна лише половину від максимальної кількості пасажирів, на яку розрахований транспорт.

Якщо комунальний громадський транспорт контролюється та фінансується місцевою владою, то питання підвищення цін тут навіть не виникає. А ось приватним перевізникам, які орендують або ж є власниками транспорту, доведеться за власний кошт компенсувати всі витрати. Ціни на бензин та техобслуговування під час карантину нижчими не стали, а кількість пасажирів зменшиться. Тож водії змушені будуть прийняти економічно обґрунтоване рішення щодо підвищення цін.

Якщо брати за приклад столицю, де ціна на проїзд варіюється від 6 до 8 грн, то під час карантину вона може доходити до 12-16 грн залежно від маршруту та відстані.

Як на подібні зміни відреагують пересічні громадяни, котрі внаслідок карантину втратили роботу або зазнали фінансових втрат та змушені на всьому економити? Відповідь очевидна.

Але пока ситуація така, що навіть попри вимоги місцевої влади маршрутки все одно повністю заповнюються, часом навіть зі стоячими місцями. Тобто про збереження рекомендованої відстані мова не йде.

Хто винуватий?

Звинувачувати водіїв у даному випадку безглуздо. Це не їхні власні забаганки. Вони лише виконують свої обов'язки з метою заробітку так само, як це робить будь-який інший підприємець.

Місцева влада не в змозі впливати на рішення приватників. За словами мера столиці Віталія Кличка, перевізники лише повинні мінімум за 7 робочих днів попередити владу про підвищення ціни та обґрунтувати цей крок.

Звалювати всю провину за плечі влади також несправедливо (хоча з цим, мабуть, не погодиться більшість). Рішення щодо зменшення кількості пасажирів у транспорті вимушене та є головною запорукою того, що нас не очікуватиме черговий спалах епідемії внаслідок скупчення людей.

І в цьому випадку, ми розуміємо, що місцева влада винувата лише в тому, що не забезпечила своє місто достатньою кількістю комунального транспорту, який би міг повністю (або хоча б частково) замінити дорогі приватні маршрутки.

Минулого року в Полтаві уже стався критичний випадок, коли приватні перевізники захотіли підвищити ціни на проїзд, а місцева влада і полтавчани були категорично проти цього. У результаті в місті стався справжній транспортний колапс: приватні маршрутки та автобуси перестали взагалі їздити, а тролейбусів, автобусів та іншого комунального транспорту було недостатньо, щоб компенсувати наявний недолік. Зупинки були переповнені, люди змушені були ходити пішки або користуватися таксі.

Причина – відсутність розвитку транспортної інфраструктури в місті, за що повинна відповідати місцева влада.

Треба вчасно нарощувати кількість рухомого складу комунального транспорту, аби попередити критичні ситуації, що можуть складатися під час карантину.

Що робити?

Якщо ми розглядаємо місцеву владу як політичних діячів, а не політиканів, то саме влада повинна взяти на себе всю відповідальність за розв'язання проблеми з підвищенням цін на проїзд.

Наведу приклад Німеччини, країни, яка під час карантину подбала про своїх громадян (зокрема про підприємців малого та середнього бізнесу). Залежно від регіону і місцевого самоуправління були виділені дотації в розмірі від 9 до 15 тис євро індивідуальним підприємцям із різною кількістю робітників.

Тобто в кращому випадку українська місцева влада мусить дотувати приватних перевізників під час карантину, щоби вони могли повністю компенсувати всі витрати.

Якщо влада висуває вимоги щодо зменшення кількості пасажирів, то вона логічно має взяти на себе відповідальність за можливі наслідки цього рішення.

Можливо, в наших сучасних реаліях ця пропозиція звучить утопічно, але столиця як приклад для інших міст могла би першою запровадити цю ініціативу. Саме в Києві найбільша транспортна загруженість, затори та величезні черги, тому він і найбільше потребує скорішого розв'язання цієї проблеми.

До того ж, для мера Кличка це був би однозначний плюс до рейтингу на місцевих виборах. Боротьба за електорат наразі – питання №1, тому очікуємо, що Віталій Володимирович усе ж вживатиме заходів, якщо ціни в маршрутках істотно підвищаться.

Сучасні проблеми потребують сучасних рішень. 

Олег Петровець, для УП

Колонка – матеріал, який відображає винятково точку зору автора. Текст колонки не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, яка у ній піднімається. Редакція "Української правди" не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія. Точка зору редакції УП може не збігатися з точкою зору автора колонки.