Мита на російське дизпаливо і акциз на газ: Коломойський завдає удару у відповідь

Рішення про відмову у введенні мит на імпорт дизельного палива з Росії заблоковано. Що це означає?

Лобістам олігарха вдалося заблокувати винесення рішення Міжвідомчою комісією з міжнародної торгівлі про відмову у введенні мит і проведення розслідування щодо імпорту дизельного палива і скрапленого газу з Росії. Засідання комісії пройшло в п’ятницю, а напередодні лобісти розчохлили всі свої знаряддя, починаючи від нардепа Дубінського і закінчуючи телеканалом 1+1. Паралельно розкрилося ще кілька цікавих «консерв». На членів комісії навісили ярлик «посібників окупантів». Це спрацювало, рішення відклали.

А було воно негативним. Чому? Тому що вимоги закрити ринок українські нафтопереробні заводи (НПЗ) побудували на абсолютній нісенітниці, яка зводиться до демпінгу російських НПЗ. Тим часом цифри свідчать про інше: митні ціни на російське дизпаливо в 2017—2019 рр. були вищі за світові: у 2017 році на $16/т, у 2018-му — на $22/т, у 2019-му — на $27/т. У разі, якби закупівельні ціни були нижчими від світових, ось це був би демпінг. Це перше.

Друге, а що змінять мита, може, українські НПЗ замістять ці обсяги? Ні. Цього року їм належить 14% ринку дизельного пального. «Укртатнафта» має плани щодо збільшення переробки в півтора рази — з 3−3,5 млн т зараз до 5 млн т (терміни поки неясні, потрібні додаткові роботи з відновлення потужностей). Тобто буде не 14%, а 21%. Але нюанс у тому, що і зараз кременчуцький дизель відривають з руками і з ногами, ринок готовий брати, але обсягу немає. Саме тому трейдери змушені шукати вільні ресурси, знаходячи їх зокрема і в Росії, яка пропонує найнижчі ціни серед усіх сусідів. Але водночас ми все одно купуємо дизпаливо за найвищими цінами, бо імпортозалежні країни завжди платять дорожче.

У такому випадку, де ми візьмемо 2−2,5 млн т дизпалива, яке зараз купуємо в Росії? Передусім, у Білорусі. Де його роблять з російської нафти. Тобто будемо стимулювати поставки не російських нафтопродуктів, а російської нафти. І так, не викликає сумнівів, що білоруси під натиском попиту цінник знову піднімуть. Торік вони підняли його, як тільки було введено 4% -ве спецмито на трубопровідні поставки дизпалива з Росії. Це автоматично перейшло на стели бензоколонок. Я наслідок: цілилися в Медведчука, якому приписують володіння трубою, а поцілили в кожного споживача дизпалива, включно з Міноборони і «Укрзалізницею».

Тепер же лобісти Коломойського вимагають ввести мита 8,5% і довести їх за 5 років до 25%. Але й мінімальна ставка означатиме припинення поставок і відповідно ще більше зростання цін.

Навіщо це «Привату»? По-перше, зростає ціна на кременчуцьку продукцію. По-друге, Коломойський разом з Суркісом володіють найбільшою морською перевалкою в Одесі. Після минулорічних зборів перевалочний комплекс вийшов на стабільну роботу. Щоб наростити роботу терміналу і частку на ринку, потрібен більший підйом ціни, його і повинне забезпечити загороджувальне мито.

До речі, цікавий аспект. За всієї очевидної вигоди, білоруси виступають проти мит на російський продукт. Ні, не з солідарності. Просто розуміють: вони стануть наступними. І це логічно. Справжня мета Коломойського — обмеження поставок бензину. Ось його «Укртатнафта» робить у надлишку, і здатна забезпечити ринок на 100%, але білоруси утримують майже 40% ринку. Логічно було б торпедувати насамперед їх, але йти прямо проти білорусів зараз не дозволяє політика, краще почати з росіян. А вже потім перекинутися на білорусів, адже вони, по суті, ті самі росіяни: Мозирський НПЗ — який фактично повністю працює на Україну — належить «Роснефти» і переробляє російську нафту, що постачається за цінами внутрішнього російського ринку. У фіскальному сенсі це повноцінний російський завод. Якщо його нейтралізувати, монополія «Привату» на внутрішньому ринку отримає чіткі обриси. І для цього лобіюються не тільки мита.

Паралельно лобіюється збільшення акцизу на зріджений газ. Нещодавно Шмигалю було відправлено черговий лист щодо цього, а основна бійня сталася в рамках бюджетного процесу. Але тоді Коломойський припустився помилки, виставивши на передній край своїх зашкварених нардепів, після чого багато «Слуг народу» відмовилися розглядати це питання з принципу.

Чому лобістам важливо збільшити акциз на газ? Це підвищить на нього ціну і зробить ближче на табло АЗС до бензину. А якщо ще паралельно знизити акциз на бензин (а це теж лобіюється під виглядом уніфікації акцизу на моторні палива), то ця різниця стане ще меншою. Якщо ж іще введуть мито на російський скраплений газ, то його собівартість зросте і газ може зрівнятися з бензином. Отже, почнеться зворотний процес — відмова від газу на користь бензину і це якраз те, що потрібно «Привату». Але який сенс збільшувати привабливість бензину, якщо цей пиріжок почне їсти та ж Білорусь? Тож введення мит на білоруське паливо — лише питання часу.

Але питання мит і акцизів приватівці і НАК-івці, що приєдналися до них, намагаються не змішувати, щоб ніхто не почав плюсувати ефекти і випадково не очманів від масштабів.

Монополізація поставок і як наслідок зростання цін на нафтопродукти — це коротко про програму, яку реалізують. Лобіюється це дуже нерозумно, шляхом придумування фейків і страшилок, що розганяють підконтрольні ЗМІ, які вже розпилюють таку ж пропаганду, як і російські колеги. Неймовірно, але цю гру підтримує НАК «Нафтогаз України». І робиться це замість того, щоб разом з «Приватом» взятися за модернізацію «Укртатнафти» (НАК належить 43% акцій), підвищити її економічну ефективність і завантажити сировиною.

Нагадаю, що Кременчук за потужністю може сам закрити всі потреби країни в моторних паливах. Але для цього треба інвестувати. Але хто, Коломойський? Куди, в Україну? Не, краще в штатівську нерухомість і металургійні заводи, там надійніше. Або НАК буде інвестувати? Хотілося б поглянути хоч на один успішний проект. Всі гроші висмоктуються з дочірніх компаній, зокрема і для демонстрації прекрасних результатів і премій менеджменту, які розраховуються на їх основі. Тож у кожного свої мотиви. А тому краще заробити грошей, піднявши ціни для споживачів.