Вірші на Останній дзвоник 2020 від учнів і випускників 9-11 класу - Радіо Максимум
Останній дзвоник – особливе свято для всіх учнів та вчителів, однак найбільш трепетним цей день є для випускників 9 та 11 класу. Підготували для вас найкращі вірші про школу українською мовою.
Свято останнього дзвоника – радісне й сумне водночас. Для першачків – це щастя ще непізнаваного смаку навчання та шкільної дружби, а для випускників – прощання з дитинством. Проте це завжди урочиста подія, навіть якщо в 2020-му вона пройде онлайн. Оберіть красиві вірші, які розчулять усіх присутніх на останньому дзвонику!
Тисніть на пункт та переходьте до потрібного розділу:
- Вірші для першокласників
- Вірші для учнів 4 класу
- Вірші від випускників 9 класу
- Вірші випускникам 11 класу
Віршики на Останній дзвоник (1 клас)
***
Весело всміхається травень,
Бо скінчилась навчання пора
І зібралась на дзвоник останній
Вся весела шкільна дітвора.
Цей день у травні справді особливий,
Весна усіх вітає залюбки,
І учні всі сумні, але щасливі...
Увага всім! Тепер ми другокласники!
***
Для вас ми лишень діти,
Пустунці лише малі.
То ж прийміть від нас всі квіти,
Що ростуть на цій землі.
І прийміть усі вітання,
Що в душі у нас живуть.
За любов палку й старання,
Що від вас до нас ідуть.
Ми у школі підростали,
Та біжить невпинно час.
Величенькі всі ми стали,
Підемо у 2 клас.
Побажання безконечні,
Голосочків ніжний дзвін...
То ж спасибі вам сердечне,
І низький-низький уклін.
***
Було нам тут чудово.
Хоч малі були, а все ж.
Тут цікаво, і казково.
Затишку й тепла – без меж!
Ми зростали тут в любові
З ласкою, у доброті.
Дні у школі пречудові
Не забудемо в житті.
Нас навчали малювати
Веселковий дивоцвіт.
Щоб ми вчились пізнавати
Дивину з маленьких літ.
Й насолоджуватись вміли,
Й щоб жила у нас краса.
А самі у світ летіли,
Як пташата в небеса.
Всесторонньо розвивали,
І співати вчили нас.
Та ліпити нас навчали,
Гартували кожен раз.
Вчили гратись, розмовляти:
Все що треба для життя.
А іще вірші читати,
Все доводить до пуття.
Мови рідної навчали,
Нас усіх з маленьких літ.
Щоб багато у світі знали,
Українцями йшли у світ.
Нас виховували вміло,
Щоб ми добрими були,
Щоб в життя ішли ми сміло,
І по-правді всі жили.
***
Нам завжди було цікаво,
Ми стали, мов одна сім'я.
Життя проходило яскраво
В країні – школа на ім’я!
Це наша – початкова школа,
Усе тут радістю бринить.
Шум, радість, щастя, гра довкола
Нам тут цікаво жить!
***
Весняний ранок. Йдуть до школи діти –
Школярики великі та малі.
Останній дзвоник, то ж в руках є квіти.
А діти ці, немов весна Землі…
Дзвінок востаннє нині пролунає
Для тих, хто вже сьогодні випускник.
А інших всіх зі школи відпускає,
Зробивши старшими усіх на цілий рік.
У них канікули, свобода-воля!
Чарівне літо, річка, море, ліс!
І ти тепер, як вітер серед поля,
Хоч прямо мчи, а хоч лети навскіс!
Останній день у школі! Чи ж не свято!
Попереду походи, ігри, сміх.
Книжок нових і радості багато,
Та різних інших небувалих втіх.
Вірш вчительці
Любов, тривога є в очах —
Дитина школу покидає.
Якась непевність, навіть страх,
Що далі там її чекає?
У школі ж просто так було:
Там друзі, вчителі, уроки,
Порядок, сонце і тепло…
І от у невідомість кроки…
Та буде дуже добре все,
Тому не рвіть даремно жили.
Як доля трохи й потрясе —
Ви ж всі дітей добру учили.
Вірші до Останнього дзвоника для 4 класу
***
Травень, весняне світання,
Погляди наші дитячі.
Радість і смуток прощання
Ми в оченятах бачимо.
Всі ми дорослими стали
І за чотири роки
Дуже багато пізнали,
Стали міцні і високі.
Час підійшов прощатись
З першою ланкою школи.
Тільки хвилин найкращих
Ми не забудемо ніколи.
Першу прочитану книгу
Й перше написане слово,
Першу класну годину
Й друзів найперше коло.
Першу свою оцінку
Й вчителя перший погляд,
Усмішку його чарівну
Ми залишаємо на спогад.
Інші займуть наші парти,
Сядуть за ними писати,
Квіти у класі нашім
Іншим тепер поливати.
Добре й відмінно навчаймось,
Дружбу цінуймо міцну,
Всіх вчителів поважаймо,
Гідність гартуймо свою.
Ну, а коли стане важко,
Чи вільний з'явиться час,
Ми всі сюди завітаємо,
В цей незабутній клас.
***
Промчались роки
І прийшла пора прощатись
З тобою, рідна вчителько моя.
Ти нас здружила всіх,
Навчила світ любити,
З дитинства повела в незвідане життя.
Прощавай, наша вчителько перша,
Ми сьогодні від тебе ідемо.
Та сюди ще не раз повернемось,
Свою радість тобі принесемо.
Ми любим свій дім і добру, рідну школу,
Учительку – за щирість, теплоту.
Для нас ти будеш завжди молодою,
І ми нізащо не забудемо тебе.
***
Спасибі, початкова школа,
Ти наша перша висота.
Попереду в нас – виднокола,
А в нашім серці – доброта
До всіх людей, що поруч з нами
Усі чотири роки йшли
Під голубими небесами…
Спасибі всім, що ви були!
***
Четвертий клас ми закінчили
І дружно в п'ятий перейшли.
Із книжкою ми подружили
Та на озброєння взяли,
Щоб далі вчитися й дружити,
І пізнавати дивосвіт.
Нові вершини підкорити,
І відчувати свій політ.
***
Останній дзвоник пролунав.
Він довгий час нам всім співав:
Він кликав на урок, з уроку,
І так було щодень, щороку.
Ми вас вітаємо. Прощайте,
Про нас усіх не забувайте,
Ви педагоги – вищий клас,
Ми щиро любимо всіх вас!
Вірш про вчителів
Що заплановано було — усе зробили!
Хоч і затрачено енергії багато.
Та основне – дітей учили і любили
Й щодень у школі – це робота й свято!
То ж дякуємо щиро за роботу,
За свято, що в душі жило щоденно.
І за порядність, мудрість і турботу,
Яка ішла від вас до всіх натхненно.
Що ж, рік прожито й знову плани, плани…
Нові завдання десь на видноколі.
Учителі, директор в школі – це титани,
Бо це ж не просто так, а поклик долі!
Вірші про Останній дзвоник від випускників (9 клас)
***
Весна у літо переходить плавно,
І світ навколо радісно цвіте,
Здається, в перший клас ви йшли недавно,
Та відпливло дитинство золоте.
Кудись туди, де проживає казка,
Де розмовляють квіти й трава,
Де зігріває сонечкова ласка
І радість та любов – така жива.
***
Навчальний рік до фінішу добіг.
От і усе, скінчилися уроки.
І перед вами – тисячі доріг,
Де самостійно здійсните ви кроки
І виберете ту, лише одну,
Що поведе вперед по вашій долі.
То ж вибирайте сонячну, ясну,
Дорогу світлу у квітковім полі,
Яка до щастя завжди приведе,
З якої видно горизонти й далі,
На ній ви не оступитесь ніде,
А проживете чесно й без печалі.
***
З малят – ми підлітками стали,
То ж розставатися пора.
Ми ще недавно тут гуляли,
Стрибали посеред двора.
А від сьогодні – це вже згадка,
На все своя пора і час.
І це гніздечко – рідна хатка,
Що зігрівала щиро нас.
***
Свято радісне прийшло
Школярі з сльозами,
Промайнуло 9 літ
Життя разом з вами.
Скільки було… не злічити
Різного за ці роки:
І читання, і пісні,
І шкільні уроки…
Друзів тут собі знайшли
І знання здобули,
Пам'ятайте вчителів,
Які з вами були!
Світ попереду відкритий
Вибирай дорогу!
І звичайно не забудь
Рідну школу!
***
Ви дорослі, красиві, натхненні,
Кращі з кращих на цілій землі.
Не тримайте синицю у жмені,
Хай вас кличуть удаль журавлі.
Ви до мрій своїх линьте крилато,
Не спиняйтеся, щоб не було...
Хай удачі в вас буде багато
І людське зігріває тепло.
А життя – це робота і диво.
В нім печалі й радощі є.
Йдіть упевнено, вперто, сміливо,
Вибирайте найкраще, своє!
Але, щоб усміхнулося небо
І удача жадана прийшла,
Самостійно трудитися треба,
Наполегливо, в поті чола.
Бо життя — це серйозно, не жарти,
Що посієте — те й зберете.
Манни з неба чекати не варто,
Ви завжди пам'ятайте про те.
Подяка класному керівнику
Ми чуємо, дзвенить дзвінок,
І ось пройшов останній наш урок.
І в це чудове, урочисте свято,
Ви чуєте вітань багато:
Спасибі вам, за те, що були з нами,
За те, що вчили нас роками,
За всю освіту, що дали, –
Людину в нас ви зберегли!
Вірші про школу випускникам 11 класу
***
Закінчилось дитинство останнім дзвінком
У ранковій зорі променистій.
От ми всі стоїмо на лінійці гуртом,
На останній лінійці врочистій.
Тільки час пролетить дуже швидко – умить
Понесе всіх життя, закружляє.
І з роками у когось душа защемить,
Як останній цей дзвоник згадає.
***
На лінійку вирушать в останнє
Наші учні – випускний наш клас…
Хай здійсняться всі ваші бажання!
Ми ласкаво запрошуємо вас.
***
Чомусь сьогодні шкільний нам дзвінок
З жалем дзвенить, ніби плаче струмок.
Певно, сумує наш рідний дзвінок,
Що не покличе вже нас на урок.
Разом з дзвінком сумуємо й ми,
З вами здружились, зріднилися ми.
Якось незвично, що вже на урок
Клас випускний ваш не кличе дзвінок.
Що ж, відлітайте ключем журавлиним –
В вирій життя школа нас проводжає.
Хай вам зірниця палає щаслива!
Від щирого серця добра вам бажаємо.
***
Випускники – стоять востаннє.
Й на урок підуть останній раз.
Перед ними лиш одне питання,
Як зустріне їх прийдешній час?
З дзвоником дитинство відлетіло,
Відшуміли швидко дні шкільні.
Їх нове життя сьогодні стріло.
Далі іспити чекають випускні.
Це на зрілість іспити у школі,
Самостійні кроки у життя.
А життя — не стежечка у полі.
Це важка дорога в майбуття.
***
Тепер, ніби птахи, гніздо покидаєм,
Щоб пізнати життя й дивосвіт.
Прощавай, рідна школо, ми вже відлітаєм —
Нам бентежних сімнадцять літ!
Тут лишаєм дитинство і спогади чисті.
І йдемо в невідомі світи.
Рідна школо! По доброму і урочисто
Рідним вогником з вікон світи!
Ми виходимо звідси вершини долати
Та робити нові відкриття.
Рідна школо! Ми будем тебе пам’ятати
Кожен день, кожен раз — все життя!
Вірш про вчителів
О, вчителі! Невже ви не втомились
У юні душі сіяти зерно?
Для цього ви на світі і з'явились,
Щоб в учнях буйно проросло воно.
О, вчителі! І слів не підібрати,
Епітетів, метафор, порівнянь,
Щоб вдячності рядочки проказати
За те, що щедро віддаєте нам.
О, вчителі! Прекрасного ви гідні,
Бо вибрали в житті свою мету;
І нині я за всіх скажу: -
Спасибі, рідні,
За вашу місію подвижницьку й святу!
Джерело: Радіо МАКСИМУМ