Чи точний ціновий барометр?

Під "карантин" потрапили 132 із 328 позицій продуктового набору. І це не може не позначитися на визначенні індексу споживчих цін.  

Наприкінці березня Кабмін переглянув власний прогноз макроекономічних показників України на 2020 рік. У ньому індекс споживчих цін (ІСЦ) збільшено з урахуванням карантинно-кризової ситуації, що виникла, рівно на третину — з 8,7 до 11,6% (грудень 2020-го до грудня 2019-го). І якщо інфляція буде нижчою, а за прогнозом НБУ, наприклад, вона становитиме лише 6%, уряд запише собі в актив стримування цін на ринку. Але в останні два місяці на показники ІСЦ впливала низка не зовсім типових чинників, які слід проаналізувати та, нарешті, замислитися про певне корегування методології розрахунків цього індексу в нинішній складній ситуації.

За січень—березень ІСЦ збільшився до грудня минулого року лише на 0,8%. Це втричі менше за середньомісячні цифри попереднього травневого прогнозу 2019 року. Згідно з новим прогнозом, за наступні дев'ять місяців — із квітня по грудень 2020 року, треба укластися в середній приріст 1,2%. Квітень дав приріст ще на 0,8%. Тож за першу третину цього року ми поки що з пристойним запасом укладаємося в нові прогнозні показники.

Для розуміння показника ІСЦ слід пояснити, як його розраховують протягом місяця. У нинішньому продуктовому наборі 328 товарів і послуг. По 312 з них ціни реєструються один раз — з 1-го по 25-те число кожного місяця. У нормальних умовах ціни по них протягом місяця залишалися відносно стабільними. Якщо виходити з їх рівномірної реєстрації, то вони відображатимуть ціни не на 25-те число, а на середину цього періоду, тобто приблизно на 12–13-й день місяця. А по 14 товарах, а це 12 продуктів харчування й два види бензину (А-92 і А-95), за формулюванням нині чинної серпневої Методики розрахунків цього індексу 2016 року, ціни реєструються "протягом повного місяця". Без додаткових пояснень може скластися враження, що ціни реєструють мало не щодня. Але їх реєструють тричі на місяць — 1-го, 11-го й 21-го числа, і з цих трьох реєстрацій визначається середня ціна, яка припадатиме на 11-й день місяця, що навіть на день-два раніше, ніж по продуктах, що враховуються раз на місяць.

Потрібні ще два тижні на перевірку, обробку, зведення по регіонах для одержання даних загалом по Україні. І наш ІСЦ публікується зазвичай 9-го числа наступного місяця або ж навіть на день раніше, як квітневий індекс, якщо 9-те число припадає на вихідні або святкові дні.

Однак психологічно в нашій свідомості залишаються ціни останніх днів, які майже на місяць відрізняються від опублікованих. Тому виникає недовіра до ІСЦ. І на екранах ТБ, в Інтернеті з'являються зовсім необґрунтовані повідомлення, що ціни нібито зросли на 50–60%, базуючись на цінах кількох продуктів, які справді різко подорожчали (цибуля, лимони, часник), і екстраполюючи їх на всі продукти. Та й більшість із нас не вникає в деталі цінових змін, задовольняючись короткою інформацією, що пробігає в стрічці новин, лише про загальну зміну ІСЦ.

У березні ІСЦ збільшився до лютого на 0,8% на тлі приросту в січні лише на 0,2% і навіть зниження в лютому до січня на 0,3%. Та й із травня минулого 2019 року й близько не було такого приросту. За рахунок чого ж сформувався березневий приріст? 85%, або 0,7% його, зумовлені збільшенням цін за місяць аж на 12,8% по одягу та взуттю. Такий ІСЦ по цих товарах виходить за вкрай сумнівною методикою розрахунків, що потребує окремого розгляду. По ній у березні різко — приблизно на третину зростають, а не знижуються ціни на зимовий одяг і взуття. Вона була б цілком доречною, якби в березні вдруге у році починалася зима. І ще по двох продуктах відбулося досить істотне зниження цін, що вплинуло на березневий індекс. Це ціни на яйця з продуктів харчування та тарифи на природний газ по житлово-комунальних платежах. На яйця в березні ціни знизилися на 22,3%, з 17,07 до 14,98 грн за десяток, а до цього ще на 17,4% у лютому. Можливості подальшого зниження цін на них вичерпано, і ціни в найближчі місяці можуть лише підвищуватися. А по природному газу тарифи знизилися досить пристойно — на 11,6% (як і в кілька попередніх місяців), але залишаються ще майже вдвічі вищими за тарифи на кінець 2018 року.

Однак по низці продуктів ціни злетіли не в березні, а в січні-лютому, а то і в останні місяці минулого року. І їхнє зростання ніяк не було пов'язане із запровадженням карантину. Так, на гречку за минулий рік вони зросли на 68%, на картоплю — на 67, на яблука — на 55, а от по цибулі знизилися на 53%. По гречці за два роки — 2019-й до 2017-го — посівні площі скоротилися майже втричі, або на 63,5%, а врожай зменшився майже вдвічі, на 52,9%. І цим пояснюється зростання цін на гречану крупу. Подібне було з цінами на неї кілька років тому.

І в першій половині березня при відвідуванні одного з мережевих київських супермаркетів при погляді на табличку з цінами на лимони, які коштували ще два-три місяці тому приблизно 30 грн за кілограм, здавалося, що привиділося. А в чотирьох мережевих продмагах ціни на часник були від 80 до 200 (а точніше, 199,90) грн/кг!

У квітні, як і в березні, ІСЦ зріс на 0,8%. Найбільше — на 2,1% — збільшилися ціни на продукти харчування. Так, ціни на гречку піднялися за місяць на 18,0% (з 30,02 до 35,42 грн/кг), яйця подорожчали на 9,4% (з 14,98 до 16,38 грн за десяток), фрукти — на 12,8% (особливо лимони — майже на половину, на 49,2%, до 73,80 грнкг, ківі — майже на чверть, на 24,5%, і яблука — на 11,3%), картопля — на 14,4%, городина загалом — на 4,3% (особливо цибуля — на 65,3%, майже на дві третини, з 11,17 до 18,46 грн/кг). Ціни в охороні здоров'я теж зросли на 2,1%, а знизилися на 3,2% по житлово-комунальних платежах (ще на 11,9% — на природний газ). І ціна на картоплю підбирається до ціни на цукор (відповідно, 15,25 і 14,75 грн/кг — уже 96,7%) і підвищуватиметься ще кілька місяців, як звичайно, до серпня.

Та у квітні із запровадженням карантину повністю припинилася реалізація частини продуктів і послуг. Під "карантин" потрапили 132 з 328 позицій продуктового набору. І виникала проблема, як їх ураховувати й відображати в групових і загальному ІСЦ. Наскільки можна судити по індивідуальних індексах, у квітні по них було збережено березневі показники. Очевидно, це найкраще можливе рішення. Але карантин частково зберігатиметься, і в індексах наступних місяців вагова структура ІСЦ цього року, яка використовуватиметься для розрахунків ІСЦ через рік, виявиться викривленою.

Це відносно просте, але потрібне для поліпшення розрахунків цін і індексів питання. Його при бажанні можна було б оперативно вирішити, якщо поставити таку мету і прагнути до точності.

Вище вже згадувалося, що по 16 товарах ціни реєструються тричі на місяць для розрахунків середньомісячних цін. На них припадає 14%, тобто сьома частина всіх наших грошових споживчих витрат, по яких визначається ІСЦ, зокрема 14,4% припадають на продукти харчування і 2,6% — на бензин. В основному (крім бензину) це сезонні продукти, і по них доцільні корегування за чотирма напрямками.

Перший: додавання до нинішніх 14 харчових продуктів ще п'яти звичних для нас продуктів борщового набору. Це картопля (вага 0,698%), капуста білокачанна (0,350%), цибуля (0,252%), морква (0,216%) і буряк (0,083%), разом — 1,599%. Вони входили до колишнього (до 2017 року) переліку із 23 харчових продуктів, по яких ціни реєструвалися тричі на місяць. І він тепер виявився безпідставно урізаним до 14 продуктів.

Другий напрямок: крім продуктів борщового набору, варто було б додати для початку ще два види овочів — помідори й огірки. У принципі вони є в супермаркетах і на ринках увесь рік, хоча зрозуміло, що більше споживаються у літньо-осінні місяці, ніж узимку та навесні, й ціни на них улітку і восени набагато нижчі. Зазначимо, що витрати на помідори (0,457%) поступаються лише витратам на картоплю, а на огірки (0,327%) вони більші, ніж на цибулю, моркву, буряк, а фактично й на капусту. Тому що, крім капусти білокачанної, в її вагу входять ще витрати на придбання з пів дюжини інших видів капусти та насамперед пекінської. У попередньому продуктовому наборі вона виділялася окремо й становила 18% до купівлі справді капусти білокачанної.

Третій: можна було б зробити цей перелік гнучкішим, додатково включивши в нього яблука (вага — 0,624%), лимони (0,294%), апельсини (0,366%), банани (0,527%) і навіть нещасний часник, який класифікаційно відносять не до овочів, а до інших продуктів харчування. Хоча його вага — 0,012% — мізерна і в 21 раз менша за витрати на купівлю цибулі.

Додавання в наявний перелік ще 5–10 видів овочів і фруктів збільшить витрати часу на реєстрацію цін лише на 3–5 хвилин, бо вони розташовуються за кілька кроків від тих продуктів, по яких ціни реєструються нині. А місця на сайті Держстату для додаткових даних цілком достатньо.

Четвертий і, ймовірно, практично найскладніший напрямок. Щоб ціни справді враховувалися протягом повного місяця, а не за 21 день, треба постаратися додати ще ціни на 1-ше число наступного місяця, і тоді буде можливість значно точніше визначати їх у середньому за місяць по чотирьох датах.

Крім питань, порушених у цій статті, є три важливі аспекти ІСЦ, що потребують детальнішого розгляду: методика формування цін на зимовий одяг і взуття, паралельна розробка ІСЦ по чотирьох групах продуктів і масштабні невідповідності у ваговій структурі житлово-комунальних платежів, що зберігаються. Але це теми окремих текстів.

 Усі статті Андрія Ревенка читайте тут.