Gazeta.ua. Про головне

Застрелили сенатора-українця

by
https://static2.gazeta.ua/img2/cache/preview/966/966805_w_300.jpg?v=0
Іван Пастернак помер у лікарні за 2 доби після замаху на його життя Фото: wikipedia

Активіст українського національного руху в Підляшші Іван Пастернак помер у лікарні міста Біла Підляська 25 травня 1943 року. Зазнав смертельних поранень з револьвера за 2 доби до того.

Чоловік народився у селищі Новий Павлів - тепер Більського повіту Люблінського воєводства Польщі. Деякий час працював директором шкіл у Любечі та Гадячі. Підтримав активну українізацію шкільництва за доби Української революції. Закінчив українознавчі курси в Києві. Пізніше вдосконалював педагогічні навички у Варшавському університеті.

1922 року був обраний сенатором до польського Сейму від Поліського воєводства, яким був до 1927-го. У період перебування на посаді деякий час очолював українське просвітницьке товариство "Рідна хата".

Із початком польської кампанії "ревіндикації", коли польські військові та поліцейські руйнували десятки православних храмів і каплиць на Холмщині та Підляшші з метою прискорити асиміляцію українців, Пастернак особисто очолив делегацію до польського Міністерства віровизнання і освіти з рішучими протестами проти терористичної державної акції.

Під час Другої світової війни став головою Українського допоміжного комітету в Біла Підляська та головою ревізійної комісії Підляської асоціації українських кооперативів.

Успішний замах на життя активіста здійснили прямо на порозі його будинку в селищі Хорощинка Люблінського воєводства. Причини достеменно невідомі. Деякі польські дослідники стверджували, що постріли здійснили солдати Армії Крайової, які виконували вирок за вбивство 2 поляків членами українського підпілля, до якого зарахували Пастернака. Інші, що був убитий безпосередньо польським підпіллям, як ідеологічно небезпечний український патріот. За третьою версією, Пастернака застрелив військовослужбовець Армії Крайової з позивним "Лотний", оскільки чоловік попередив жителів Хорощинки про запланований напад на селище.

Собор єпископів автокефальної Православної церкви у Польщі звернувся до польської влади з меморандумом 16 липня 1938-го. Тоді висловив жаль із приводу кампанії руйнування православних храмів на території Холмщини й Підляшшя. Закликав українців до 3-денного посту у зв'язку з трагічними подіями. Заклик собору підтримав й предстоятель Греко-католицької церкви Андрей Шептицький.