Як реагують ринки акцій на протести у Гонконгу й нові геополітичні виклики

У понеділок, 25 травня 2020 року, ринки акцій відзначилися нестабільністю на тлі погіршення відносин між Китаєм і США. Основні фондові показники Гонконгу значно знизилися через зростання побоювань інвесторів щодо ситуації з протестами в місті.

Згідно з даними Investing.com, індекс MSCI акцій компаній Азійсько-Тихоокеанського регіону (за винятком Японії) знизився на 0,1% після росту напередодні. Індекс блакитних фішок у китайському регіоні впав на 0,2%.

Індекс HSI у Гонконгу опустився на 1,4% – до двомісячного мінімуму після того, як у п’ятницю, 22 травня, цей показник впав на 5,5%.

Ринки акцій Південної Кореї, Австралії та Нової Зеландії продемонстрували ріст фондових індексів. Зокрема, S&P500 для E-mini значно виріс.

Основний фондовий індекс Японії Nikkei підскочив на 1,5%. Це сталося після того, як місцеві ЗМІ повідомили, що уряд країни розглядає новий антикризовий пакет на суму в понад 929 мільярдів доларів. Ці кошти, здебільшого, виділятимуть компаніям, які постраждали від пандемії коронавірусу.

Протести у Гонконгу і невизначеність економічної ситуації

У п’ятницю, 22 травня, інвестори були стурбовані, коли Китай запропонував ввести закон про національну безпеку в Гонконгу. Пекін оприлюднив деталі закону, який критики розглядають як переломний момент для колишньої британської колонії.

Дії китайського уряду викликали гнів у жителів Гонконгу, які порушили правила соціпльної дистанції та вийшли на вулиці в рамках акції протесту. Міністерство торгівлі США, своєю чергою, внесло 33 китайські компанії до чорного списку через рішення влади КНР.

Аналітики очікують, що загальна торгівля трохи знизиться із закриттям американських та британських ринків на державні свята у кінці травня.

Світові фондові ринки зросли на 30% з моменту досягнення ними мінімуму на початку березня. Це падіння відбулося, в основному, через введення обмежень у зв’язку із пандемією коронавірусу.

Глобальні фінансові ринки вже борються з економічною невизначеністю, що виникла через введення карантинних обмежень. У результаті центральні банки зменшували базові процентні ставки та перекачували величезні суми коштів у банківські системи.