У Хотині будують дендропарк із зонами відпочинку для екотуризму
Парк уже налічує більше ста видів різноманітних насаджень
У Хотині на Буковині створюють справжній дендрологічний парк з великою колекцією ексклюзивних насаджень, хвойних та квітучих дерев. Про це повідомляють Хотинські вісті.
Майбутній дендрологічний парк, орієнтовною площею у 5 гектарів, уже налічує більше ста видів різноманітних насаджень. Є дерева та кущі, які занесені до Червоної книги і нині майже знищені людьми. Є рослини, що ростуть лише в Америці та Азії; дерева, які живуть навіть тисячу років і досягають до 100 м заввишки та 11 м завтовшки.
А займається цією справою Віталій Чинчик разом зі своєю родиною: братом Валерієм (і його сім’єю), своєю дружиною Іриною та синами: Артемом і Романом. Він – уродженець Хотина, але чимало років проживав у Чернівцях.
– Одного разу, гуляючи околицями фортеці, натрапив на цю депресивну територію. Чому депресивна? Бо ні води, ні газу тут не було, родючої землі немає – лише глина, а з дерев – тільки занедбані і старі горіхи та сливи. Тоді і подумав, що на цих пагорбах можна створити дендропарк із туристичною інфраструктурою для екологічного відпочинку. Це було приблизно років 20 тому, – пригадує чоловік.
Для створення справжнього дендропарку на такій території потрібно виростити приблизно 3 тисячі рослин. Віталій за однією з освіт – біолог, тому насадження вирощує власноруч із насіння у спеціальних розсадниках. Стверджує, що так економить чимало грошей, які потрібно вкладати у цю витратну та копітку справу.
– Маю рослини з Китаю, Північної Америки, Японії та Середньоземномор’я. Зокрема це: секвойя дендрон, метасеквойя, секвойя вічнозелена. Таких дерев є усього 3 види у світі, і усі вони будуть представлені у нашому дендропарку, – запевнив чоловік.
Родзинка дендропарку - закладений лабіринт Соломона. Тут висаджено 550 кущів самшиту, які підростуть і дадуть змогу туристам поблукати лабіринтом у роздумах.
Також чоловік розповів, що хоче, аби у дендропарку безкоштовно проводили відкриті уроки з біології для учнів шкіл місцевої громади. А науковці можуть на його базі займатися відповідними дослідженнями.
Створення дендропарку чоловік називає справою свого життя. Для нього це значно більше та цінніше за гроші, славу чи критику оточуючих.