Велика депресія харківська

Натовпи озброєних молодиків, залякування та побори серед бізнесу, побиття незгодних та замахи на журналістів… Ні, це не новий сценарій для гангстерського бойовика про часи Великої Депресії. Це короткий зміст «патріотичної роботи» радикалів за останній рік у Харкові.
Для певної групи людей патріотизм давно став бізнесом. Врешті, не сам патріотизм, а зовнішня його атрибутика. Нас привчили не дивуватися. Нікого не дивують спортивні хлопці в камуфляжному одязі. Поліцію не дивує агресивна непокора організованого натовпу «патріотів» та «героїв», які ані до патріотизму, ані до захисту нашої Держави взагалі ніяк не причетні. Ми не дивуємося, коли в цих «діячів» знаходяться немалі гроші на політичну рекламу, що рясно розкидана на багатьох біл-бордах Харкова. Нам заборонили дивуватися: мовляв, «будеш дивуватися – станеш ворогом, запроданцем, сепаром». Та, здається, такий стан справ цілком влаштовує владу. Адже як ще можна пояснити, чому є мовчазний дозвіл на силові провокації, безлад і зухвале нехтування не лише Законом, а й будь-якими нормами моралі.
Минув майже рік відтоді, коли був побитий харківський журналіст Вадим Макарюк. І поліція, і суди щось роблять, але результату – нуль. Були ще напади на журналістів, які не готові миритися зі свавіллям радикалів – розслідування тупцяється на місці. Були незаконні масові акції з використанням фашистської символіки на Сумській 72 – поліція про них забула. Лунають постріли на «Барабашово», тривають спроби рейдерських захоплень магазинів, розпирскується сльозогінний газ – правоохоронці цього не бачать.
Може, зловмисники добре ховаються й їх не можуть знайти? Та ні! Їх очільники присутні на кожній сесії міської ради. Їх організації виграють тендери на «захист громадського спокою». А харків´янам вбивають в голову, що це сила, з якою ніхто не зможе впоратися. Натомість пропонують слухатися, щоб не було гірше.
Дійшло до дивного. З екранів телевізору та в інтернеті ми бачимо, як «активісти» викривають «наркоаптеки». Здавалося б, це добре. Але це викривальна діяльність більше схожа на чергову змову «патріотів» та правоохоронців. Аптеки «кошмаряться» вибірково, часто без вагомих підстав. Власники аптек пошепки кажуть, що просто не погоджувались платити «за спокій». А от після внесення чималих сум на «благодійні» рахунки та в фонди громадських організацій проблеми зникають. Цього не бачить влада? Чи поліція не розуміє, що відбувається?
Харків´янам оголосили війну. Так, справжню війну з насиллям, пострілами, погрозами. Влада капітулювала. І все було б для «патріотів» добре, якби не представники бізнесу. Так, саме підприємці стали тим останнім бастіоном, який тримає оборону. Згадайте про «Барабашово». Це – найяскравіша ілюстрація «добрих справ» радикалів.
Вже кілька років в усіх масових провокаціях на найбільшому в Вхідній Європі ринку беруть участь активісти «Національного Корпусу». Тут, щоправда, цікава ситуація. «Національний Корпус» неодноразово відхрещувався від  участі в тиску на підприємців «Барабашово». Присутність одіозних представників цієї організації під час силових провокацій пояснюють кострубато: «то не наші», «просто громадянська позиція», «наші активісти вільні – можуть брати участь, в чому зажадають»… Але тут же укладають «угоди про співпрацю та підтримку» з поодинокими підприємцями. Такі угоди дуже нагадують сумнозвісне «Путин, введи войска!». Під виглядом захисту «нацкорпусники» фактично захоплюють торговельні об´єкти, обкладають даниною підприємців. Незгодних бути не може.
Поліція у цей час стоїть осторонь. Хоча… Ні! Скоріше прикриває діяльність радикалів. Погодьтеся, дуже зручно виходить, коли «Національний Корпус» допомагає захопити магазин, потім на місце прибуває поліція і «до з´ясування обставин», залишає магазин під контролем нападників. Це така ж сама ситуація, коли б вас викинули з вашого ж авто, а поліція пропонує звернутися до суду, щоб вигнати зловмисника з-за керма. І байдуже, що ви – власник, що у вас є техпаспорт. Маячня!
Проста математика дозволяє зрозуміти мотиви «патріотів». От, скажімо, лише за приблизними підрахунками, з однієї лише площадки на Перехресті «Барабашово» «Національний Корпус» міг отримувати щонайменше півмільйона гривень на місяць. І виконавці, і організатори цього процесу зрозумілі. Більш того, дехто з них фігурує в справі побиття Вадима Макарюка. А їхні сторінки в соціальних мережах не дадуть відхреститися від прямого зв´язку з «Національним Корпусом». Від таких грошей відмовлятися не варто. Адже потрібно розкидати банери з політичними гаслами, потрібно йти на вибори, потрібно «світитися» на телеканалах.
І «соціальні» об´єкти треба утримувати. От, наприклад, як спортивні відкриті майданчики. Один з них бачимо на Журавлівці. Добре починання. Але не варто приглядатися до нього уважніше. Бо тоді можна побачити тих самих спортовців, які готуються до участі в чергових масових заворушеннях. До речі, спробуйте самі організувати такий майданчик. Вам ніхто не дасть: потрібні дозволи, рішення, ухвали. А от активісти можуть. Бо відмовляти їм – небезпечно, бо забороняти – не годиться. Звідусюди лунає інформація про «доброчинність» цих «патріотів». А за чий кошт. Вони не витрачають свої гроші. Їхніх грошей просто немає, адже ми не чули ні про один бізнес «нацкорпусників», крім сумнівної «громадської діяльності». Це гроші, «віджаті» в підприємців. Це кошти ошуканих і заляканих барабашовців та інших бізнесменів, обкладених даниною. Це «благочинність» чикагської мафії. «І настане день, коли вони попросять про послугу, й ви не зможете їм відмовити».
Виходу немає? Маємо скоритися? Історія свідчить, що не все так погано. І в Америці, і в Італії навчилися боротися з таким лихом. Жорстко, безкомпромісно. Головне, усвідомити, що нічого благородного чи справді патріотичного в діяльності цих «активістів» немає. У них немає виправдань. І вони мають відповісти за свої злочини.
Кілька років «Національний Корпус» намагається «захищати» підприємців «Барабашово» проти їх волі…
Кримінальні справи проти активістів-радикалів блокуються…
Поліція не хоче втручатися, коли йдеться про «Нацкорпус»…
Підприємці неодноразово зверталися до владних структур всіх рівнів з проханнями відновити законність і захистити їх від свавілля радикалів. Поки – без реакції…
Скоро рік, як був побитий Вадим Макарюк…

В´ячеслав Татарченко