Сьогодні – 109 років від дня народження українського митця з Австралії Володимира Савчака

25 травня народився відомий австралійський художник українського походження Володимир Савчак.

Про це нагадує портал «Стожари».

«Володимир Васильович Савчак, син старого міщанського роду, народився 25 травня 1911 року в Бережанах, на околиці, що колись називали Адамівка (нині вулиця Шевченка), поблизу старовинної дерев’яної церкви св. Миколая. Там була майстерня його батька, майстра-стельмаха. За своє довге життя художник написав не одну тисячу картин, що нині зберігаються у музеях і приватних зібраннях Австралії, Канади, США, Украї­ни», - йдеться у повідомленні.

Володимир Савчак навчався у Бережанській гімназії. У 1930 році Володимир подався до Львова, де студіював філософію й математично-при­род­ничі науки, а згодом, у 1934–1935‑му — малярство у Львівському університеті. Того ж 1935 року вирушив до Литви і чотири роки вчився та працював у Віленській мистецькій академії. Уже тоді він налагодив зв’язки з варшавською Академією красних мистецтв, завдяки чому брав участь у літніх мистецьких таборах для вдосконалення роботи над пейзажем.

Повернувшись 1939 року додому, Савчак працює декоратором у Бережанському театрі «Сокіл», а в 1941–1944 роках викладає малювання та креслення у Бережанській гімназії.

У 1944 році німці поставили художнику ультиматум: або він іде на службу до вермахта, або їде в Німеччину на роботи. Від неминучої загибелі на фронті Савчака врятував напад епілепсії, після якого у триденний термін його було звільнено від військової повинності. У Німеччині Володимир був помічником фотографа, працював на господарстві, а згодом долучився до товариства художників. Через три роки після закінчення війни сів на перший таки транспорт, що відвозив емігрантів до Австралії. Уже в таборі для переселенців виконував на замовлення адміністрації декораторські роботи.

Володимир Савчак жив і працював у Мельбурні, Брисбені, Катумбі. У 1950‑му одним з перших з-поміж українців став офіційним членом Австралійської асоціації митців і членом Галереї мистецтв у Сіднеї, а вже наступного року отримав «Диплом» - подяку за діяльність від міністра імміграції Австралії п. Гарольда Голта. Майже щороку пан Савчак брав участь у збірних виставках Національної галереї Вікторії у Мельбурні, а також мав з десяток персональних виставок - у Мельбурні, Аліс-Спрінгсі, Серферс-Парадайзі та Сіднеї. Його картинами милувалися тисячі туристів і мешканців Зеленого континенту, а на початку 1980‑х також жителі Лондона, Парижа, Нью-Йорка, Філадельфії, Вашингтона, Торонто, Оттави, Чикаго.

З 1956 року Володимир Савчак за відрядженням католицької місії жив і творив серед аборигенів племені арунта. Оселя, до якої він прибув, виглядала привабливо, зустрічати художника вийшло все село. Уроки малювання, які митець проводив здебільшого просто неба, були тематичними. Справжньою сенсацією стало те, що один з його вихованців - хлопчик-абориген племені арунта -  виборов друге місце на конкурсі малювання серед шкіл Австралії.

Володимир Васильович любив подорожувати, за що його називали «мандрівним художником». Він побував майже в усіх куточках Австралії (яка за територією трохи менша від Європи), малював чудові крає­види, часом ночуючи серед лісу в покинутій кимось хижині. Тонке відчуття краси природи забезпечувало невичерпність ідей для нових і нових картин. Його пейзажі, натюрморти та твори в інших жанрах принесли авторові всесвітню славу.

У 1989 році Міжнародний біографічний центр у Кембриджі вніс Володимира Савчака до переліку видатних і діяльних людей як «одного з найпотужніших інтелектуалів світу». У 1990‑му Американський біографічний інститут обрав його «Людиною року».

Починаючи з перших виставок у середині 1950‑х, особливу увагу сучасників привертали створені Савчаком краєвиди Центральної Австралії, в яких виявився проникливий зір митця, його майстерність у переданні світла, поєднанні барв, здатність до художнього узагальнення.

Володимир Савчак - один з небагатьох художників, який жив переважно зі своєї праці  - малярства. Найулюбленіша його тематика — чарівні куточки Австралії, своєрідні дерева, квіти, рідше -  будівлі та портрети. Користувався переважно олією, у подорожах  - аквареллю і пастеллю. Якось художник три тижні провів у покинутій канцелярії електростанції серед хащ.

Сотні картин Савчака прикрашають оселі австралійців. Крім того, пан Володимир виявив себе у галузі монументального мистецтва, розписавши українську католицьку церкву Успіння Пресвятої Богородиці в передмісті Мельбурна.

Не раз він одержував відзнаки та нагороди на художніх конкурсах. Зокрема, у 1972 році на збірній виставці митців Блакитних гір як найкращий маляр регіону (до речі, сам Савчак завжди називав Blue Mountains Синіми горами). А ще він був нагороджений грамотою мецената за сприяння створенню кафедри українознавства при Університеті ім. Макворі у Сіднеї.

За своє довге життя художник написав не одну тисячу картин, що нині зберігаються у музеях і приватних зібраннях Австралії, Канади, США, Украї­ни. Велику колекцію своїх робіт митець передав Бережанському краєзнавчому музеєві, де також експонуються його пластунський однострій (оселившись в Австралії, Савчак поновив членство у Пласті, де належав до куреня «Лісові чорти»), нагороди, палітра, документи та світлини.

Увага художника зазвичай прикута до екзотичних австралійських ландшафтів, але не менш важливою ланкою мистецького самовияву є портрет. Це видно передусім з його автопортрета, численних зоб­ражень «героїв духа і шаблі» — Андрея Шептицького, Лесі Українки, Маркіяна Шашкевича, Євгена Коновальця тощо.

Живучи далеко від рідної землі, пан Володимир дуже сумував за нею. І як тільки Україна стала незалежною, він передав краєзнавчому музеєві свого рідного міста видану у Нью-Йорку книгу «Бережанська земля» і дві картини. А потім щороку приїжджав до Бережан і привозив свої твори.

Помер митець 6 березня 2007 року. Похований на Голосківському кладовищі у Львові.

За вагомий внесок у розвиток культури йому присвоєно звання «Почесний громадянин міста Бережани», а Кембридж нагородив митця золотою медаллю як «одного з 500 найбільш видатних і діяльних людей світу».

Читайте також: СКУ закликає Верховну Раду доопрацювати проєкт закону про громадянство

Фото: з порталу "Стожари"

Відео: friendofpotkoorok