Як правильно реагувати на сльози: поради психолога
Кожен з нас мимоволі опинявся в ситуації, коли колега виявляв емоції сльозами або попутник у поїзді плакав півдороги, чи подруга, ридаючи, розповідала вам про труднощі в її житті, або чоловік виявив хвилинну слабкість і поділився прихованим. Погодьтеся, ситуацій бувало багато.
Не дивно, адже сльози – це природний захисний рефлекс будь-якої людини. З їх допомогою новонароджені коммунікують з матір’ю, а дорослі – реагують на позитивний або негативний стрес. І зовсім не важливо, якими емоціями викликані сльози – позитивними або негативними – вони допомагають ефективніше позбутися від напруги і відновитися будь-якій людині. Однак нам, спостерігачам ці незручні моментів, іноді не дуже зрозуміло як же саме поводитися, опинившись поруч. Психолог Марина Журбенко розповіла, як правильно реагувати на сльози інших людей, передає 1News.
“Перш, я хочу сказати, що сльози бувають викликані різними емоціями і проявлятися від стану відчаю, печалі, горя, радості, тривоги, болі, сміху і так далі. Найнебезпечніші, на мій погляд, сльози жалості до себе, оскільки саме вони часто стають причиною затяжної депресії або дистимии. Важливо постаратися їх відчути і побачити, оскільки від цього залежать всі подальші дії спостерігача”, – пояснила експерт і назвала перші важливі дії в цій ситуації.
По перше, потрібно дати людині заспокоїтися. Постарайтеся не акцентувати увагу на сльозах. Чи не кидатися в магазин за серветками, яких не виявилося під рукою або в аптеку за заспокійливими. Досить просто сісти поруч і мовчки налити води в склянку.
По-друге, стати активним слухачем і постаратися при цьому бути в зоровому контакті. Якщо людина перебувати у майже істеричному стані – встановіть зоровий контакт, створіть для нього умовну безпеку, або заборону на слушні агресивні дії. У будь-якому випадку, продовжуйте слухати, не сперечаючись, не перебиваючи, не вмовляючи ні в чому, що б не трапилося.
По-третє, поставте йому запитання: “Чим я можу тобі зараз допомогти?”. У цей момент най крихітніша послуга може бути набагато ціннішою, ніж всі погладжування разом взяті. Якщо це колега – можна запропонувати допомогу в проєкті, якщо подруга – запропонувати спільне чаювання або прогулянку, щоб вона змогла відвернутися, якщо попутник – можна запропонувати хустку. Але, знову ж таки, не варто забувати про можливі збитки. У ситуації, коли ви реально не можете надати послугу, попросіть допомогти того, хто може це зробити. Адже дуже нерозумно віддавати останні гроші, коли вони могли стати, наприклад, проїздом для вас самих.
Не забуваємо про трикутник Карпмана і ролі рятувальника. Не можна “вчинювати” добро і займатися нездоровим альтруїзмом.
Останнє і найважливіше: Якщо ви стали свідком чиїхось сліз, за жодних обставин не радьте нічого і не оцінюйте нікого. Ваше завдання полягає в тому, щоб розділити стан того, хто плаче і дати чітко зрозуміти, що ви співпереживаєте йому і розумієте як йому погано.
“Повірте, менше всього на світі в цей момент йому хочеться слухати про те, як він неправильно поступив в тій чи іншій ситуації. Аналізувати чому так сталося зовсім не на часі. Більшість з нас і так знає де і в якому місці він схибив”, – пояснила Марина.
За словами психолога, коли ми домовляємося про правила в розмові та відверто говоримо про ті місця, на які не можна натискати через надмірну чутливість – ми будуємо найміцніші і тривалі стосунки. А якщо ще й дотримуватися всих цих правил і щодо до себе, то можна запустити свого внутрішнього терапевта, а він здатний надати ту ж допомогу, що і психотерапевт.
Джерело: Сьогодні