Частина активістів Криму працюють підпільно, не маніфестуючи своєї діяльності – експертка

На території Росії і окупованого Криму щонайменше 92 українських політичних в'язнів.

Центр прав людини ZMINA однім з перших почав системно моніторити та фіксувати напади і переслідування громадян з активною громадянською позицією. У своєму інтерв'ю ZN.UA голова правління цієї організації Тетяна Печончик розповіла, як громадські активісти допомагають відстоювати права людини в анексованому Росією Криму.

За її словами, було кілька хвиль, які змінювали обличчя кримського активізму. Найбільш драматичним був перший рік окупації Криму, коли фактично переламали хребет активізму як явищу у Криму. Дуже багато активістів, правозахисників і журналістів 2014 року виїхали з окупованого Криму і більше ніколи туди не поверталися.

"Найуспішнішою, як на мене, стала місцева ініціатива "Кримська солідарність", яка об'єднала родичів політв'язнів, адвокатів родин. На території окупованого Криму та РФ щонайменше 92 політичні в'язні — це українці, які перебувають у тюрмах за сфабрикованими справами. Серед них переважна більшість — це кримські татари", - зазначає правозахисниця.

І "Кримська солідарність" продовжує, незважаючи на хвилі репресій, боротися. Виникають й інші ініціативи, наприклад, щодо моніторингу політично мотивованих судових процесів або збереження кримськотатарської історії й культури.

"На мою думку, головна особливість кримських активістів — що вони є людьми, які раніше активістами ніколи не були. І друга — ті люди, які зараз залишаються в Криму, вже певною мірою звикли до постійного тиску, атмосфери страху і стали більш адаптованими. Частина активістів працюють фактично підпільно, не маніфестуючи відкрито своєї правозахисної або іншої громадської діяльності", - додає вона.

Докладніше про ситуацію з активізмом на окупованому півострові читайте в інтерв'ю Надії Сухої із Тетяною Печончик у ZN.UA.