Межа «Мінська»: як Зеленський домовлятиметься з Путіним щодо Донбасу

Україна має плани «А», «Б» і «С» – так говорить президент Володимир Зеленський про закінчення війни на Донбасі. За рік зупинити її не вдалося, але план «А» – Мінські домовленості – все ще в силі. Як довго цей формат ще протягне і на що готова піти Україна заради домовленостей із Росією? Чи змусить Україну президент Росії Володимир Путін вести переговори з бойовиками угруповань «ДНР» і «ЛНР»? Про це – у матеріалі журналістів спеціального проєкту Радіо Свобода «Донбас Реалії».

Ватажки підтримуваних Росією угруповань «ЛНР» та «ДНР» несподівано і майже одночасно роблять заяви про приведення «військ» «у повну бойову готовність». Причиною називають «обстріли з боку української армії». І у звітах ОБСЄ, і у військових зведеннях видно, що стріляти на Донбасі і справді почали активніше, але президент України Володимир Зеленський впевнений: причина – в іншому.

«Якби та сторона просто перестала стріляти – що вони дійсно повинні зробити, згідно нашим Мінським домовленостям, згідно нашим домовленостям в Нормандії, згідно з тим, щоб вони не провокували – все б закінчилося. Але вони не знають, що з ними буде, я маю на увазі бойовиків. Вплив на них має Російська Федерація. І вони повинні на них вплинути», – заявив президент України Володимир Зеленський.

Спроба створити «консультативну раду»

Спроби просто перестати стріляти – невдалі. Розведення військ хоча б на кількох ділянках фронту узгодити не змогли. Але Україна досі намагається змусити працювати мирні Мінські домовленості з врегулювання ситуації на Донбасі. На початку березня планували створити «консультативну раду», в якій «представники ОРДЛО» ставали б стороною переговорів. Українців обурила ця ідея – і, врешті, від неї швидко відмовилися.

«(«Представники ОРДЛО» мали б – ред.) такий самий статус і право голосу, як і представники української делегації. Змінювався статус Росії з учасника переговорів, як це передбачено Мінською ТКГ, на статус спостерігача, який паралельно надавався би ще Німеччині і Франції. Ми ж розуміємо, що тут все гібридне в Мінському процесі. І створення навіть такого начебто дорадчого майданчика однозначно вплинуло би на логіку ведення переговорів», – пояснює політичний аналітик фонду «Демократичні ініціативи» Марія Золкіна.

Ідея залучити у переговорний процес переселенців

Замість «консультативної ради» Україна тепер пропонує розширити переговори, підключивши переселенців з Донбасу. Хто увійде в цю групу – поки невідомо. І тут два варіанти – вони або стануть частиною української делегації, що нелогічно для переговорів, або ж запрошеними особами, як і «представники ОРДЛО», але це ще потрібно узгодити в Мінську, кажуть експерти.

«Маневр, який пропонують Резніков і Єрмак – це спроба виконати пункт 12 Мінських угод про узгодження українського законодавства і процедури виборів з представниками ОРДЛО, перетрактувавши сенс слова ОРДЛО. Тобто замість бойовиків вони хочуть говорити з представниками окупованих територій, які їх залишили. Бойовики, як такі, нікуди поки що діватися не збираються. Їх запрошує ОБСЄ. Незважаючи на наші реляції про їхні російські паспорти, я думаю, що ОБСЄ продовжить їх запрошувати», – зазначає аналітик Центру досліджень проблем громадянського суспільства Марія Кучеренко.

Пропозиції Кремля

Іще одна пропозиція – вже від Росії. Це регламент роботи в рамках Тристоронньої контактної групи. По суті, росіяни хочуть створити чіткий механізм виконання рішень і покарання за їх невиконання, розповів заступник голови ТКГ Олексій Резніков під час онлайн-обговорення мирного процесу у фейсбуці. Каже: якщо щось і підпишуть – Україні це не нашкодить.

«Сенс про щось домовлятися і фіксувати це на папері має значення, коли є відповідна санкція за порушення такого зобов’язання. Ми готові в якийсь спосіб це унормувати, проговорити якийсь документ, який буде регламентувати нашу діяльність, але при умові, якщо це буде дієвий документ. Якщо ні – тоді продовжуємо розмови так, як вони були шість років», – каже віцепрем’єр-міністр, міністр з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України Олексій Резніков.

«Зрозуміла логіка Російської Федерації. Вона хоче, щоб Україна брала на себе якомога більше зобов’язань. І Росія, звичайно, цим гратиме. Вона наполягатиме, щоб відповідальною стороною для України були саме якісь представники ОРДЛО, а не Російська Федерація. Змусити Росію виконувати ані наявні Мінські документи, ані нові протоколи чи рамкові угоди неможливо на сьогоднішній день», – констатує Марія Золкіна.

Чому в переговорах у Берліні Україна не брала участі?

А що сама Росія? В Мінську її позиція залишається тією ж – жодних поступок. Втім, несподівано Дмитро Козак, який займається питанням Донбасу в Кремлі, 13 травня полетів до Берліну.

«Досягли угоди про взаємні подальші дії щодо мирного врегулювання конфлікту в Україні. За рішенням безлічі непростих завдань, які потребують рішення у взаємодії з представниками Донбасу, представниками України», – заявив заступник керівника адміністрації президента Російської Федерації Дмитро Козак.

Росія, як завжди, намагається затягнути в переговори представників бойовиків, кажуть експерти. Але виникло запитання – невже про Україну тепер говорять без України? В МЗС коментують дипломатично: партнерам довіряють і все гаразд.

«Коли певні контакти відбуваються, обов’язково на тому чи іншому рівні в подальшому відбувається комунікація і сторони доводять про ті ключові сигнали, які були озвучені під час контактів з іншими партнерами», – пояснив заступник міністра закордонних справ України Євген Єнін.

«Німеччина намагається відігравати роль об’єктивного і неупередженого, так би мовити, посередника, брокера. Німеччина і особисто Меркель відігравали і, я думаю, будуть продовжувати відігравати провідну роль в тому, щоб примусити Путіна виконувати свої зобов’язання. На мій погляд, українській стороні треба більш тісніше працювати. І тому я думаю, що візит Козака – це був такий собі спусковий гачок, який має показати українській дипломатії, що вже час виходити з дипломатичного карантину», – наголошує заступник голови адміністрації президента України у 2015-2019 роках Костянтин Єлісєєв.

Мінські домовленості планували виконати до кінця 2015 року, а вже 2020-й, і тому до них в українській делегації ставляться скептично. Втім, жодних інших домовленостей немає, та й до «Мінська» прив’язані санкції. Експерти вважають, що якщо прогресу після усіх спроб України не буде, то до кінця року Київ, так чи інакше, залишить або призупинить переговори в цьому форматі. Адже, як запевняє українська влада, у неї є плани «В» і «С». Але в чому вони полягають – поки не пояснюють.

ДИВІТЬСЯ ПОВНИЙ ВИПУСК ПРОГРАМИ ДОНБАС.РЕАЛІЇ: