"Лузав над трупом насіння": тернопільський суд виніс вирок убивці з села Чорний Ліс

Цей злочин – один з небагатьох, коли вбивцю не довелося шукати, оскільки він не тільки не втік, а навіть покликав сусідку: мовляв, допоможіть врятувати людину! Після зливи вийшов у двір, а в садку біля альтанки без ознак життя лежить сусід.

"Треба його "відкачати"", – сказав Василь і заради більшої переконливості перевернув чоловіка й недолуго почав робити штучний масаж серця. Побачивши спотворене обличчя односельця, жінка із жахом сахнулася: зі зламаного носа тоненькою цівкою ще точилася кров і, ніби кличучи на допомогу, зіяв проваллям роздертий закривавлений рот, вухо було надірване.

"Чого ж ви його зразу не перевернули? Він же міг задихнутися. І перекласти треба на рядно, він же лежить у калабані", – зауважила жінка.

Тим часом на подвір’ї почали збиратися жителі с. Чорний Ліс, що на Збаражчині. Хтось викликав "швидку" і поліцію, зателефонували братові та доньці вбитого. Майже одночасно з медиками до місця трагедії підоспіла старенька мати вбитого 48-річного Зеника. І знепритомніла, побачивши в дощовій калюжі біля криниці тіло сина, що лежав босоніж і, скрутившись калачиком, ніби намагався заховатись у землю від свого кривдника.

"За що ти вбив Зеника?", – раптом запитала сусідка, яка ще дорогою до сусідського подвір’я помітила у Василя на нозі кров.

"Він мене словесно дістав", – цинічно кинув той, продовжуючи лузати соняшник і спльовуючи шкаралупи на тіло вбитого.

Люди зашуміли, і вже не від хмар – від люті усе навколо почорніло, тож правоохоронці попросили всіх розійтися. Та коли Василь також спробував піти собі геть, дільничний узяв його за руку: "Не поспішайте, до вас у слідства ще можуть бути запитання".

І не безпідставно Василь став головним підозрюваним у цій справі. Адже у свої 30 років чолов’яга встиг тричі потрапити на лаву підсудних, розпочавши свою злодійську діяльність із пограбування й хуліганства, незабаром перетворився на зухвалого пияка-крадія.

Варто зазначити, що жахливе вбивство сталося 5 серпня 2018-го, а три місяці перед тим рецидивіст побив матір потерпілого, котра нібито пасла худобу на городі в його батьків. Побачивши стареньку, рецидивіст із матюками підбіг до неї і щосили вдарив кулаком по обличчю, а потім ногою – у груди. Плачучи, пенсіонерка ледве дійшла додому та написала заяву в поліцію. Дізнавшись про це, батьки сільського галабурдника слізно просили вибачення у побитої і домоглися, аби вона забрала заяву. Щоправда, кривднику своєму бабця не вибачила, а дітям й онукам наказала: "Васька – не врівноважений, з ним краще не мати справ".

Не минуло й три місяці, як її пророчі слова підтвердились: із зеком краще не мати справ.

Утім, хоч один із її синів, Зеновій, мав спільний із її кривдником гріх – любив перехилити чарку, та намагався уникати товариства лихого сусіда. Сільський трудяга Зенон народився і все життя прожив у Чорному Лісі й саме тут знайшов свою жорстоку смерть. Так сталося, що 10 років тому через оковиту розпалася його родина, відтоді він перебрався до матері, проте донька батька любила і постійно навідувалась до них.

Вранці того фатального дня Василь прийшов до них на подвір’я і запропонував Зенону піти десь посидіти та випити, але той відмовився. Старенька мати вигнала хулігана геть, а Зенон, від гріха подалі, швидко зібрався до лісу по гриби і повернувся вже в обід. Село Чорний Ліс – не велике, тож вони таки зустрілися – кат і його майбутня жертва. Напевне, випивали в альтанці на подвір’ї батьків Василя. Згодом мати вбитого пригадала, що з обіду в нього у хаті гриміла музика. Чи не для того, щоби заглушити крики селянина, якого жорстоко вбивав зек? Згодом експерт виявить кров навіть у воді басейну, розташованому на обійсті. І хоча у потерпілого та вбивці виявилась однакова група крові, на тілі підозрюваного поранень не знайшли.

Тим часом тіло загиблого перетворилося на величезний синець, внутрішні органи відбито, грудина й ребра – поламані у декількох місцях. Роздроблені кістки розривали судини, легені, печінку, спричинивши масивну крововтрату. За висновками судмедекспертизи, потерпілий втратив 2 750 мл крові. Варто нагадати: в організмі для дорослого здорового чоловіка вагою 70 кг обсяг циркулюючої крові становить 5 600 мл і при втраті понад 1 л крові відбуваються значні зміни в життєвих показниках, зокрема, зниження артеріального тиску і "збої" в роботі серця. Тобто на початках потерпілий ще намагався прикритися лівою рукою, що підтверджують жахливі травми й синці, аж поки не знепритомнів. Убивця ж безжально й досить довго лупцював його, а потім кинув вмирати під дощем. Оскільки смертельних травм кулаками й босими ногами не завдаси, лупив чимось важким. Пам’ятайте: було літо, й односельці, хто востаннє бачив Василя, пригадували, що він ішов босоніж і добре п’яний.

Тим часом про потерпілого навіть батько Василя відгукнувся добрим словом, зазначивши, що Зенон допомагав їм реконструювати будинок. Річ у тім, що родина постійно проживала в Тернополі, а хата в Чорному Лісі слугувала їм дачею. Тож до села постійно навідувались, а влітку періодично жили, привозили сюди й онука, сина безпутного Василя. Так було і того дня. Проте в обід його батьки із хлопчиком повернулися до Тернополя, залишивши п’яненького сина у селі. Ймовірно, що сварка виникла саме через оковиту, оскільки батьки не могли не помічати, як син озлоблюється й перетворюється на алкоголіка.

Отже, під вечір Василь, уже добряче пяний, причалапав до батькового знайомого і пожалівся, що "його батько роздратував і через це він випив". І похвалився, що до нього приходили два "жмури", один залишився лежати, а інший пішов собі геть. Трохи знаючи, що на тюремному жаргоні "жмур" означає покійник, труп, господар пильно поглянув на Василя, але той, перехопивши його погляд, махнув рукою: "Та я пожартував", і побрів хитаючись сільською вулицею. А невдовзі чоловік дізнався, що у садочку його товариша таки лежить жорстоко вбитий Зеновій.

Варварську жорстокість убивці можна пояснити наркотичною залежністю, адже під час обшуку правоохоронці на горищі знайшли наплічник, а в ньому – понад 600 г сухенького подрібненого канабісу.

"Маю проблеми зі здоров’ям, а читав, що коноплі є лікувальним засобом", – самовпевнено пояснив у суді.

У суді обвинувачений визнав вину лише у зберіганні "чортового зілля" й категорично заперечував, що вбив односельця. Однак занадто багато доказів свідчили не на його користь. Відтак вироком Тернопільського міськрайонного суду Василя визнано винним в умисному вбивстві (ч. 1 ст. 115) і незаконному придбанні та зберіганні без мети збуту наркотичного засобу (ч. 2 ст. 309 КК України) й засуджено до 12 років позбавлення волі. Також йому доведеться сплатити до державного бюджету майже 70 тис. грн. витрат за проведені судові експертизи.

Детальніше читайте у "Номер один".