Пандемія недобудов: що загрожує первинному ринку житла після карантину

Тривалий карантин і наступна стагнація економіки може стати прискореним «природним добором» забудовників. Є цілком очевидний ризик, що до кінця року 1/3 компаній просто не доживуть.

Зараз велика ймовірність появи нових незавершених будинків і, як наслідок, — величезної кількості інвесторів без квартир. Тому сьогодні головним питанням для «первинки» є саме те, як уникнути появи нової партії довгобудів.

Зони відчуження

Два місяці карантину істотно позначилися на загальних темпах будівництва. За найоптимістичнішими прогнозами, в 2020 році терміни введення в експлуатацію споруджуваних житлових об'єктів можуть збільшитися в середньому на 3−6 місяців. COVID-19 вже став причиною часткової або повної зупинки до 50% всіх будівництв. Значне зниження купівельної активності підкинуло дров у багаття: через відсутність покупців у багатьох компаній виникли фінансові труднощі, які не дають можливості будувати за кошти інвесторів.

Так, з великою ймовірністю можна констатувати, що в понад 20% об'єктів, які будують, терміни здачі будуть зміщені на 3−4 місяці, у 25% житлових комплексів затримки становитимуть 6 і більше місяців, у 20−25% об'єктів відтермінування введення в експлуатацію становитиме від 9 до 12 місяців, а в 15% об'єктів будівництво затягнеться на більш ніж 1 рік.

Уже зараз мінімум 60−70 споруджуваних об'єктів перебувають у зоні підвищеного ризику. Це здебільшого об'єкти точкової забудови економ-класу, де будівництво ведеться виключно за кошти інвесторів. Крім цього, є частина об'єктів комфорт- і бізнес-класу, у яких, крім фінансових складнощів, є низка проблем, пов’язаних із законністю будівництва. Тобто, іншими словами, карантин боляче вдарив по слабких місцях частини забудовників.

Хто виживе

Сьогодні в Києві тільки трохи більше 40 об'єктів, переважно нових затребуваних форматів з наявністю концептуального самодостатнього інфраструктурного комплексу, потенційно можуть бути закінчені вчасно. Більшість з них — це спільні партнерські проекти, які будуються за рахунок власних коштів девелоперів, а не за гроші покупців житла. Але їх частка на ринку всього 15−17% від загального обсягу житла, що будується. Саме до них, вже після карантину, і буде прикута найбільша увага потенційних інвесторів, які прагнуть, як мінімум, зберегти свої кошти.

Тому я не виключаю, що до кінця 2020 року з ринку піде до 1/3 компаній, які реалізують до 25% всіх об'єктів.

Що робити?

Я переконаний: щоб уникнути появи довгобудів, Кабінет міністрів України, профільне міністерство разом з спільнотами девелоперів можуть і повинні розробити ефективну державну програму з надання короткострокових кредитів під 3−5% строком на 1−2 роки для завершення об'єктів житлового будівництва.

Адже будівництво — одна зі сфер економіки, яка дозволяє «згладити» наслідки будь-яких криз.

Що має бути в цій програмі?

1. Оптимізація термінів надання позики при мінімальному бюрократичному навантаженні.

2. Чіткий і прозорий механізм контролю за цільовим використанням коштів і термінами будівництва.

3. Аудит кожного об'єкта і складання кошторису, з огляду на якість задекларованих будматеріалів.

4. Механізм вирішення низки спірних питань, наприклад, з місцевими жителями, які протестують проти будівництва.

5. Механізм заставних гарантій для отримання державного кредиту.

Звичайно, щоб добудувати всі об'єкти, будівництво яких зупинилося, будуть потрібні колосальні кошти. Це окрема тема для аналізу: адже зупинені об'єкти перебувають на різних стадіях будівництва.

Наприклад, для ЖК на завершальній стадії благоустрою місць громадського користування, може знадобитися 5 млн грн, а для об'єктів на «котловані» — кілька сотень млн грн. За моїми підрахунками, для згаданих 70 об'єктів, які перебувають у зоні підвищеного ризику, буде потрібно, як мінімум, 5−8 млрд грн.

Читайте також:

Олексій Коваль
Мінус $5 млрд або 4% ВВП: будівельні ризики для економіки

Але криза — це об'єктивний «природний добір», що демонструє справжній потенціал розвитку ринку не тільки в якості проектів, а ще й ефективність використовуваних бізнес-моделей девелоперів.

Вважаю, що ринок покупця тільки формується, а «пандемія» — це лише каталізатор його розвитку.

Вже зараз більш ніж 60 споруджуваних житлових комплексів — це об'єкти принципово нових форматів, таких, як багатофункціональні житлові комплекси, об'єкти «Live-work-play» тощо. До того ж більшість таких проектів створюється в партнерстві 2−3 девелоперських компаній і за наявності фінансового ресурсу в розмірі 50−60% від кошторисної вартості будівництва. Такі кошти дають можливість будувати, не залучаючи кошти інвесторів-покупців квартир. Тому, криза, якою б вона не була, — це можливість вектору розвитку ринку будівництва житла на найближчі 3−5 років.