https://img.eurointegration.com.ua/images/doc/d/e/dedc760-kvota-690.jpg
Фото: superagronom.com

Время пересматривать: как Украине вести диалог с ЕС об увеличении квот

1 січня минуло чотири роки з початку набрання чинності Поглибленою та всеохоплюючою зоною вільної торгівлі (ПВЗВТ) між Україною та ЄС.

За цей час український експорт товарів до ЄС досягнув $20,8 млрд, збільшившись більш ніж на половину у порівнянні з 2016 роком (на 54%) та майже на чверть, якщо порівнювати з докризовим 2013-м (на 24%).

Угодою про асоціацію з ЄС передбачено, що через п’ять років, тобто у 2021-му, сторони можуть ініціювати перегляд її окремих положень. Більш того, український уряд вже заявив про такі наміри, а ЄС - підтвердив свою готовність до проведення перемовин наступного року.

Зміни потрібні, щоби поглибити інтеграцію між Україною та ЄС. Адже наразі спостерігається погіршення динаміки взаємної торгівлі.

Зростання експорту товарів до ЄС сповільнилося з 15% у 2018 році до 3% у минулому році. Це можна було б пояснити загальним уповільненням українського експорту з 9,4% до 5,8%, зокрема, через торговельні війни, різке падіння світових цін на металопродукцію тощо.

Однак експорт до ЄС скоротився більше. А протягом перших двох місяців 2020 року він взагалі впав на 7,6% у порівнянні з аналогічним періодом минулого року.

Чого хоче Україна?

Україна виступає за подальше полегшення правил торгівлі з ЄС та зменшення бар’єрів для торгівлі (лібералізацію).

Бар’єри можуть бути тарифні, коли за поставку якогось товару треба сплатити мито. А можуть бути нетарифні, коли потрібно надати якісь документи або пройти додаткову експертизу (це можуть бути санітарні заходи, технічне регулювання, митні процедури та інше).

Саме нетарифні бар’єри є на сьогодні найбільшим обмеженням торгівлі з ЄС, дослідили у Trade+.

Після проведення перемовин про зону вільної торгівлі пройшло вже десять років (2008-2011 роки), зафіксовані у документах обсяги квот базуються на застарілих статистичних даних щодо експорту та виробництва в Україні.

Обсяги багатьох тарифних квот є надто низькими з точки зору сучасного експортного та виробничого потенціалу українського агросектора. Наприклад, загальний експорт зернових збільшився в середньому з 19 млн тонн протягом 2008-2010 років до 42,3 млн тонн у 2016-2018 роках.

Експорт меду з України за цей час збільшився в середньому з 5,9 до 58 тис. тонн. Як наслідок, деякі квоти повністю вичерпуються у перші дні чи місяці року, а висока конкуренція виробників щодо отримання доступу до обсягів квот є бар’єром для експорту малих та середніх підприємств.

2020 рік повинен стати роком підготовки та формування позиції України до консультацій з ЄС.

Разом з тим, поточна кризова ситуація через коронавірус створює нові виклики для України. Країни ЄС наразі спрямовують зусилля на розробку та впровадження карантинних та антикризових заходів для зменшення негативних наслідків пандемії. Це може загальмувати підготовчу роботу та відтермінувати початок перемовин.

Також на цьому фоні уряди країн ЄС можуть займати більш обережні позиції щодо подальшого відкриття ринків з Україною.

Такі різні квоти

Факт існування тарифних квот свідчить про лише часткову лібералізацію торгівлі з ЄС. За таких умов нульова ставка ввізного мита застосовується лише для експорту в рамках квоти.

Зараз існують 40 тарифних квот ЄС для України (36 основних та чотири додаткових) в рамках зони вільної торгівлі. Вони включають здебільшого сільськогосподарські та харчові продукти.

За рівнем використання можна виділити три групи тарифних квот:

- Квоти, які повністю вичерпуються. Причому їх можна розділити на квоти з подальшим експортом понад квоту та без експорту понад квоту.

- Квоти, які використовуються частково.

- Квоти, які не використовуються.

Дані свідчать про загальну тенденцію до збільшення рівня заповнення тарифних квот ЄС Україною. Загалом, якщо у 2016 році українські експортери використовували 26 квот (65%), то у 2019 році - вже 32 квоти (80%).

https://img.eurointegration.com.ua/images/doc/4/f/4f1d3bd-600.jpg
Кількість тарифних квот у торгівлі з ЄС, що використовувалися Україною протягом 2016-2019 років

Зростає кількість квот, які використовуються на 100%.

Так, у 2019 році повністю заповнювалися 12 тарифних квот: мед; оброблені томати; вершкове масло та молочні пасти; ячмінна крупа, оброблене зерно та борошно; пшениця, пшеничне борошно та гранули; кукурудза, кукурудзяне борошно та гранули; м’ясо птиці (основна); яблучний та виноградний соки; цукор; крохмаль; оброблений крохмаль, а також продукти переробки солоду та крохмалю.

Кількість квот, які Україна використовує частково, збільшилася до 20.

Зокрема, у 2018-2019 роках почалося заповнення таких нових квот: продукція з обробленого молока; продукти переробки солоду та крохмалю; цукрові сиропи.

Високий рівень заповнення квоти (понад 80% обсягу) зараз демонструють солод та пшенична клейковина; оброблена продукція із зернових; яйця (основна); ячмінь, ячмінне борошно та гранули. Також значно збільшилося використання квот на часник, а також висівки, відходи і залишки.

Причому спостерігається позитивна тенденція до більшого використання квот, що включають продукцію з вищим ступенем переробки. Наприклад, використання квоти на оброблену продукцію із зернових збільшилося з 2,7% до 99,5%.

Це відображає, зокрема, зростання спроможності українських виробників виробляти продукцію, яка відповідає європейським вимогам безпечності та якості.

Разом з тим, використання окремих квот, навпаки, зменшилося. Наприклад, використання квоти на експорт вівса поступово знижувалося зі 100% у 2016 р. до 31% у 2019 р. Це пов’язано зі зменшенням загального експорту та внутрішнього виробництва вівса в Україні протягом цього періоду.

Кількість квот, які не використовуються, знизилася з 14 до 8.

Зовсім не використовувалися такі квоти: оброблена продукція з масла, сорбітол, гриби (додаткова). А також "м’ясні" квоти – яловичина, свинина, баранина, оскільки Україна ще не отримала дозвіл експортувати таке м'ясо до ЄС (на сьогодні дозволений лише експорт м’яса птиці).

Фактори, які можуть впливати на низький рівень використання тарифних квот – це недостатні виробничі можливості, невідповідна якість, низька конкурентоспроможність на ринку ЄС, складність процедури розподілу квоти, санітарні обмеження.

Крім того, починаючи з жовтня 2017 року, Україна використовувала тимчасові тарифні квоти, які були надані як автономні торговельні преференції ЄС на три роки. Вони додатково збільшують окремі квоти, які мають найбільший попит в ЄС (всього вісім тарифних квот, в т.ч. мед, оброблені томати, пшениця, кукурудза тощо).

Торгівля понад квоти

Для переважної більшості тарифних квот, які вичерпувалися на 100%, експорт здійснювався і понад квоту (зі сплатою ввізних мит ЄС).

При цьому в багатьох випадках фактичний експорт значно перевищував обсяг тарифних квот. Зокрема, це такі квоти: мед; оброблені томати; ячмінна крупа, оброблене зерно та борошно; вершкове масло та молочні пасти; пшениця, пшеничне борошно та гранули; кукурудза, кукурудзяне борошно та гранули; м’ясо птиці (основна); яблучний та виноградний соки, оброблений крохмаль.

Поставки до ЄС понад квоту також здійснювалися для таких товарів, як: цукор; солод і пшенична клейковина.

https://img.eurointegration.com.ua/images/doc/2/8/2865e34-600.jpg
Поставки України до ЄС в рамках тарифних квот та понад квоти, 2016-2018 роки

Наприклад, поставки оброблених томатів до ЄС понад квоту у 2019 році склали 31,2 тис. тонн - це більш ніж удвічі перевищує обсяг тарифної квоти (10 тис. тонн) та тимчасової квоти (3 тис. тонн).

Поставки меду понад квоту (36,9 тис. тонн) перевищували у 4,5 раза обсяг тарифної квоти (5,6 тис. тонн) та тимчасової квоти (2,5 тис. тонн).

Поставки яблучного соку понад квоту (28,5 тис. тонн) перевищували у 1,8 раза обсяг тарифної квоти (16 тис. тонн). Також у 2019 р. значно збільшилися поставки обробленого крохмалю понад квоту (3,5 тис. тонн), що більше ніж удвічі перевищувало обсяг квоти на цей рік (1,6 тис. тонн).

Зростання експорту понад квоту свідчить про наявність значного попиту на цю українську продукцію в ЄС, а також сприятливу цінову кон’юнктуру для українських товарів на ринку ЄС у цей період. Розмір цих тарифних квот є досить незначним з точки зору експортного та виробничого потенціалу України.

Водночас для окремих тарифних квот (продукти переробки солоду і крохмалю; крохмаль; оброблена продукція із зернових) поставки до ЄС досягали близько 100% обсягу квот, однак понад квоту не відбувалися.

Це може свідчити, зокрема, про значний обмежувальний вплив ввізних мит Євросоюзу понад квоту і необхідність перегляду обсягів квот або зменшення ввізних мит ЄС для України.

* * * * *

Україна зацікавлена у збільшенні тарифних квот у торгівлі з ЄС задля збільшення обсягів поставок відповідно до сучасного стану виробничого та експортного потенціалу України.

Хоча більшість тарифних квот не зупиняють експорт, Україна хоче збільшити гарантовані можливості безмитного доступу до ЄС в рамках зони вільної торгівлі на постійній основі.

Для товарів, які є кандидатами на перегляд, важливо провести консультації з представниками агросектора. Також необхідно здійснити детальний аналіз, як і наскільки доцільно збільшувати безмитний доступ на ринок ЄС.

Наприклад, за рахунок збільшення обсягу тарифних квот чи встановлення преференційних ставок ввізного мита для України.

В рамках консультацій з ЄС необхідно зробити акцент на збільшенні безмитного доступу для українських товарів з вищим ступенем переробки. В тому числі - вивчити можливості для переформатування окремих тарифних квот з цією метою.

Це в першу чергу стосується квот на пшеницю, пшеничне борошно та гранули; кукурудзу, кукурудзяне борошно та гранули; ячмінь, ячмінне борошно та гранули.

Автор: Світлана Таран,

дослідниця Центру аналітики зовнішньої торгівлі Trade+ при Київській школі економіки

Центр створено при Київській школі економіки в рамках проєкту "Покращення рамкових умов для торгівлі в Україні", що впроваджується через німецьку федеральну кампанію Deutsche Gesellschaft für Internationale Zusammenarbeit (GIZ) GmbH на замовлення Уряду Німеччини