Королева трикотажу: що потрібно знати про Соню Рікель

90 років тому в невеликій комуні Неї-сюр-Сен, що прилягає до західної околиці Парижа, народилася незворушна, горда й талановита рудоволоса дівчинка Соня Рікель. Пізніше вона стане одним з найвідоміших французьких дизайнерів. Розповідаємо, як ця ікона паризького шику завоювала світ моди, отримавши звання королеви трикотажу, і чому її шлях гідний захвату.

Коли Соня Рікель носила під серцем доньку Наталі, вона стикнулася з проблемою вибору светра й, не знайшовши відповідних варіантів, вирішила вив’язати його за власними ескізами. Для цього вона звернулася до венеційської фабрики, що була постачальником крамниці її чоловіка. Після семи спроб створити щось підхоже, вона отримує бажаний светр, який стає її «квитком» у світ моди. Пізніше мадам Рікель відкриває свій бутик в одному з найстаріших кварталів Парижа, Сен-Жермен-де-Пре, колись улюбленому місці богеми й еліти Франції. Poor boy sweater — саме так його прозвали американці, припав до душі не тільки самій Соні, але ще й мільйонам дівчат у всьому світі, включно з Бріджит Бардо, Катрін Деньов і Одрі Гепберн. Остання навіть замовила цю модель у чотирнадцяти різних відтінках.

Натхнена епохою волелюбності й духом фемінізму 60-х, Соня Рікель уявляє світ моди зовсім інакшим, ніж він є насправді. Вона підтримує концепцію звільнення моди від будь-яких стандартів, даючи волю бажанням й уяві. Мода є для неї відбиттям щохвилинних бажань, незалежно від тенденцій, сезонів і того, що говорять люди. Її нонконформістські погляди сприяють тому, що Соня Рікель пропонує модні рішення, нетрадиційні для того часу: трикотаж, м’які еластичні тканини, андрогінні силуети, смужки й написи на светрах. А шов навиворіт і зовсім стає візитівкою дизайнерки. Але попри все, для Соні безперечною домінантою є класичний стиль з його суворою сексуальністю.

Кутюр’є була прихильницею простоти в усьому. Навіть коли до неї зверталися «Мадам Рікель», вона усміхнено просила: «О ні, кличте мене Соня». Також Рікель дивувала своєю романтичністю — її квартири в центрі паризького кварталу Сен-Жермен-де-Пре завжди були завалені до стелі книгами, вона мала величезну кількість друзів, таланти яких уже визнав увесь світ: письменники, поети, редактори. Попри свій потяг до простоти,  творче середовище не було для неї чужим. Рікель сміливо говорила про свою театральну суть, навіть про те, що мріяла б стати актрисою. Однак своєю єдиною справжньою метою в житті дизайнерка вважала обов’язок бути матір’ю десяти дітей. Про це вона заявляла з упевненістю й на повний голос. «Тільки це має для мене значення», — казала Соня.

Вже через кілька років після початку творчої діяльності, в 1967 році, американський журнал Women's Wear Daily присудив їй почесне звання «Королеви трикотажу». Далі в 1973 році її обрали віцепрезидентом Профспілки високої моди Парижа. Через п’ять років Рікель випустила свій перший парфум для жінок — «7e sens». Ще трохи згодом вона запускає й дитячу лінію одягу. У 1994 році знялася в ролі самої себе в картині Роберта Олтмана «Висока мода». А через рік вона записує пісню з Малкольмом Маклареном, продюсером групи The Sex Pistols. Соню Рікель визнали кавалером ордена Почесного легіону, а також кавалером ордена Літератури й Мистецтва. У 2001 році її відзначили званням командора Національного ордена.

Соня Рікель померла 25 серпня 2016 року у віці 86 років. Вона прожила яскраве й цікаве життя, завжди закликала жінок не здаватися й не зраджувати своїх бажань. Останні 20 років вона мужньо боролася з хворобою Паркінсона й ніколи не здавалася.