https://gdb.rferl.org/1692F214-1697-48FE-85FD-8FC98585C164_cx0_cy8_cw0_r1.jpg
Голова Мюнхенської конференції з питань безпеки Вольфганг Ішингер виступає під час конференції в Мюнхені, Німеччина, 14 лютого 2020 року.

Хибний мирний план для України повторює тези Кремля – світова преса

by

Американський дослідницький центр The Atlantic Counsil опублікував статтю, в якій 23 колишні американські дипломати та експерти вказують на помилки в новому мирному плані для України. План з 12 кроками запропонували на Мюнхенській конференція група інших колишніх посадовців зі США, Європи та Росії, а також експерти аналітичних центрів.

У статті відзначають, що більшість рекомендацій, якщо вони будуть сумлінно виконуватися всіма сторонами, мають конструктивний характер і можуть зміцнити довіру та полегшити труднощі та страждання населення на окупованих територіях на сході України.

Проте деякі пунктів є проблематичними, зокрема кроки щодо поетапного зняття санкцій з Росії та «нового діалогу про ідентичність», який має вигляд втручання у внутрішні справи України, йдеться у статті. Автори зауважують, що документ з планом миру описує проблему, яка повинна бути вирішена на умовах, сприятливих саме для Росії.

Американські дипломати не погоджуються вже з першим речення документу про «конфлікт всередині України та навколо неї». На їхню думку, важливо наголосити на тому, що саме керівництво, фінансування та постачання зброї Кремлем є головною причиною війни, яку автори мирного плану називають «конфліктом».

Політичне рішення щодо миру вимагає чесної оцінки «поля битви» та цілей обох сторін. Ба більше, плани щодо діалогу не повинні підігравати прихильникам жорсткого курсу в Москві, які все ще намагаються домінувати над Україною та її сусідами, йдеться у статті.

Заяву підписали, зокрема, колишні посли США в Україні Вільям Тейлор та Марі Йованович.

Хибний мирний план для України повторює тези Кремля – «Атлантична рада» (серед інших я теж підписався):

Американський журнал The Atlantic публікує статтю, у якій автор Франклін Фоер пояснює наслідки зацикленості Дональда Трампа на корупції в Україні. Дипломати, які свідчили під час слухань щодо імпічменту, викрили недоліки української системи правосуддя. Їхні свідчення, на думку автора, можна розглядалися як обвинувачення у клептократії, в основі якої лежить корупція. Проте тепер, пише Фоер, президент США, очевидно, використовує ці свідчення задля переслідування своїх супротивників, чим прямо підриває нейтралітет судової влади США.

Автор пише, що частково завдяки зусиллям Джо Байдена та звільненню Віктора Шокіна, українська судова система стала на крок ближче до американської моделі правосуддя, де держава має нейтральну роль. Головний принцип її нейтралітету – не проявляти милосердя до своїх друзів і не застосовувати каральні методи по відношенню до своїх ворогів.

У статті йдеться, що після того, як США вдалося підштовхнути українську судову систему в більш демократичному напрямку, вони, водночас, запозичили її найгірші якості. Адже проблема Трампа, вважає автор, полягає в тому, що він ще менш чутливий до ідеї нейтралітету держави у таких справах, ніж його попередники.

Трампу не вдається тримати самоконтроль і розрізняти свій особистий інтерес від загального блага, пише Фоер. Демонстративно караючи своїх противників, зокрема, у випадку звільнення Александра Відмана, Трамп привчає систему управління США до корупції. Тим самим, вважає автора, він «сприяє «українізації» американського уряду».

Трамп щиро хотів розслідувати українську корупцію, щоб мати змогу її повторити:

Британський щотижневик The Economist аналізує, якої шкоди світовій економіці може завдати епідемія коронавірусу. У статті йдеться, що фахівці намагаються спрогнозувати майбутнє на основі досвіду попередньої епідемії SARS у Китаї в 2003 році. Тоді вірус завдав різкого удару по економіці країни, що починала зростати, але після цього почався її динамічний підйом.

Нині ж очевидний успіх Китаю у стримуванні розповсюдження епідемії впливає на перспективи зростання його економіки. Провінції, на які припадає понад 90% китайського експорту, вже закрили свої фабрики, або ж працюють на низькій потужності.

У статті також наводять інші приклади наслідків епідемії. Продажі нерухомості впали більш ніж на 90%, співробітники компаній почали працювати удома, а навіть сфера харчування несе збитки, тому що люди бояться їсти страви, приготовані незнайомцями.

Автори нагадують, що з 2000-х років ускладнився також процес поставок між країнами. Завод в Ухані може поставляти запчастини фірмі в іншому місті Китаю, яка, в свою чергу, постачає їх заводу в Німеччині, а кінцевий продукт з'явиться взагалі в Америці. Так через затримку та брак запчастин з Китаю призупинили своє виробництва низка кампаній як Hyundai, Nintendo та Foxconn.

Китай є другим за величиною імпортером у світі, а отже будь-яка слабкість, нехай і тимчасова, відчувається всюди. Тому, підсумовують автори, оптимізм економістів з Волл-стріту поки що передчасний.

Китай є другим за величиною світовим імпортером. Будь-яку економічну слабкість, якою б тимчасовою вона б не була, відчувають усі: