Взірець для інших. Агрофірма «Подоляка» проводить облік мисливських тварин на своїх угіддях у Диканському районі

Цього тижня у мисливських угіддях Диканського району ПАФ «Подоляка» розпочали щорічний зимовий облік диких тварин. Працівники агрофірми пояснюють, що це стандартна практика для господарства.

Косулі на території угідь ПАФ «Подоляка»

Мета такого обліку — визначити шляхи міграції, чисельність та місця проживання тварин.

У мисливських угіддях ПАФ «Подоляка» мешкають олені, муфлони, косулі, дикі кабани, зайці, куріпки сірі, байбаки. Сезон полювання завершився, і тепер тут проводять підрахунок звірів за допомогою різних методів. Зокрема, шумового прогону, спостереження у місцях підгодівлі та слідової активності.

— Крім традиційних методів, користуємося новітньою технікою: квадрокоптером, тепловізорами та фотопастками. Ці прилади фіксують стан популяції та кількість мешканців лісів, — розповідає заступник гендиректора ПАФ «Подоляка», біолог-мисливствознавець Петро Нос.

На основі результатів обліку готуються ліміти відстрілу диких звірів на наступний мисливський сезон. Крім того, таксація тварин допомагає дізнатися, на який вид варто звернути увагу для збільшення поголів’я.

Нині у мисливському господарстві ПАФ «Подоляка» працюють п’ять єгерів. Впродовж року вони спостерігають за життям диких звірів та годують їх. Для цього на території угідь облаштували понад 80 підгодівельних майданчиків.

— Завдяки агрофірмі «Подоляка» маємо повне забезпечення кормами. Для косуль, оленів, диких кабанів сіємо кормові поля кукурудзи, топінамбура та багаторічних трав. За рік викладаємо 300 тонн кормів. Власноруч робимо солонці з сіллю для копитних тварин, адже впродовж року їм потрібна мінеральна підгодівля, — говорить єгер мисливського господарства ПАФ «Подоляка» Олександр Кощенко.

Господарство має всі необхідні дозволи для полювання. Мисливці купляють картки для відстрілу з відповідними нормами. Інформацію про кожну тварину, що вполюють, записують у спеціальний журнал. Туди ж вносять дані мисливців та номери їхніх квитків.

— Усі, хто полюють на території угідь, виконують трудову участь — фізично відпрацювати три дні. Наприклад, побудувати годівниці або штучні гнізда для качок. Це згуртовує любителів полювання. Вони розуміють, що мисливство — велика відповідальність, — ділиться єгер.

Мисливське господарство ПАФ «Подоляка» — одне з найбільших на Полтавщині. Їхні угіддя загальною площею 40 тисяч гектарів розташовані на територіях Диканського, Полтавського та Решетилівського районів.

— Вкладаємо кошти у мисливське господарство. Створили умови для єгерської служби: забезпечуємо транспортом, пальним, екіпіровкою, сучасними тепловізорами. Переконані, користувачі мають нести відповідальність за мисливські угіддя та їх мешканців, а не тільки користуватися ними задля своїх потреб, — зазначає Петро Нос.

ПАФ «Подоляка» своїм прикладом показує, як цивілізовано потрібно вести мисливське господарство.

На правах реклами