Молодий працівник поїхав шукати щастя в Польщі, але повернувся на "Запоріжсталь"

Молодий працівник комбінату «Запоріжсталь» на заробітки більше не збирається

Артем Даниленко працює горновим доменної печі на комбінаті «Запоріжсталь». Вперше він прийшов на меткомбінат в 2004 році молодим 22-річним хлопцем. Коли наші співвітчизники масово почали їхати на заробітки в Польщу, Артем теж вирішив спробувати знайти там кращої долі. Але через кілька місяців зрозумів, що «вдома» в рази краще, і повернувся на рідний комбінат.

Досвідчені робітники всьому навчили

— Вперше я прийшов на «Запоріжсталь» в 2004 році. Мені тоді було 22 роки. Освіти, пов’язаного з металургією у мене не було, але досвідчені робітники всьому навчили, показали. Я працював на доменній печі старшим горновим. Мені подобалася стабільність, хороша зарплата, а роботи я не боюся, — розповів Артем Даниленко. — Відпрацював на «Запоріжсталі» 13 років. А потім, в 2017 році багато знайомих почали їздити на заробітки за кордон. І один знайомий мене теж підбив поїхати в Польщу. Сказав, що там я буду заробляти 500-800 доларів на місяць. На ті часи це було більше, ніж я отримував на заводі. І я погодився.

У мене було водійське посвідчення тракториста, я і їхав працювати на тракторі. Поїхав до невеличкого міста під Краковом. Але коли я туди приїхав, виявилося, що все зовсім не так, як мені обіцяли. Зарплата виходила, якщо переводити в гривні, всього на тисячу більше, ніж я отримував на «Запоріжсталі». Я відразу відмовився від такої роботи і почав через знайомих шукати щось інше. Знайшов роботу на фабриці, там працював місяць. Кожен день по 12 годин і практично без вихідних. І отримав за це близько 20 тисяч гривень. Так, це начебто нормальні гроші, але немає ніяких гарантій, немає нормальних умов для життя, рідні далеко. Воно того не варте.

«Витримав півроку такої роботи»

Після цього поїхав працювати до Чехії, знову ж через знайомих. Працював в передмісті Праги на заводі із виробництва басейнів. Зарплата там була тисяча євро, працювати потрібно було по 12 годин, і всього один вихідний — неділя. Але це і вихідним назвати було складно. Ми жили в хостелі, на кшталт гуртожитку. Умови були не дуже — все обдерте, спільна кухня і жили там одні українці, по 5 людей у кімнаті. На вихідних мої сусіди зазвичай напивалися. Відпочити було неможливо. І там люди так роками працюють. В основному це люди із Західної України, з сел, де взагалі немає ніяких можливостей для заробітку. Я витримав півроку такої роботи і вирішив повертатися до Запоріжжя.

Приїхав, порадився з дружиною, і вирішив повертатися на «Запоріжсталь». Правда, влаштувався я не відразу, ще кілька місяців відходив від своєї роботи за кордоном, було дуже важко.

Захищеність та стабільність

Дуже добре, що мене взяли знову на «Запоріжсталь» на ту ж посаду. Тут я можу продовжувати свій стаж і все вмію, не потрібно перевчатися. Працюю по 8 годин на зміну, є вихідні і сім’я поруч. Великий плюс — це соцпакет: є медична страховка, можливість відпочити, подарунки дітям. Відчуваю себе захищеним, є стабільність.

Сподіваюся, що комбінат буде і далі розвиватися і наші заробітчани повертатимуться. Зарплата у нас гідна. Думаю, що якби в Запоріжжі і на інших підприємствах були такі зарплати і умови, ніхто б і не думав їхати за кордон, всі б жили і працювали в нашому місті. Більше я на заробітки не збираюся. Це небезпечно, ти ні від чого не застрахований і відірваний від дому. А тут добре платять, стабільність і всі рідні поруч, — підсумував Артем Даниленко.

Довідка «Індустріалки»

Середня заробітна плата на комбінаті «Запоріжсталь» — найвища в галузі. За підсумками 2019 року вона склала 21340 грн (для порівняння, на такому металургійному підприємстві як «ArcelorMittal Кривий Ріг» вона становить 18056 грн, ПрАТ «Дніпроспецсталь» — 14275 грн, ВАТ «Запорізький феросплавний завод» — 13786 грн). За даними ГУ статистики в Запорізькій області, середня заробітна плата в Запорізькій області в 2019 році склала 10639 грн.

Читайте також: На “Запоріжсталі” слюсар у 26 років став начальником дільниці

Фото автора