Нардепам рассказали о проблемах, которые искусственно и противозаконно создают молодежи военкоматы

В 2020 году сокращается принудительный призыв в армию. Это следует из заявления, котрое сделал во время заседания комитета ВР по вопросам национальной безопасности, обороны и разведки заместитель министра Минобороны Александр Полищук, передает УНН.

“На этот год спланировано примерно 30 тыс. тех людей, которые будут призваны в Вооруженные Силы. А также другие военные формирования. Эти задачи по призыву, они жестко, так сказать, рассматривались в прошлые годы... когда военные комиссариаты превышали свои полномочия, создавали искусственные проблемы для молодых людей”, — отметил он.

Кроме того, по словам замминистра в Минобороны изучают опыт партнеров об избрании удобного времени службы для призывников - по их желанию и выбору.

Напомним, в 2019 году принудительный призыв составлял более 32 тыс. человек и сопровождался постоянным нарушением прав человека со стороны военкомов. Облавы на молодежь, противозаконное принуждение к прохождению медкомиссии, подделка медициснких документов, противозаконное удерждание парней на сборных пунктах, попытки не дать написать отказ от принятия воинской присяги - далеко не полный список противоправных действий, которые совершают сотрудники военкоматов по всей стране в погоне за планом.

Напомним, ранее сообщалось о том, что принудительного призыва на срочную службу в ВСУ с 18 лет в Украине не будет. Юноши смогут пойти в армию лишь с письменным заявлением.

Об этом сообщил министр обороны Украины Андрей Загороднюк в эфире "Свободы слова" на ICTV, пишет Обозреватель.

"Сейчас мы готовим распоряжение Кабмина относительно количества лиц, которые будут призываться на срочную службу. Мы издадим распоряжение, — я его уже подписал, передал на согласование в Кабмин, — там будет четко указано, что только по письменному заявлению в 18-19 лет", – рассказал Загороднюк.

Он подчеркнул, что в акте будет указано, что призыв с 18 лет необязателен. По словам министра, из-за указа президента о службе с 20 лет, лишь за последний год около 6 тысяч человек 18 и 19 лет не попали на службу ВСУ, несмотря на желание.

Также Минобороны возьмет военкоматы под контроль, чтобы те не вылавливали призывников на улицах.

«Мы отменим практику, которая была незаконной, мы будем следить, чтобы ее не было, когда юношей призывали на улицах, в клубах, в очередях. К сожалению, такие случаи были, особенно в крупных городах. У нас есть факты, что это происходило. Это не соответствует законодательству, потому что есть четкий процесс: направляется повестка и так далее », - сказал Загороднюк, которого цитирует Радио Свобода.

Напомним, по всей Украине несколько лет подряд некоторые военкоматы практикуют насильницкие, принудительные и противозаконные методы сгона в армию немотивированных молодых людей. Делается это исключительно ради выполнения плана призыва, т.к. военкомы боятся в случае его невыполнения потерять свои "теплые места". Тех, кто принимает участие в уличных сафари на молодежь, не интересует боеспособность и мотивированность украинской армии. Молодых людей противозаконно ловят на улицах, принудительно доставляют в военкоматы, противозаконно заставляют проходить медкомиссию, противоправно лишают свободы, удерживая на областных сборных пунктах. Со всеми указанными методами можно и следует бороться, пресекая их.

Во-первых, в соответствии с международными нормами и Законом Украины "Об основах здравоохранения" молодой человек имеет полное право запретить врачам медкомиссий военкоматов проводить их осмотр, назначать анализы, методы лечения. Без согласия пациента врач не имеет права на его осмотр и оказание помощи. Для этого необходимо у нотариуса оформить запрет врачам на осмотр. В этом случае врачи в военкоматах будут обязаны внести в документы информацию о запрете на осмотр. Без медкомиссии военкомат не имеет права определить степень пригодности, а уголовная ответственность за отказ от службы в армии может наступить исключительно в том случае, если молодой человек дал согласие на прохождение медкомиссии в военкомате, был признан годным, получил повестку на отправку в войска, но не явился по ней.

Кроме того, за отказ от службы суды выносят исключительно условные сроки. Стоит учитывать, наличие такой судимости может закрыть перед молодым человеком двери на госслужбу или в правоохранительные, силовые органы. При этом военкомы отмечают, что в Украине немало молодых людей, которые готовы получить "условный срок" лишь бы не попасть на срочную службу.

Становятся "бесперспективными" для военкоматов и те, кто оформляет отказ от принятия воинской присяги. Например, люди, которые считают себя пацифистами, являются приверженцами религиозных направлений, которые запрещают своим прихожанам брать в руки оружие. Без принятия присяги молодому человеку не имеют права дать в руки оружие, направлять на учения, дежурства и т.д., которые связаны с применением оружия. Призывник, который не желает брать в руки оружие, имеет полное право воспользоваться законом об альтернативной службе.

Так, в августе текущего года призывник Егор Потаманов, который был отправлен на службу в одну из частей Харькова, воспользовался своим законным правом - отказался от принятия присяги и объявил голодовку. Его брат Дмитрий Тищенко рассказал, что 20-летнего Егора задержали на железнодорожной станции "Харьков-Левада". Они вместе везли больного отца из больницы. В тот же день люди в черном, которые не показывали удостоверений, доставили Егора в военкомат. Позже отец парня умер, а Егор заявил о голодовке.

Как отметили по данному факту в ГБР, молодой человек своим отказом от принятия присяги не совершил никаких противоправных действий.

Те, кто не желают тратить время на срочную службу, имеют полное право стать резервистами, подписав по своему выбору контракт о службе в резерве с той частью ВСУ или НГУ, с которой того желает сам молодой человек. В этом случае молодого человека раз в год будут вызывать на кратковременные сборы (от 15 до 30 дней) в свою часть. Те, кто отслужил в резерве два срока - 6 лет - не подлежат призыву на срочную службу.

Другими словами, те, кто хотят служить, всегда имеют возможность реализовать свои права, найдя приемлемый для себя вариант. Но при этом важно - не дать военкоматам нарушать права человека и строить немотивированную армию.

Напомним, осенью 2019 года, председатель Киевской организации ПП "Национальный корпус", боец АТО Сергей Тамарин резко раскритиковал инициалтиву Командования Сухопутных войск ВСУ принуждать к службе в армии тех, кто не чувствует в себе сил для службы, а так же "вчерашних школьников" путем возвращения призыва в 18 лет.

Соответствующий пост боец АТО разместил на своей странице в соцсети, пояснив, что в Генштабе ВСУ и в Командовании Сухопутных войск сидят люди, которые на самом деле не думают о мотивированной и сильной армии. Куда важней для них - количественная составляющая, которая так прекрасно использовалась военными в "совдеповской" принудительной армии.

«Виповнилось 18 років? Йди служити» інакше...!

Невідомо поки, що буде "інакше", але Генштаб вже ініціював посилення правил призову та відповідальності.

З радянських часів і до року так 2014, ми звикли сприймати армію, як якийсь додатковий центр виховання чи притулок для тих, хто не може чи не хоче знайти себе в цьому світі. Ми вже давно не знаходимось в СРСР в період холодної війни, де проста масовість армії вже вважалась перемогою.

Період з 2014 року і до сьогодні відкрив суспільству очі на справжні проблеми пов‘язані з призовом та взагалі з якістю збройних сил. Насправді, захищати батьківщину - це має бути привілеєм, а бути військовим - означає робити елітну справу, що виховує з кращих - найкращих.

Коли я добровольцем пішов воювати, мене ніхто до цього не змушував. Моїх побратимів так само, нас кликало серце, а не військовий комісаріат з поліцейськими за спиною.

Чому так сталось? Бо мене так виховали. З дитинства мені без зайвого пояснювали, що країну, в якій ми живемо, людей, які поруч з нами - треба любити та поважати. А коли хтось чи щось посягає на твою Батьківщину - ти маєш стати на захист.

Який сенс тягнути людину в армію, якщо вона цього відверто не хоче, але водночас може бути прекрасним інженером, музикантом, програмістом чи митцем та в межах своєї професії допомагати державі в цій війні.

Змушуючи тих, хто зовсім не має бажання служити, ми отримаємо таку ж кризу, як і 5 років тому, коли навіть я, бувши менеджером по персоналу пішов воювати замість багатьох військових, які роками носили погони. Окрім руйнації кадрового потенціалу армії, ми отримуємо психологічних та фізичних інвалідів, яким буде важко реалізувати себе в цьому світі.

Військовий успіх залежить від наявності ідейних і свідомих військовослужбовців, що мають утворювати професійну армію та бути відповідно забезпечені. Держава до цього часу не спромоглася забезпечити соціальні гарантії для військовослужбовців, але продовжує радянську традицію примусу.

Военный эксперт Дмитрий Снегирев пояснил, почему никакие методы устрашения не помогут военкоматам сгонять в армию тех, кто не желает служить.

"Увеличение штрафа за неявку в военкомат по повестке или, введение уголовного наказания - не помогут юношам" захотеть "уйти в армию в 18 лет. Потому, что это принуждение, а не поощрение. Это никак не будет способствовать реформированию ВСУ к стандартам НАТО. Чтобы поощрить молодежь к военной службе, надо создавать социальную базу. В первую очередь - установить соответствующую зарплату и создать комфортные условия для прохождения службы. Армия должна быть исключительно контрактная ", - сказал Дмитрий Снегирев.

Если в 18 лет у парня нет желания служить, то лучше пусть получает образование, уверен военный эксперт.

При этом бывший офицер оперативного управления Генштаба ВСУ, полковник запаса Олег Жданов пояснил, почему в Украине пытаются сгонять в армию всех подряд.

По словам Жданова, сейчас укомплектованность ВСУ колеблется где-то в районе 50%, т.е. желающих служить в ВСУ практически нет.

«Есть части, которые укомплектованы и на 80%, а есть, которые на 30%. То есть, на сегодняшний день в среднем по Вооруженным силам некомплект составляет около половины. При численности личного состава 50% подразделения получат оценку боеготовности, как «ограниченно готовы»», — рассказал он.

Остановился на теме ухода из армии контрактников и Министр обороны Украины. Чаще всего военнослужащие покидают армию из-за социальных и нравственных вопросов. Об этом в эфире программы "Завтрак с 1+1" сообщил министр обороны Украины Андрей Загороднюк, передает УНН.

"Действительно, текучесть кадров высокая, она когда-то 8%, когда 10% в год и выше 10%. Если мы сравниваем с позапрошлым годом и с началом прошлого года, то она не увеличилась. Текучесть кадров - это проблема и эту проблему мы знаем и мы ее будем решать. Вопрос в том, что причина, по которой уходят военнослужащие - это чаще всего фактор коллектива, фактор командира, такие социальные и нравственные вопросы", - сказал Загороднюк.

Но если к контрактнику в армии вынуждены прислушиваться, т.к. он "голосует ногами", т.е. увольняется, то забивать дырки бесправными срочниками с нищенской оплатой 500-600 грн в месяц, которой не хватит даже на сигареты, проще всего.

Чиновники Генштаба и Минобороны неоднократно делали заявления о противоправности военкоматовских облав. В частности, в январе текущего года это еще раз подтвердил Генштаб в ответ на запрос Инфорезист:

Призывники, к которым на улице подходят люди, одетые в гражданскую одежду (или даже в форме - ред.), представляются представителями военкомата и предлагают пройти с ними, могут игнорировать указанное предложение.

В случае, если молодого человека похитили сотрудники военкомата, все необходимо фиксировать и немедленно подключать адвокатов, правозащитников и СМИ, что не позволит военкоматам нарушать права человека и сгонять ради плана в армию немотивированных или непригодных к службе.

Стоит добавить, что съемка сотрудников военоматов, которые находятся "при исполнении", является законной и не требует их разрешения. Особенно - в случаях, когда военкомы совершают противоправные действия, насильно удерживая того, кто не желает служить, т.к. лишить человека свободы имеет право только суд, вынеся соответствующий приговор в уголовном процессе.

В Харькове с военкомами, которые пытаются похищать парней на улицах, удачно борются простые жители города - военкомов отслеживают, вылавливают, унижают, снимают все на видео и выкладывают в Сеть. После чего сдают военкомов ВСП и полиции, которая возбуждает против военкомов уголовные дела:

О том, как не дать сотрудникам военкомата насыщать армию не мотивированной молодежью подробно описали юристы Харьковской правозащитной группы:

Спочатку потрібно розібратися з порядком вручення повісток.

Повістки поділяються на два види:

1) Повістка, яка зобов’язує з’явитись для приписки до відповідного військкомату та проходження медичного огляду.

2) Повістки про виклик особи для проходження військової служби.

Як для першого, так і для другого виду повісток, п. 21 та п. 64 «Положення про підготовку і проведення призову громадян України на строкову військову службу та прийняття призовників на військову службу за контрактом», затвердженого постановою КМУ від 21.03.2002 р. № 352 (далі – Положення), визначаються такі способи вручення повісток:

• через житлово-експлуатаційні організації, домовласників;

• через виконавчі органи сільських, селищних і міських рад, де немає військових комісаріатів;

• через керівників підприємств, установ, організацій, навчальних закладів незалежно від підпорядкування та форми власності.

Цей перелік є вичерпним, тому вручення повісток у громадському транспорті, біля станцій метро, на вулиці та в інший спосіб, не передбачений Положенням, – є незаконними.

До того ж, відповідно до п. 68 Положення в особових справах призовників повинен зберігатися корінець повістки з підписом призовника про те, що його попереджено про день і час явки у районний військовий комісаріат. Тобто повідомлення має бути вручене призовнику особисто. Тому виклики, наприклад, по телефону, поштою або підписання повістки іншими особами не повинно рахуватись належним врученням повістки.

Законність перевірки документів

Працівники військкомату не мають права зупиняти людей призовного віку у громадських місцях та просити документи для встановлення особи, тому часто вони залучають працівників поліції для вчинення таких дій.

У свою чергу поліцейські можуть вимагати пред’явити документи тільки у визначених Законом України «Про Національну поліцію» випадках».

Так, відповідно до ст. 32 цього Закону:

Поліцейський має право вимагати в особи пред’явлення нею документів, що посвідчують особу, та/або документів, що підтверджують відповідне право особи, у таких випадках:

1) якщо особа володіє зовнішніми ознаками, схожими на зовнішні ознаки особи, яка перебуває в розшуку, або безвісно зниклої особи;

2) якщо існує достатньо підстав вважати, що особа вчинила або має намір вчинити правопорушення;

3) якщо особа перебуває на території чи об’єкті із спеціальним режимом або в місці здійснення спеціального поліцейського контролю;

4) якщо в особи є зброя, боєприпаси, наркотичні засоби та інші речі, обіг яких обмежений або заборонений, або для зберігання, використання чи перевезення яких потрібен дозвіл, якщо встановити такі права іншим чином неможливо;

5) якщо особа перебуває в місці вчинення правопорушення або дорожньо-транспортної пригоди, іншої надзвичайної події;

6) якщо зовнішні ознаки особи чи транспортного засобу або дії особи дають достатні підстави вважати, що особа причетна до вчинення правопорушення, транспортний засіб може бути знаряддям чи об’єктом вчинення правопорушення.

В усіх інших випадках вимога працівників поліції, навіть якщо вони покажуть свої документи, буде незаконною.

Законності затримання військовозобов’язаних

Особу може бути затримано в рамках кримінального провадження або адміністративного провадження.

Відповідно до Кримінально-процесуального кодексу України поліцейські можуть затримати особу виключно за рішенням суду або безпосередньо в момент вчинення правопорушення (ст. 207 Кримінально-процесуального кодексу України).

В рамках адміністративної справи стосовно військовозобов’язаного, який ухиляється від строкової служби, поліція може провести адміністративне затримання особи, але не більше, ніж на 3 години (ст. 263 Кодексу України про адміністративні правопорушення).

Адміністративне затримання може проводитись лише у виключних випадках (ст. 360 Кодексу України про адміністративні правопорушення)з метою:

• припинення адміністративних правопорушень, коли вичерпано інші заходи впливу, встановлення особи;

• складення протоколу про адміністративне правопорушення у разі неможливості складення його на місці вчинення правопорушення, якщо складення протоколу є обов’язковим;

• забезпечення своєчасного і правильного розгляду справ та виконання постанов у справах про адміністративні правопорушення.

Отже, для законності дій поліцейських в момент затримання військовозобов’язаного необхідне відкрите кримінальне провадження за ст. 335 (Ухилення від призову на строкову військову службу, військову службу за призовом осіб офіцерського складу) Кримінального кодексу України або розпочате адміністративне провадження за ст. 210-211-6 КУпАП (Порушення військовозобов’язаними чи призовниками законодавства про військовий обов’язок і військову службу; Порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію; Умисне зіпсуття обліково-військових документів чи втрата їх з необережності; Неявка на виклик у військовий комісаріат тощо), а також необхідною є обґрунтована підстава, передбачена законодавством для проведення затримання.

Відсутність провадження або підстави при затриманні призовника буде свідчити про наявність складів злочинів у діях поліцейського або поліцейських, передбачених ст. 365 (Перевищення влади або службових повноважень працівником правоохоронного органу) та ст. 371 (Завідомо незаконні затримання, привід, домашній арешт або тримання під вартою) Кримінального кодексу України.

Якщо затримання було вчинено працівниками військкомату з мотивів доставлення призовника до військкомату, таке затримання у будь-якому випадку буде свідчити про наявність складу кримінального правопорушення, передбаченого ст. 146 ККУ (Незаконне позбавлення волі або викрадення людини) через відсутність у працівників військкоматів повноважень на затримання осіб.

Стоит добавить, что Национальная полиция Украины признает - доставка молодых людей в военкомат против их воли является противозаконной:

Куда обращаться в случае, если вы стали жертвой облавы военкомата, вас принуждают пройти медкомиссию, насильно удерживают на областном сборном пункте или отказываются принять заявление с отказом от принятия военной присяги или службы в целом.

1. В Национальную полицию Украины по телефону 102 с заявлением о похищении человека и противоправным лишением свободы. Все звонки записываются и будут служить доказательством в суде.

2. Горячая линия Министерства обороны Украины: 0 800 50 04 42, 0800500410, Приемная Министра обороны Украины - +38 044 238-74-85. Приемная первого заместителя Министра обороны Украины - +38 044 454-43-24

3. В Главное управление Военной службы правопорядка в Вооруженных Силах Украины с заявлением о похищении человека сотрудниками военкомата и превышением служебных полномочий: (044) 454-73-08 в рабочее время; (044) 454-73-03 в нерабочее время.

4. В Государственное бюро расследований Украины с заявлением о похищении человека сотрудниками военкомата и превышением служебных полномочий. Территориальное управление, расположенное в Полтаве. Распространяет свою деятельность на Днепропетровскую, Полтавскую, Сумскую, Харьковскую области. Контактный номер телефона (дежурный) +38 (095) 698 57 02

5. В Харьковскую правозащитную группу: (057) 700 62 81, (057) 714 35 58, моб. +380 50 405 3015

6. Немедленно оповестить родственников, друзей, личного адвоката!