Правила парламентського "руху"

У Верховній Раді депутат А побив депутата Б… Опозиція від самого ранку блокує трибуну… Спікера не пустили на робоче місце…

Ми вже звикли до подібних заголовків новин. Змінюються коаліції, оновлюються обличчя, коригується політичний курс. Але блокування трибуни, бійки між депутатами, поламані мікрофони – все це переходить "у спадок" від каденції до каденції.

Чому так відбувається? Списувати всі біди на український менталітет – не зовсім вірно. Основна причина – у відсутності чітких та дієвих правил.

Тут можна навести аналогію з правилами дорожнього руху, які діють на українських шляхах. Деякі водії їх ігнорують, але більшість таки дотримується. А головне – у поліції є чіткі законні підстави карати порушників.

Депутати також мають свої "правила ухвалення рішень".

Регламент Верховної Ради – це той документ, який має забезпечувати можливість як правлячій більшості, так і опозиційній меншості працювати на Україну із дотриманням усіх процедур.

Регламент не може слугувати інструментом нагнітання популізму та блокування законодавчих ініціатив на догоду збільшення власних рейтингів.

А тому надзвичайно важливо залучити до роботи над удосконаленням Регламенту не лише фракцію більшості, а й представників опозиції. Адже цей документ – правила для всіх "учасників руху".

За останні кілька тижнів ми провели величезну комунікаційну роботу з усіма парламентськими політичними силами. В результаті розробили законопроєкт №3018, співавторами якого стали 68 народних депутатів, що представляють чотири з семи наявних у ВР депутатських фракцій і груп, а також є незалежними позафракційними нардепами.

У проєкті збережені всі демократичні механізми та процедури, натомість передбачено вирішення певних найгостріших проблем.

Поправочний спам

Однакові поправки за текстом і змістом включатимуться до порівняльної таблиці як одна поправка із зазначенням усіх ініціаторів.

При розгляді законопроєктів у другому читанні спочатку розглядатимуться враховані Комітетом поправки, які будь-який депутат зможе поставити на підтвердження 226+ голосами.

Після завершення розгляду врахованих Комітетом поправок Рада розглядатиме відхилені. Право кожного депутата на переконання зали підтримати власну поправку зберігатиметься.

Але якщо розгляд усіх поправок завершиться за межами часу звичайної парламентської роботи (10:00 – 18:00), голосування за закон у цілому відбуватиметься наступного пленарного засідання.

Навмисне затягування пленарних засідань

Перерву на 30 хвилин дві фракції (групи) зможуть взяти лише один раз під час одного пленарного засідання.

Інші фракції (групи) зможуть потім на цьому ж засіданні лише скористатись заміною перерви на виступ із трибуни.

Одноразово змінити тривалість пленарного засідання можна буде в будь-який момент, в тому числі під час розгляду окремого питання порядку денного.

Можливість одного депутата заблокувати підписання ухваленого закону

Зареєструвати постанову про скасування рішення Верховної Ради і фактично заборонити спікеру підписувати ухвалений акт зможуть народні депутати у кількості найменшої зареєстрованої на першій сесії ВР фракції.

Зараз це – 17 депутатів.

Нераціональна робота в п'ятницю

Пропонуємо такий п'ятничний графік:

10:00-11:00 – година уряду,

11:00-14:30 – робота над законопроєктами,

14:30-15:00 – зачитування запитів,

15:00-16:00 – виступи депутатів "з різних питань".

Зрив термінів ознайомлення депутатів із законопроєктами

Ми уніфікуємо термін надання текстів та висновків, підготовлених до першого та другого читання законопроєктів.

Він становитиме п'ять днів, за винятком невідкладних законопроєктів.

При цьому термін на ознайомлення з проєктом кодексу або законопроєктом, що містить понад 100 статей або пунктів, не зменшуватиметься ніколи. Навіть для невідкладних проєктів він гарантовано становитиме п'ять днів.

Сподіваюся, наш законопроєкт покладе край парламентському театру абсурду. Для цього влада має оцінювати запропоновані правила гри з точки зору опозиції. Але й опозиція повинна розуміти, що принцип "чим гірше для влади, тим краще для опозиції" працює не в інтересах України.

Павло Фролов, для УП

Колонка – матеріал, який відображає винятково точку зору автора. Текст колонки не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, яка у ній піднімається. Редакція "Української правди" не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія. Точка зору редакції УП може не збігатися з точкою зору автора колонки.