Клінтон, Керрі, Тіллерсон і Помпео в Україні: візити держсекретарів за 10 років

Двері НАТО відкриті для України, але Київ сам має вирішувати, чи вступати йому до альянсу – на цьому в 2010 році наголосила державний секретар США Гілларі Клінтон. У розпал війни на Донбасі в 2015 році Джон Керрі заявив, що Штати не можуть «заплющити очі на російських бойовиків без розпізнавальних знаків», а Рекс Тіллерсон наполягав на перших кроках із боку Росії в питанні деескалації бойових дій на сході України в 2017 році. Нині ж Майк Помпео на цій же посаді держсекретаря ставить собі питання: «Чи американцям не байдужа Україна?», – проте обіцяє, що США продовжують захищати суверенітет і територіальну цілісність України. Радіо Свобода пригадує візити державних секретарів США в Україну за останні 10 років.

Клінтон – Янукович: відмова від вступу до НАТО, тиск на ЗМІ й похолодання відносин між Україною і США

2010 рік – Сполучені Штати Америки підтримують євроінтеграцію України і її прагнення збалансувати інтереси між Росією і США. Про це під час свого візиту до Києва на початку липня 2010 року заявляла державний секретар США Гілларі Клінтон. На зустрічі з тодішнім президентом України Віктором Януковичем Клінтон стверджувала, що двері НАТО для України залишаються відчиненими, але Київ сам має вирішувати, чи вступати йому до альянсу. У свою чергу, Віктор Янукович декларував позаблоковість і нейтральність України. За кілька днів до приїзду Клінтон Верховна Рада проголосувала за закон «Про засади внутрішньої та зовнішньої політики», з якого вилучили пункт про набуття членства в НАТО і який до парламенту подав сам Віктор Янукович. Кнопку «за» тоді натиснули понад 250 народних депутатів.

Керівник програми питань європейської безпеки в американській аналітичній корпорації «Ренд» Стівен Лерребі тоді позицію Києва назвав «нейтральною лише за назвою». В інтерв’ю Радіо Свобода він заявив: «Насправді йдеться про дуже тісні відносини з Росією, коли Москва має дедалі більший вплив на українську політику». У владній Партії регіонів тоді запевняли, що елементи українсько-американського співробітництва залишилися незмінними, а Україна повинна продемонструвати, що вона може балансувати між потужними політичними полюсами.

Гілларі Клінтон перед своїм візитом також висловлювала занепокоєння тиском на журналістів в Україні. Це питання вона обговорювала і під час зустрічі з тодішнім головою МЗС Костянтином Грищенком. «США розраховують на те, що влада України виконає узяті на себе зобов’язання про забезпечення свободи слова й зібрань», – заявила вона.

Тодішній візит Гілларі Клінтон в Україну оглядачі у Вашингтоні називали до певної міри подякою за те, що в квітні 2010 року президент Віктор Янукович пообіцяв позбутися високозбагаченого урану. Проте заявляли і про розчарування Заходу через відмову Києва від курсу на вступ до НАТО. Українські експерти тоді припускали, що приїзд Клінтон – це спроба США перевірити зовнішньополітичну орієнтацію України. У підсумку американські експерти наголошували на малорезультативності візиту держсекретаря до України, а українські – висловлювали думку, що через зближення тоді з Росією українсько-американська співпраця майже не розвивалася, а у відносинах України з США поменшало конструктиву.

Керрі – Порошенко: Загострення конфлікту на Донбасі, «Мінськ», «Мінськ-2» й обіцянки підтримки з боку США

Державний секретар Джон Керрі приїздив до України двічі – вперше в 2015 році, а наступного разу – через рік.

2015 рік – Джон Керрі прибуває в Україну під час боїв за Дебальцеве. На той момент російські гібридні сили оточили місто і військове командування ухвалило рішення про виведення підрозділів Збройних сил України. За мінськими домовленостями, Дебальцеве і прилеглу територію має контролювати українська влада. Загострення ситуації на Донбасі, постійні обстріли як позицій українських військових, так і житлових секторів, евакуація місцевого населення – все це означало, що Росія не дотримується мінських домовленостей.

«Ми сподіваємось, що Росія розуміє, що дипломатичне рішення тут найкраще. Проте ми не можемо заплющити очі на російські танки, які перетинають український кордон, ми не можемо заплющити очі на російських бойовиків без розпізнавальних знаків. Вони перетинають кордон і пліч-о-пліч воюють із сепаратистами. Ми бачимо ракети й іншу важку техніку, яку передає Росія, щоб посилити конфлікт», – зазначав Керрі під час зустрічі з президентом України Петром Порошенком.Після переговорів із президентом Порошенком Джон Керрі зустрівся з прем’єром Арсенієм Яценюком. На спільній пресконференції з очільником українського уряду держсекретар озвучив позицію США, яка закликала до припинення вогню на сході, Росія мала б забрати важку техніку з Донбасу і дозволити Україні відновити контроль над кордоном.

Окрім загострення на Донбасі, обговорювався кредитні гарантії на один мільярд доларів на підтримку української економіки. Ще на один мільярд США були готові дати такі гарантії, коли побачать реальні реформи в дії.

Що ж до надання зброї, то Керрі тоді відповів, що воєнного вирішення конфлікту на Донбасі немає, а єдиним шляхом є демократія. Проте він зазначив, що тодішній президент США Барак Обама розглядав різні варіанти допомоги Україні, включно з наданням зброї для захисту.

Це був час, коли увага міжнародної спільноти була прикута до подій в Україні. Візит Джона Керрі майже збігся з приїздом Анґели Меркель і Франсуа Олланда. Тоді лідери Німеччини та Франції зустрілися з Петром Порошенком «тет-а-тет». А після цього поїхали на переговори з президентом Росії Володимиром Путіним. Держсекретар США до візиту в Москву тоді не приєднався.

2016 рік – Державний секретар США Джон Керрі зустрівся в Києві із українським президентом Петром Порошенком, прем’єр-міністром Володимиром Гройсманом і парламентарями. Напередодні приїзду голови дипломатичного відомства США українські й американські експерти розбігалися в прогнозах. Одні припускали, що Керрі тиснутиме на Україну, вимагаючи повного виконання другого «Мінська», інші вважали, що він домагатиметься цього від Росії. Під час спільної пресконференції з очільником країни Джон Керрі наголосив, що політичне врегулювання ситуації на Донбасі можливе лише за умови припинення вогню. Також для реалізації мінських домовленостей мав бути забезпечений допуск спостерігачів ОБСЄ на всю територію Донбасу, зокрема на українсько-російський кордон, звільнені заручники, проведені вибори за українським законодавством і за визнаними стандартами ОБСЄ, виведені іноземні війська і міжнародно визнаний кордон переданий під контроль України.

Окрім переговорів про майбутнє українського сходу, обговорили і реалізацію реформ. Окрему увагу голова зовнішньополітичного відомства приділив боротьбі з корупцією, реформуванню Генеральної прокуратури, боротьбі з олігархічним впливом і залученню інвестицій шляхом поліпшення бізнес-клімату.

Також Керрі заявив, що на підтримку українців, які постраждали під час бойових дій на Донбасі, США готові виділити 23 мільйони доларів.

Тіллерсон – Порошенко: бізнес-зв’язки з Росією, спецпредставник США і заклики до Росії зробити перші кроки у деескалації бойових дій на Донбасі

2017 рік – У повноваження президента США вступає Дональд Трамп. За його поданням одним із кандидатів на посаду очільника зовнішньополітичного відомства став Рекс Тіллерсон. На той момент Тіллерсон уже 10 років працював керівником американського нафтового велетня, компанії ExxonMobil. Саме за його керівництва компанія вийшла на енергетичний ринок Росії. У 2011 році ExxonMobil підписала угоду з найбільшою російською державною компанією «Роснефть» про спільний видобуток нафти. Разом дві компанії запустили роботу спільних підприємств, зокрема для видобутку нафти в Арктиці. Цей факт у біографії кандидата викликав низку побоювань як у американських, так і в українських політиків. Зокрема, голова української делегації у Парламентській асамблеї Ради Європи, народний депутат Володимир Ар’єв припускав, що зв’язки Тіллерсона з Росією можуть вплинути на санкції США проти Росії.

Через кілька місяців після призначення Рекс Тіллерсон прибув уперше до Києва. Його візит тривав менш ніж день, натомість на кілька днів в Україні залишився спеціальний представник Курт Волкер. Він мав розставити додаткові акценти в питаннях деескалації бойових дій на Донбасі.

Перед зустріччю із президентом Петром Порошенком держсекретар, як і його попередник на цій посаді, зустрівся з представниками громадськості, парламенту і бізнесу.

Зустріч із президентом тривала близько години, після чого політики вийшли до преси. Рекс Тіллерсон відзначив успіхи у реформуванні економіки, але зазначив, що лише подальші кроки у сфері боротьби з корупцією, зокрема створення антикорупційного суду, дозволить Україні привабити інвестиції.

Окрім того, Тіллерсон нагадав і про зобов’язання перед МВФ. Україна мала провести пенсійну і земельну реформи, а також приватизацію державних підприємств.

Згадав очільник зовнішньополітичного відомства США і про Крим. Він запевнив, що поки півострів не буде звільнено, Штати не знімуть із Росії накладені через це санкції.

Держсекретар також наголосив на тому, що саме Росія має зробити перші кроки в деескалації бойових дій на Донбасі, зокрема відвести важке озброєння і дати доступ спостерігачам ОБСЄ не лише до лінії розмежування на Донбасі, але і до неконтрольованої українською владою ділянки кордону з Росією. Пізніше Рекс Тіллерсон заявив, що відносини між двома країнами – США і Росією – не нормалізуються, допоки не вирішиться питання з Україною.

Для контролю ситуації Тіллерсон призначає спецпредставником США в Україні Курта Волкера. Перший раунд переговорів між ним і його російським колегою, якого призначив президент Путін, Владиславом Сурковим відбувся вже через місяць. Але через півроку переговори припинилися, сторони не дійшли консенсусу в питанні введення миротворців. США пропонувало ввести миротворчі сили на всю непідконтрольну Києву територію ОРДЛО, включно з українсько-російським кордоном. Росія, в свою чергу, наполягала, щоб миротворців розмістили виключно на лінії розмежування.

Помпео – Зеленський: чи байдужа американцям Україна, вшанування загиблих військових і обіцянки захищати суверенітет і територіальну цілісність України, підтримка у приєднанні до НАТО й ЄС

2020 рік – Держсекретар США Майк Помпео перед своїм візитом до Києва відзначився скандалом через розмову з журналісткою радіостанції NPR Мері Келлі. Реакцію держсекретаря викликало питання Келлі про звільнення експосла США в Україні Марі Йованович. Після завершення інтерв’ю вони мали приватну розмову, під час якої, за словами журналістки, Помпео висловлював своє невдоволення тим, що його запитують про Україну, використовував лайку й запитав: «Як ви думаєте, чи американцям не байдужа Україна?». Після цього він попросив її показати Україну на мапі без назв. Журналістка, яка має ступінь магістра європейських студій у Кембриджі, сказала, що так і зробила. Тоді Помпео запропонував Келлі показати на мапі Бангладеш.

Окрім цього, приїзд Помпео відбувається під час процесу імпічменту Дональда Трампа, якого звинувачують у тиску на Україну. Українські експерти припускають, що є небезпека зіпсувати відносини з тим чи іншим американським політичним табором, і наголошують: «в інтересах України візит краще було б відкласти до завершення справи щодо імпічменту». Відповідаючи на запитання журналістів під час спільної пресконференції про те, чи зіпсувала історія з імпічментом відносини між двома країнами, Володимир Зеленський заявив: «навпаки, у нас дуже хороші відносини».

Державний секретар США Майк Помпео, у свою чергу, заявив, що США продовжують підтримувати Україну в антикорупційній боротьбі, працюють над тим, щоб Україна розбудувала верховенство права, інвестиційний клімат, реформувала оборонний сектор та енергонезалежність. Він також зазначив, що обговорив із Зеленським і питання відносин із Росією. Помпео запевнив, що Сполучені Штати продовжують захищати суверенітет і територіальну цілісність України і ніколи не визнають намагань Росії анексувати Крим. Також він додав, що США підтримують Україну у її зусиллях приєднатися до НАТО й ЄС.

Окрім зустрічі з президентом Зеленським, Помпео разом із главою ПЦУ митрополитом Епіфанієм вшанував пам’ять загиблих українських військових на Донбасі. Біля Михайлівського собору він поклав квіти до меморіалу «Стіна пам’яті загиблих за Україну».