Кулеба не бачить загроз у переході ЄС на довгострокове бюджетне планування

Перехід Європейського Союзу на довгострокове бюджетне планування не містить принципових загроз для України і не означає зменшення нинішнього рівня допомоги нашій державі, але для її збільшення необхідно буде активно працювати.

Про це в інтерв'ю Укрінформу за підсумками шостого засідання Ради асоціації Україна-ЄС заявив віцепрем’єр-міністр з питань європейської та євроатлантичної інтеграції Дмитро Кулеба.

"Я не бачу принципової загрози у цьому новому підході ЄС до стратегічного планування", - сказав він.

Кулеба зауважив, що занепокоєння викликав один нюанс. Він полягав у тому, що Євросоюз замість низки окремих інструментів фінансування – "один для Східного партнерства, другий для Північної Африки, третій ще для когось", створює загальний інструмент фінансування програм співпраці ЄС з усіма третіми країнами.

Тож міністри закордонних справ України, Грузії і Молдови звернулися до інституцій ЄС у спільному листі, і також спільний лист написали шість держав-членів ЄС. В обидвох документах було висловлене прохання до ЄС забезпечити, щоб розробка нового інструменту не призвела до зменшення фінансування країн Східного партнерства.

"Європейський Союз відповів, що, по-перше, новий інструмент все одно буде створений, і варто мислити категоріями можливостей, а не загроз. По-друге, і це дуже важливо, принцип “more for more”, тобто “більше за більше” залишається чинним. Одним з критеріїв, який буде враховуватися під час виділення грошей, буде те, хто більш ефективно їх використовує. Тобто, якщо ми будемо активно імплементувати реформи і ефективно освоювати європейські кошти, то нам будуть більше їх виділяти", - пояснив профільний віцепрем'єр.

Він поінформував, що зовнішня фінансова допомога ЄС, про яку йдеться, це саме проєктні гроші на різні конкретні реформи. Зведений бюджет цього загального інструменту, який створюється в ЄС, становитиме понад 93 млрд євро.

"Це великий “пиріг”, і той, хто буде більш вправним, тренованим і переконливим, отримає більший шматок. Все просто", - зазначив він.

Читайте також: Євросоюз виділить €26 мільйонів на підтримку українських фермерів

У відповідь на запитання, чи означає це, що Україні вже зараз треба планувати на сім років уперед, як і ЄС, Кулеба нагадав, що ми зараз завдяки зусиллям Міністерства фінансів і парламенту переходимо на трирічне бюджетне планування.

"Дай бог нам навчитися жити планувати на три роки, а не на три дні вперед. Ми нічого не втратимо. Євроінтеграція – це не процес одного дня, тижня чи навіть року, це стратегія. Тому всі можливості відкриті. Якщо не помиляюсь, зараз для України передбачено десь 200 млн євро на рік - це базова цифра. Тобто нижче за нинішній рівень точно не буде. А от чи буде більше, залежить, насамперед, від нашої здатності ефективно працювати з європейськими коштами", - резюмував Кулеба.

Голова Європейської ради Шарль Мішель оголосив про проведення 20 лютого спеціального саміту Євросоюзу щодо довгострокового фінансового плану ЄС на 2021-2027 роки.