Виборчий кодекс: що таке відкриті списки та навіщо вони потрібні

Наступні вибори в Україні проходитимуть вже за новою моделлю виборчої системи. При цьому більшість людей підтримують ідею відкритих списків, але не розуміють, що це таке. Скільки налічується моделей відкритих списків? Для чого існують регіональний та національний види списків? Як рахуються голоси за відкритими списками? Чому проблематично те, що кількість мандатів залежить від виборців, які прийшли на дільницю? Чому відкриті списки не є дійсно відкритими? Що має знати виборець про бюлетень? Ці та інші питання обговорили політичні експерти Богдан Бондаренко та Андрій Вігірінський у рубриці «Конституанта» відеопроекту «Слово і Діло».

Виборчий кодекс, який ухвалили наприкінці минулого року, набув чинності 1 січня 2020 року. Соціологія вказувала на те, що більшість українців виступали за виборчі списки, але на практиці з’ясувалося, що про їхню сутність не мають чіткого уявлення навіть люди, які професійно займаються політикою.

«Існує близько 70 моделей відкритих списків. Ми будемо виходити з тої, що закладена в нашому Виборчому кодексі. Пропорційна виборча система – це те, коли людина голосує за партію. Є список партії, є лідери, програма. Якщо партія пройшла виборчий бар’єр – зараз у нас він становить 5% – потрапила до парламенту. З мажоритаркою теж все зрозуміло: проголосували відносною більшістю, отримали один мандат на округ», – пояснив Богдан Бондаренко.

За його словами, змішана система зараз змінюється на нову пропорційну виборчу систему, коли тільки партії є суб’єктом виборчого процесу, але з відкритими списками.

«Кожна партія, яка іде на вибори, має два види списків. Перший – загальнонаціональний. У ньому є певний список політиків, які представляють партію на загальнонаціональному рівні. І так само є регіональний список. Україна ділиться на 27 виборчих регіонів. У кожному є регіональний список партій, які хочуть іти до парламенту», – розповів експерт.

Коли людина прийде на вибори, вона має проголосувати насамперед за парію і, якщо захоче, може поставити галочку за кандидата, який, власне, іде на вибори. Йдеться про регіональний рівень. Тож саме цей кандидат матиме більше шансів пройти до парламенту. Якщо партія подолає 5%-ний бар’єр, тоді слід дивитись, хто набрав найбільше голосів у регіональних списках.

Раніше Бондаренко і Вігірінський у рубриці «Політичний зоопарк» аналізували поїздку українських нардепів до Давоса, а також розбирались, який документ підписав на Всесвітньому економічному форумі Гончарук з німцями та які перетворення чекають на «Укрзалізницю».

Хочете обговорити цю новину? Долучайтеся до телеграм-чату CHORNA RADA