Як розвинути в собі лідера

Останні 30 років український бізнес фокусувався на компетенціях, і це природно, адже ми вчилися будувати бізнес, і часто виживати. Та сьогодні самих лише компетенцій недостатньо

Від нас чекають більшого, особливо якщо йдеться про вихід на глобальні ринки. У сучасному світі швидких змін замість компетенцій на перше місце виходить характер лідера. Що таке лідерський характер, чи можна його розвинути і як він впливає на розвиток наших організацій, середовищ, країни?

Навчися, перш за все, керувати собою, і тоді ти можеш керувати іншим. Усі пам’ятають правило безпеки в літаку: якщо щось іде не так — спочатку одягни кисневу маску сам, а тоді вже на того, хто поряд з тобою. Це добра метафора, що показує як нам слід розвивати лідерство і характер лідера. Здавалося би банальна істина, проте для достатньо патерналістського суспільства як наше, де люди не завжди готові брати відповідальність навіть за власний добробут, це неабиякий виклик — управляти собою, мати очікування не лише від інших, а передусім від себе, брати відповідальність, та при цьому жити в мирі з собою.

Лідерство у сучасному світі швидких змін так само швидко змінюється. Мотивувати, надихати, іти на ризики, приймати рішення — сотні великих і дрібних завдань щодня. Напруга наростає, втома накопичується, і виявляється самих компетенції вже недостатньо, аби впоратися з усіма викликами і при цьому зберегти цілісність. І тут у гру вступає характер — твоя ціннісна основа, риси та чесноти, які тримають тебе на плаву, а також уможливлюють ефективну співпрацю з іншими.

Ще один важливий момент — сьогодні на першому плані опиняється не сам лідер та організація, а також різні стейкхолдери. Тож лідери все частіше замислюються над тим, як працювати не лише для власної вигоди, а й для локальних громад, суспільства загалом. Одна з ключових чеснот лідерського характеру — практична мудрість (practical wisdom) або критичне судження — вміння поглянути на себе зі сторони та балансувати між власною вигодою і добробутом інших людей.

Чому характер важливий?

Під час панельної дискусії про характер лідера в Українському домі в Давосі Жерард Сейтс, виконавчий директор Інституту лідерства Ігоря Ігнатовича Ivey Business School, вказав на три цікаві моменти.

Теза 1: Ми наймаємо людей за компетенціями, а звільняємо їх через характер.

Теза 2: Згадайте ситуацію, коли ви були дуже розчаровані. Чому? Швидше за все, ситуація була пов’язана з характером, а не компетенціями.

Теза 3: Коли батьки обговорюють майбутнє дітей, вони думають не про навички, якими володітиме їхня дитина, а про її характер, якою вона буде: сміливою, гуманною, цілісною, співчутливою, доброю, людяною.

То чому ж ми досі, наймаючи людей на роботу, дивимося виключно на компетенції? Концепція «Лідерство, основане на характері», яку ми разом з УКУ активно просуваємо серед українського бізнесу ось уже 4 роки, розроблена дослідниками Ivey Business School. Вона говорить про те, що для лідерства необхідні три складові - компетенції, характер, відданість. При цьому є 11 чеснот, які ми можемо розвивати в собі, щоб ставати кращими лідерами. Цікаво, що фахівці з Ivey School почали працювати з багатьма організаціями у Канаді, щоб змінити парадигму найму на роботу: брати людей не виключно за компетенціями, а й за оцінкою характеру. Виявляється, характер можна оцінити і планувати, як він розвиватиметься. Вже зараз за цією програмою працює два великі банки у Канаді та урядова організація Canada Revenue Agency.

Як зміниться профіль працівника?

Щоб відповісти на це запитання, запитаймо насамперед себе: що, на нашу думку, важливо прищепити своїм дітям, якими ми хочемо їх виховати? Світ змінюється дуже швидко і ми маємо навчитися вчитися, швидко оновлювати свої знання і, що важливо, рефлексувати (робити зупинку, щоб осмислити попередній досвід). Серед ключових навичок майбутнього: критичне мислення, вміння бути адаптивним і гнучким, вміння вчитися.

У традиційні освітній парадигмі найбільшу роль відводять отриманню знань (так званим hard skills), далі йдуть м’які навички (soft skills), а світоглядні речі (характер та ціннісна основа особистості) зазвичай залишаються останніми за пріоритетністю. Сьогодні парадигма змінюється і на перший план у освітній стратегії виходять власне світоглядні (екзистенційні) навички людини, а знання, як виявилося, з цих трьох категорій здобути найлегше.

Як розвивати лідерський характер?

Дослідники кажуть, що у лідерстві 24% - це вроджені задатки, а 76% - те, чому можна навчитися, розвинути. Лідерський характер можна і треба розвивати, це дає людині довшу перспективу.

Ось кілька порад від учасників панельної дискусії в Давосі, як можна розвинути свій характер лідера.

1. Неможливо навчатися, не здобуваючи досвіду. Однак навчання неможливе без рефлексії на пережитий досвід. Знайдіть час щотижня чи щомісяця — порефлексуйте над своїм характером лідера (Жерард Сейтс, Ivey Business School).

2. Визначте червоні лінії, які ви, як лідер, ніколи не переступите. Будьте вірним своїм цінностям (чи цінностям компанії) і завжди тримайте слово, бо це формує довіру навколо. Шукайте агентів змін у своїх організаціях, яким можна делегувати лідерство (Олена Вовк, голова наглядової ради «Компанія Ензим»).

3. Зважаючи на неминучий розвиток штучного інтелекту, слід навчати його поняттю етичного ставлення відразу. Хтозна, можливо за 50 років штучний інтелект буде поводитися з нами так, як ми нині з домашніми улюбленцями (Ярослав Ажнюк, засновник і гендиректор Petcube).

Від себе додам, що важливо знайти хорошого ментора, а краще — кількох, які можуть чесно вам усе сказати, допоможуть навчитися саморефлексії та сформувати план, як стати кращою особистістю.

Виховувати лідерський характер треба і на рівні організації, а саме:

— задекларовані цінності організації мають співпадати з цінностям, які демонструють її лідери, топ-менеджери й усі працівники;

— запровадити внутрішню систему наставництва для розвитку лідерів у своїй організації;

— підбирати людей у команду не лише за компетенціями, а й за характером, чеснотами. Ця опція може бути введена у профіль потенційного працівника та проведена через систему персоналу: рекрутинг, навчання та розвиток, оцінка, винагорода.

І, насамкінець, не забувайте наповнювати і свій внутрішній ресурс: усі ми потребуємо відпочинку, а часом і повного перезавантаження. Виходьте за межі щоденної рутини і звичних середовищ. Чому б не спробувати щось абсолютно нове: реколекції в тиші, волонтерство на кілька годин, занурення у цікаву книгу з філософії чи богослов’я. Найцікавіші ідеї завжди з’являються на перетинах.

Приєднуйтесь до нашого телеграм-каналу Мнения НВ