План дій BEPS 2.0: що передбачає подальша реформа міжнародного оподаткування

Які компоненти включає план і коли очікувати на зміни

Верховна Рада 16 січня ухвалила у другому читанні та в цілому проєкти законів №1209-1 та №1210 щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві.

За що саме проголосували народні обранці, Mind писав у матеріалі «Все серйозно: як депутати перекроюють податкове законодавство».

Головна ідея законопроєктів – боротьба з офшорами і відтоком капіталу в низькоподаткові юрисдикції. З цією метою в Україні вводяться правила щодо оподаткування контрольованих іноземних компаній, нова звітність з трансфертного ціноутворення, запроваджується взаємоузгоджувальна процедура, посилюються вимоги до постійних представництв тощо (заходи, що було передбачено Планом дій BEPS).

Водночас минулого року міжнародна спільнота почала активно обговорювати втілення нового етапу всесвітньої податкової реформи – Плану дій BEPS 2.0.

Деякі фахівці ототожнюють цю реформу із революцією у міжнародному оподаткуванні, адже вона передбачає істотну зміну в оподаткуванні не лише цифрових гігантів (на кшталт Google, Facebook і Amazon), але й інших «нецифрових» транснаціональних компаній. Очікується, що деякі результати роботи в цій сфері будуть озвучені на наступній зустрічі міністрів фінансів і глав центральних банків G20 у лютому 2020 року.

Як BEPS 2.0 може покласти край податковим гаваням та нездоровій конкуренції країн у наданні податкових стимулів міжнародним групам компаній, розповіли Mind керівник групи ТЦО KPMG в Україні Микола Мішин та консультант групи Анна Шолохова.

Економіка XXI століття характеризується тим, що фірми можуть бути активно залучені в економічне життя великої кількості юрисдикцій без значної фізичної присутності, а нові нематеріальні фактори вартості продукції або послуг стають все більш і більш вагомими.

Як зазначається у доповіді Конференції ООН з торгівлі і розвитку (ЮНКТАД), цифрова революція змінює наше життя і суспільство з безпрецедентною швидкістю і небувалим розмахом, створюючи при цьому як величезні можливості, так і колосальні труднощі.

Експерти наголошують, що діджиталізація, штучний̆ інтелект і роботизація стануть головними драй̆верами зростання світової економіки до 2030 року. Крім того, вони прогнозують, що вже у 2025 році майже чверть світового ВВП припадатиме на цифрову економіку завдяки діджиталізації промисловості (наразі, за різними оцінками, така частка складає від 4,5 до 15,5%). Тому недивно, що з 2015 року на порядку денному щорічних самітів G20 обов’язково є питання цифрової економіки.

Так, ОЕСР розглядала це проблемне питання в Дії № 1 Плану дій BEPS. Проте на відміну від успіхів у реалізації інших заходів протидії BEPS, експерти ОЕСР не знайшли чітких та узгоджених рішень щодо комплексного вирішення викликів діджиталізації. Так сталося, зокрема, через конкурентні позиції багатьох держав щодо часток «цифрового податку», які мали би бути розподілені між різними країнами.

Прогрес у розв’язанні спірних питань настав тільки у червні 2019 року. Тоді пропозиції ОЕСР щодо консенсусу у сфері оподаткування цифрової економіки було підтримано міністрами фінансів G20. Вже восени 2019 року ОЕСР презентувала світовій спільноті максимально узгоджені пропозиції щодо подальшої реформи міжнародного оподаткування, за якою вже закріпилася назва Плану дій BEPS 2.0.

Що передбачає План дій BEPS 2.0?

План дій BEPS 2.0 є реалізацією Програми роботи з вирішення податкових викликів, пов’язаних із цифровою економікою, прийнятою Inclusive Framework (група із 135 країн, включно з Україною, які співпрацюють в рамках Програми розширеного співробітництва Плану дій BEPS ОЕСР/G20) у травні 2019 року, та складається із двох компонентів.

Компонент 1 (Pillar One) зосереджений на вирішенні питання, як наявні правила міжнародного оподаткування (у тому числі традиційні правила трансфертного ціноутворення (ТЦ) та застосування принципу «витягнутої руки») можуть бути модифіковані з урахуванням змін, пов’язаних із діджиталізацією світової економіки. Він стосується правил розподілу податкових прав між юрисдикціями, а також нового порядку розподілу прибутку.

Як зазначає ОЕСР, «в епоху цифрових технологій розподіл прав з оподаткування більше не може бути обмежено виключно шляхом врахування фізичної присутності. Сьогоднішні правила, які існують з 1920-х років, більше не є достатніми для забезпечення справедливого розподілу прав з оподаткування у глобалізованому світі» .

Запропонований ОЕСР «уніфікований підхід» («unified approach to Pillar One») передбачає нові правила економічної присутності («nexus rules»). Також передбачено й новий механізм розподілу отриманого прибутку.

Економічна присутність не обмежується тільки фізичною присутністю продавця в юрисдикції, в якій мешкають споживачі його товарів або послуг, а значним чином ґрунтуватиметься на доходах, які продавець отримує від продажів у цій країні.

Якщо ринкова країна (тобто країна, де проживають споживачі товарів або послуг) відповідно до правила економічної присутності має право на частку доходу від реалізації товарів (послуг), застосовується трирівневий механізм розподілу оподатковуваного прибутку.

Він полягає в розрахунку:

• суми А (модифікований метод розподілу залишкового прибутку),
• суми В (метод часткового розподілу),
• суми C (метод розподілу прибутку за видами діяльності).

Такий механізм передбачає збереження наявних правил ТЦ, але пропонує доповнити їх формульними розрахунками (які базуються насамперед на обсягах продажів) у більш складних сценаріях торговельних операцій. Водночас застосування «уніфікованого підходу» передбачає функціювання надійних механізмів запобігання та вирішення спорів між платником податків та ринковими країнами.

Основний принцип Pillar One – компанії повинні платити податки в країнах, де отримують прибуток, а не тільки за місцем їх юридичної реєстрації.

Pillar One стосується насамперед цифрового бізнесу та Інтернет-торгівлі, хоч й не обмежуються ними. Планується, що дія Компонента 1 стосуватиметься великих транснаціональних компаній (ТНК) з обсягом консолідованого доходу усіх структур групи більше 750 млн євро.

Компонент 2 (Pillar Two) зосереджений на інших проблемах, що залишилися невирішеними у Плані дій BEPS, насамперед щодо запобіганню можливості ТНК виводити прибутки в юрисдикції, де вони взагалі не підлягають оподаткуванню або оподатковуються за низькою ставкою. В рамках цього компоненту ОЕСР розроблено Глобальну пропозицію щодо протидії розмиття податкової бази (Global Anti-Base Erosion, далі – GloBE).

Пропозиція GloBE передбачає застосування мінімальної ефективної ставки податку для оподаткування прибутку ТНК та містить чотири правила:

1. «Правило включення доходу» («an income inclusion rule»), відповідно до якого відбуватиметься оподаткування прибутку дочірніх компаній (представництв, контрольованих компаній), якщо їх прибуток було оподатковано за ефективною ставкою, яка є нижчою за узгоджену мінімальну ставку оподаткування.
2. «Правило обов'язкових платежів» («an undertaxed payments rule»), яке буде діяти шляхом відмови у визнанні податкових витрат платника податків або додаткового оподаткування «джерела» виплати («податок на репатріацію») при здійсненні платежу на користь пов'язаної сторони, якщо цей платіж обкладається в країні отримувача податком нижче мінімальної ставки.
3. «Правило переходу» («a switch-over rule»), яке буде введено в угоди щодо уникнення подвійного оподаткування та дозволить юрисдикції, з якої виплачується дохід (що не оподатковується та/або оподатковується за низкою ставкою), перейти від звільнення від податків до оподаткування такого доходу за мінімальною ставкою.
4. «Податкове правило, яке доповнить правило обов’язкових платежів» («a subject to tax rule that would complement the undertaxed payment rule»), що передбачає обмеження надання податкових переваг за договорами про уникнення подвійного оподаткування при здійснені платежів на користь нерезидентів щодо окремих видів доходу, якщо такі виплати оподатковуються в країні отримувача за ставкою нижчою, ніж мінімальна ставка оподаткування.

Розмір мінімальної ставки оподаткування ще не визначено та не обговорюється, водночас у консультаційному документі в декількох прикладах використовується ставка 15%. Хоча в документі чітко зазначено, що ця ставка була обрана тільки для ілюстративних цілей, проте вона дає певне уявлення, який розмір фахівці ОЕСР вважають розумним.

Отже, метою GloBE є координація податкової політики на глобальному рівні шляхом запровадження мінімальної ставки оподаткування прибутку ТНК. Це дозволить  нівелювати доцільність перенесення компаніями прибутків у юрисдикції з низькими або нульовими податками та зупинить нездорову податкову конкуренцію між державами.

Pillar Two стосується не тільки цифрового (високотехнологічного) бізнесу, а й будь-якої бізнес-моделі.

Коли очікувати на зміни?

Наприкінці 2019 року Секретаріат ОЕСР провів публічні обговорення пропозицій щодо кожного з компонентів Програми роботи із вирішення податкових викликів, пов’язаних із цифровою економікою. Зараз серед країн-учасників Inclusive Framework тривають активні обговорення отриманих зауважень та пропозицій.

Очікується, що результати проведеної на цьому етапі роботи будуть розглянуті та схвалені Inclusive Framework наприкінці січня та озвучені на наступній зустрічі міністрів фінансів і глав центральних банків G20 у лютому 2020 року.

Заручившись політичною підтримкою G20, ОЕСР планує досягнути глобального консенсусного рішення за обома напрямками BEPS 2.0 не пізніше липня 2020 року.

Швидко рухатися до прийняття узгодженої позиції ОЕСР та Inclusive Framework змушує тенденція до все частішого прийняття державами національних правил оподаткування високотехнологічних компаній (наприклад, Франція, яка подала приклад, а за нею й Італія, Чехія, Туреччина, Малайзія тощо).

Генеральний секретар ОЕСР Анхель Гурріа зазначив, що «неможливість досягти угоди до кінця 2020 року значно підвищить ризик того, що країни будуть діяти в односторонньому порядку, що буде мати негативні наслідки для і без того тендітної світової економіки. Ми не повинні допустити цього» .

Отже, з великою вірогідністю протягом наступних двох років у міжнародній податковій архітектурі можна очікувати революційних змін, які матимуть суттєвий вплив для всіх учасників світової торгівлі.