Вияснили походження небезпечного вірусу

31 січня 1999-го американські вчені з університету Алабами представили докази того, що вірус СНІДу походить від африканських людиноподібних мавп. Припустили, що вперше перейшов до людей близько 50 років тому.

Жителі Західної і Центральної Африки масово вживали м'ясо диких тварин, заражених штамом ВІЛ. Заражалися і мисливці, які мали дотиковий контакт із здобиччю.

Первинний вірус ВІЛ, що прийшов від шимпанзе та горил, не став глобальною проблемою - обмежувався лише Західною Африкою. Ширше розповсюдження - понад 90%, отримав мутований ВІЛ 1 групи М, або основний, що передавався від шимпанзе.

Вірус поширився Африкою у 1920 роки з Конго, а саме бельгійського колоніального міста Леопольдвіль - тепер Кіншаса. Перший судноплавний порт на річці Конго приваблював молодих людей можливістю заробити гроші. Їх же обслуговували працівники секс-індустрії. Згодом, хворобу рознесли африканською залізницею на тисячі км.

Вагому роль у поширені вірусу світом зіграли секс-послуги, світова торгівля та крах колоніальної системи, що спричинив перші масові напливи африканських емігрантів у Європу, Азію та Америку. Спочатку вірус потрапив у Нью-Йорк та Сан-Франциско, де були добрі умови для переховування секс-меншин. Нині все більше говорять і про екологію.

Існують і інші теорії поширення. Наприклад, деякі вчені вважають, що вірус виник на початку 50-х років внаслідок людської помилки. При розробці вакцини від поліомієліту вчені використали клітини печінки шимпанзе, що містили вірус ВІЛ. Вакцину тестували саме в тих районах Африки, де на сьогодні найвищий рівень інфікування. Також була практика повторних використаннь нестерильних одноразових шприців при масовій вакцинації.

Пацієнтові однієї з лондонських лікарень вдалося позбутися ВІЛ. Чоловікові провели пересадку стовбурових клітин кісткового мозку від донора з рідкісною генетичною мутацією, яка зумовлює вироблення в організмі стійкості проти цієї інфекції.