1917 і Джентльмени — прав, Британіє!

Про воєнний блокбастер Сема Мендеса та кримінальну комедію Гая Річі

Почнемо з військового блокбастера Сема Мендеса — обох (і фільм, і режисера) цілком усвідомлено ведуть до Оскара і, якщо щось трапиться так, будь-яку з нагород буде видано справедливо — кіно вийшло дійсно бойовим. Як і у випадку з «Дюнкерком» Нолана, можна говорити про масштабну британську відповідь (зняту за гроші союзників, до речі) на голлівудські проекти, присвячені Другій Світовій.

Так, за бажання можна в'їдливо згадувати про «Порятунок лейтенанта Блейка» (я взагалі півфільму чекав фіналу в дусі «Вовчої зграї» Василя Бикова), вишукувати монтажні склейки (маркетинг був побудований на «безперервності» сюжету, час — йде, в цьому ключ фільму), вловлювати нестиковки і вираховувати коефіцієнт політкоректності (Мендес його ледве позначив, зміг собі дозволити).

Читайте також:

Фоззі
П’ять найкращих фільмів 2019 року

Можна, але для початку доведеться почекати, поки з горла піде вагомий такий ком. Та й немає у мене такого бажання, зате є впевненість у тому, що війна — найогидніше проведення часу з усіх можливих, а цей фільм однозначно увійде в мій особистий топ батальних драм.

Окремим рядком варто відзначити блискучу роботу оператора Роджера Дікінса, готовий посперечатися, що у вашому топі мінімум п’ять фільмів, знятих ним (у себе я нарахував одинадцять). Обов’язково подивіться making-of, хоча секрети деяких знімальних трюків там, на жаль, не розкрито. А дідусеві ж скоро стукне дев’яносто, цілком міг би спочивати на лаврах, розповідаючи про лампове минуле.

Отже: англійці правлять за американцями свою історію, прибираючи зайвий пафос і старанно обходячи розтяжки дня сьогоднішнього. Мендес зняв величну і щемливу історію, яка порадує чоловічу аудиторію, відлякуючи при цьому сімейну — видовище гранично реалістичне. 9 з 10 з тегом #ПРО — Правда Ріже Очі.

Переходимо до «Джентльменів», ще одного британського повернення за американські гроші, Гай Річі знову випускає англійську кримінальну комедію, залиште мені квитки на перший ранковий сеанс, back 2 the old school!

Нам було обіцяно фірмові мікс-нарізки, фактурні бандюгани і чорний гумор, і ми їх отримали. Як і в канонічних «Картах, грошах і двох стволах», сюжет запускає крадіжка великої партії канабісу, але якщо там це було лише однією з ліній, то тут Марія Іванівна постає у всій красі.

Читайте також:

Фоззі
Сім головних фільмів 2020 року

Річі не впустив можливості щодуху стебанути матінку Британію (у «Рок-н-рольщику» пройшовся по корупції в сфері лондонської нерухомості, тут — по істеблішменту в цілому) і щодуху відтягнутися в діалогах, які, до речі, дуже пристойно адаптували наші локалізатори. А вже про те, як люблять у нього зніматися зірки, не позбавлені самоіронії, годі й говорити!

Якщо б у кінотеатрі порвалася стрічка хвилин за двадцять до титрів, я б написав: все, як ми любимо — влучно, жваво, зло, весело, під відмінний саундтрек. Але ближче до розв’язки Річі чогось прикручує екшен, передає привіт «Чорному дзеркалу» і вдаряється в моралізаторство. Тобто зажовує фінал.

Кажуть, що сценарій багато разів переписувався, і, мабуть, розв’язка придумалася в не найкращий день. Так що 9 за зав’язку, 6 — за кінцівку, зійдемося посередині — 7,5 з тегом #ПШ — Поціновувачам Жанру.

P. S.: Даремно, до речі, обидва фільми запустили в прокат одночасно (ще й в один день з «Нашими котиками»), перебір — горить.

Приєднуйтесь до нашого телеграм-каналу Мнения НВ

Читайте тематичні колонки на НВ:

Кинопоиск з Фоззі — щочетверга

Сьогодні в світі з Іваном Яковиною — щодня

Особисті фінанси з Іваном Компаном — щовівторка

Деловая неделя з Сергієм Фурсою — щоп’ятниці

Відкриття з Олексієм Бондарєвим — щотижня

Більше поглядів тут