Українці в Ухані і сусідніх провінціях: через вірус ми панікуємо менше, ніж люди в Україні

30 січня Всесвітня організація охорони здоров’я оголосила спалах китайського коронавірусу надзвичайною ситуацією глобального масштабу.​

Яка зараз ситуація зі спалахом коронавірусу 2019-nCoV в Китаї, чи панікують люди і чи планують евакуюватись – «Голосу Америки» розповіли троє українців, які живуть у містах Ухань, Шанхай та Ланьчжоу.

Моніка Рустамова – харків'янка, приїхала за обміном на рік в Ухань вчити китайську:

– На вулицях все тихо-спокійно, людей немає. Але це переважно пов'язано зі святами зараз – на Новий рік у Китаї завжди так. У магазинах є все, крім овочів. І фрукти є, все є.

– Чи панікують люди в Ухані?

– Зараз тут паніки ніякої немає. Всі слідкують за новинами, займаються своїми справами, паніки у гуртожитку немає.

Я тримаюсь, мені зараз не страшно. Я підтримую батьків, батьки теж зараз заспокоїлись. Я запевняю, що все добре. Думаю, все добре закінчиться.

Люди в Україні панікують більше, ніж ті, хто тут зараз перебуває. Бо всі тут спокійно реагують на ситуацію. Всі українці зараз стоять на обліку українського посольства. Тобто якщо буде якась критична ситуація, нас у будь-якому випадку, думаю, повинні евакуювати.

– Що робить українське консульство?

– Пішла розсилка, українське консульство закликало всіх, хто зараз живе на території Китаю, Уханю, щоб надіслали на пошту офіційну свої дані, хто чим займається, і нас поставили на облік. Зараз моніторять ситуацію і сказали, що у будь-якому випадку з нами підтримуватимуть контакт.

Якщо це буде примусова евакуація, буде дуже погана ситуація, то я готова поїхати. Я хочу продовжити вчитися, у мене свої плани, свої цілі ще на пів року.

– Що робить китайська влада?

– Сьогодні на вході до магазину у нас перевірили температуру. В усіх таких місцях перевіряють. Тобто ми виходимо з кампусу – нам перевірили температуру, ми повертаємось – нам теж перевіряють.

Щоранку ми звітуємо, як ми почуваємось. Йдемо, щоб нам поміряли температуру, іноді до нас ще приходять ввечері перевіряти температуру.

Видали маски, велику упаковку на людину, горіхи, сухофрукти, родзинки – університет виділяє.

Є дівчинка, яка вчиться у іншому університеті – там зробили триразове безкоштовне харчування. Їм привозять продукти від університету.

Ми збираємось у кімнаті, я дивлюсь серіали, вчимося, спимо, їмо.

Флешмоб серед китайців був. В один час, здається, о 8-й вечора, всі відкрили вікна й кричали: «Ухань, тримайся!».

Максим Тарапата – киянин, живе 10 років у Шанхаї:

– Єдине, що на вулицях нагадує про вірус – наявність масок у більшості людей. А так, в цілому, тема вірусу – №1 у всіх розмовах і чатах у Китаї. Візуально збільшилася кількість швидких на дорогах. Примітно, в останні дні все швидкі їздять без звуку сирени (можливо, це навмисно, щоб не нервувати населення).

Продукти у магазинах є, особливого дефіциту не бачив. Що стосується масок, то дефіцит є, в аптеках – періодично черги, існують обмеження на кількість при покупці. У магазинах особливих процесів масової закупівлі будь-яких продуктів немає. Єдиний поки що дефіцитний товар – захисні маски, за завищення цін на які зараз діють штрафи.

– Що робить китайська влада?

– Суто візуально – в лікарнях досить спокійно, великих черг ніде не видно. Є спеціальний сайт, де можна відстежувати останню інформацію по Китаю.

Більшість закладів закриті (знову ж таки, перш за все, пов'язано зі святами). Транспорт працює. Повідомляється, що транспорт (метро, автобуси) щодня обробляється і дезінфікується. В офісних будівлях обробляються ліфти. Різні установи (школи, університети, банки та інші структури) – всі продовжують вихідні дні.

Влада закликає людей менше переміщатися, менше відвідувати місця великого скупчення людей, максимально завжди ходити в масках, також інформують про первинні запобіжні заходи (як правильно носити маски, як часто мити руки, менше перетинатися з людьми).

Так само щодня на телефон приходять повідомлення, що у разі поганого самопочуття (температури) обов'язково звертатися до найближчої лікарні. Так само в інтернеті і месенджерах публікують списки лікарень з адресами.

– Як реагує українська влада?

– Зв'язок із українським консульством є. Консульство через месенджер зробило розсилку із закликом по можливості виїхати з Китаю. У разі перебування в Китаї просять повідомити про це, заповнивши спеціальну форму. Так само залишені номери для екстреного зв'язку.

– Що кажуть колеги і друзі?

– Переважна більшість активно стежить за останніми подіями. Є як і випадки паніки, тривоги, так і більш твереза і спокійна оцінка ситуації. Спочатку дуже багато роз'їхалися у зв'язку зі святами. Але багатьох, хто планував залишитися, ситуація, що склалася, все-таки підштовхнула виїхати. Деяких людей до цього активно закликають родичі, бо в іноземних ЗМІ часом ситуація вимальовується вкрай страхітливо.

В цілому стан у всіх трохи тривожний. Переживаємо і сподіваємося, що це все скоро закінчиться. Так само хвилювання пов'язане ще з тим, як довго все це ще може тривати. Зараз інформують про те, що пік буде пройдений протягом 10 днів, а в найближчі дні статистика людей, які видужали, різко збільшитися, тому що лікарі повинні ще переконатися, що пацієнти, які видужали, дійсно здорові.

Виїжджати з Китаю я не планую, лише ймовірна поїздка, пов'язана із роботою.

Дмитро Яцковський – родом із Кременчука, четвертий рік вчиться в університеті Ланьчжоу:

– Ми передусім отримуємо інформацію від адміністрації університету, яка розсилає нам інформацію у WeChat, у нас є такий китайський чат, де ми отримуємо інформацію і бачимо оголошення. Які поради? Звісно, зберігати спокій, якщо почати панікувати, то це робити якісь беззмістові різкі дії, які можуть привести до ще складніших наслідків. Ми залишаємось у квартирі, якщо виходимо, то за продуктами, за питною водою. Також дезінфікуємо кімнату, прибираємо, миємо руки. Звісно, нам видали маски й хлор, щоб ми могли хлорувати приміщення.

У нас є карантин, але не можна сказати, що щось заборонено, нам просто радять. Нам радять не виходити з університету. Але я спокійно можу залишити територію університету, надавши документи й написати, куди я йду.

– Чи є зв'язок із українським консульством?

– Я цікавився, але бачив поки лише рекомендації від консульства ті самі, що радять для захисту від пневмонії: носити маски, не контактувати з людьми, не з'являтись у громадських місцях, мити руки, провітрювати приміщення. Поки нічого я не чув серйозного.

– Як вас інформує китайська влада?

– Я розумію, що ситуацію не повністю описують звичайним людям. І яка ситуація насправді – я не знаю і не можу знати. У будь-якому випадку я слухатимусь людей, які братимуть за мене відповідальність. В цьому випадку якщо вони порадять евакуюватись, я послухаюсь їх та евакуююсь із Китаю на час карантину.

Довіра до китайської влади є, тому що за роки мого перебування у Китаї все, що каже китайська влада, має характер того, що воно збувається. Вони роблять, тому що мають сили, всі ресурси. Та сама уханська лікарня, яку будують за сім днів. Порівняно із іншими країнами, вони це роблять у найшвидші терміни. Китайці – ті люди, які вміють спрямувати всі сили в одну точку. І зараз всі сили спрямовані на коронавірус. Тому в мене є надія і впевненість, що все під контролем, і вони все зроблять.

Я не готовий сказати, що хтось щось замовчує чи ні, це може бути, але справа у тому, що навіть якщо це роблять, то для того, щоб зберегти спокій людей, а не розповсюджувати цю паніку. У Китаї паніка може бути гіршою, ніж коронавірус.

– Чи є паніка серед студентів?

– Щиро кажучи, між іноземними студентами – дуже велика паніка. Цю паніку, на жаль, породжують самі вони, бо вони переписуються в інстаграмі, обмінюються неправдивою інформацією, і ця паніка – ні до чого, коли треба зосередитись і приймати рішення.

Не те, щоб за паніку, але за хибну інформацію, за те, що студенти розноситимуть хибну інформацію, за це каратимуть. Швидше за все, за китайським законодавством.

Я боюсь усього, що може завадити моєму здоров'ю, але цей страх направляю на правильні дії. Я думаю й планую шляхи відступу, які я можу застосувати у цій ситуації.