На Волині замироточила ікона

Напередодні Різдвяного посту у Милецькому Свято-Миколаївському чоловічому монастирі, що на Старовижівщині, замироточила ікона благовірного князя Олега Брянського.

Він був онуком Михайла Всеволодовича – чернігівського князя, якого замучили монголо-татари, пише Вісник.

Аромат посилився, коли читали Євангеліє

Одними з перших помітили це диво прихожанки обителі Надія Голярчук та Лариса Суламанідзе.

– У свій час за благословенням священника я допомагала збирати пожертви на будівництво храму в честь Олега Брянського, який споруджувався у Ковелі, – згадує Надія Голярчук. – У суботу, 23 листопада, перед вечірнім богослужінням зайшла у келію, де спочиває з миром схиархімандрит Олексій (Філозоф) – і відчула надзвичайні пахощі. Такий аромат стояв у нас вдома, коли мироточила ікона Іоанна Київського. Тому взяла свічку, бо в келії панує напівтемрява, і почала обходити всі образи. На іконі Олега Брянського помітила миро. Аромат посилився, коли почали читати Євангеліє.

Але перші зміни на іконі відбулися ще за тиждень до цього, коли один з отців монастиря помітив на образі росяні крапельки, втім не розповів про це нікому, бо не хотів вводити себе та інших в оману. Коли ж факт мироточення визнали очевидним, братія милецького монастиря відслужила молебень на честь святого угодника Божого.

Святого просять про спокій

Благовірний Олег Брянський з княжого роду відомий тим, що разом з батьком, князем Чернігівським та Брянським Романом Михайловичем, брав участь у поході проти Литви у 1274 році, про що згадується в Іпатіївському літописі. Після походу князь приїздив до своєї сестри Ольги Романівни у Володимир-Волинський. Вона була дружиною благочестивого князя Волинського Володимира Васильковича. Ймовірно, після смерті чоловіка княгиня як спадкоємиця допомагала Олегу в облаштуванні його брянської православної обителі. Так з’явився новий Петропавлівський монастир. Через кілька років після смерті батька Олег відмовився від спокусливої спадкової влади і, залишивши брянським князем свого брата, прийняв чернечий постриг з ім’ям Василь. Він перейняв від свого діда стійкість, любов до Бога, правди, справедливості, відзначався глибоким благочестям і суворістю чернечого життя.

Ікона Олега Брянського замироточила у милецькій обителі невипадково, оскільки до цього святого молитовно звертаються по допомогу у важкі часи, які нині й переживає Україна. Він є також хорошим помічником у викоріненні честолюбства, егоїзму, гордості, допомагає відродити духовність і продовжити праведний шлях, досягнути втраченого внутрішнього спокою, звільнитися від страхів та сумнівів. Свята Православна Церква відзначає пам’ять Олега Брянського в один день з пам’яттю його діда – мученика Михайла Чернігівського – 3 жовтня.