Mind ua
Експерти підрахували, скільки втратять РФ, Україна та країни ЄС через потенційну зупинку транзиту газу
Прямі збитки «Газпрому» в результаті припинення транзиту і, відповідно, скорочення обсягів експорту можуть скласти до 3,4 млрд євро за І квартал 2020
Інститут по вивченню економіки енергетики при Кельнському університеті (Energiewirtschaftliches Institut, EWI) провів дослідження, в якому підрахував фінансові втрати усіх сторін за умови припинення транзиту російського газу через Україну.
Через 10 років після суперечки між «Газпромом» та «Нафтогазом» щодо непогашеної заборгованості останньої, який став причиною 13-денної перерви у поставках російського газу через Україну, обидві країни, а також ЄС знову опинились на перехресті: угода про транзит між двома компаніями закінчується 31 грудня 2019 року. Тристоронні переговори між РФ, Україною та ЄК щодо розробки нової угоди розпочались у липні 2018 року, однак цього зробити і досі не вдалось.
Чергові переговори, як очікується, відбудуться незадовго до кінцевого терміну 31 грудня. Є імовірність того, що сторони не досягнуть нової угоди вчасно, що призведе до переривання транзиту російського газу через українську газотранспортну систему (ГТС).
«Поставки РФ в ЄС скоротяться приблизно на 6,3 млрд куб м в І кварталі 2020 року. Однак газовий ринок ЄС добре інтегрований і оснащений достатньою трубопровідною інфраструктурою. Переривання не приведе до дефіциту газу в жодній з країн ЄС. Відповідно, газовий ринок ЄС добре підготовлений до перебоїв з точки зору безпеки поставок», – йдеться в дослідженні.
У звіті також зазначається, що хоча підвищення цін в Північно-Східній Європі буде помірним, перерва сильно вплине на ціна на газ для споживачів в Південно-Східній Європі.
В Північно-Східній Європі ріст цін залишатиметься на рівні 3-5%. Ціни в Південно-Східній Європі виростуть: на 45% в Греції, на 24% – в Болгарії та на 18% в Румунії.
Австрія, Словенія та Італія, як отримувачі російського газу, який проходить через Україну, також зіткнуться із значним ростом цін на 9-10%.
Через підвищення цін споживачі в ЄС повинні будуть сплатити додаткові 1,5 млрд євро за газ протягом трьохмісячної перерви з січень по березень. Якщо буде холодно, ця сума складе 2,1 млрд євро.
Під час перерви прямі збитки «Газпрому» в результаті припинення транзиту і відповідно скорочення обсягів експорту можуть скласти до 3,4 млрд євро.
Україна втратить свої транзитні доходи у суму 0,5 млрд євро протягом І кварталу 2020 року.
Аналіз підкреслює «стійкість європейської газової мережі, досягнуту завдяки інвестиціям в додаткову трубопровідну інфраструктуру, СПГ-термінали і сховища газу після газової кризи 2009 року».
«В результаті трьохмісячна перерва не загрожує безпеці поставок газу в жодну з країн ЄС, а ріст цін для більшості країн залишиться відносно помірним», – йдеться у звіті.
Крім того, автори дослідження вважають, що Росія і Україна зіткнуться ще й з репутаційними втратами, в залежності від того, хто буде вважатися відповідальним за припинення контракту. «Вартість цього репутаційного збитку важко визначити кількісно, але, тим не менш, вона реальна і дає ще одну причину для обох сторін прийти до угоди і уникнути руйнівного результату», – відзначають в дослідженні.
Як повідомлялось, раніше прем'єр-міністр РФ Дмитро Медведєв заявив, що Росія не може припинити поставки газу через Україну, оскільки піклується про інтереси європейських і українських споживачів.
Нагадаємо: 6 грудня Україна і Росія провели переговори стосовно питання транзиту газу у Відні. Виконавчий директор «Нафтогазу» Юрій Вітренко зазначає, що українська сторона готова отримувати російський газ в рахунок погашення 3-мільярдної заборгованості за рішенням Стокгольмьского арбітражу.
Крім того, за продовження транзиту газу виступили і німецькі компанії.
«Ми переконані, що важливо зберегти транзит через Україну для надійних і довгострокових поставок російського газу в Європу. Ми також впевнені в успіху проекту «Північний потік-2». Нам потрібно і те, й інше, потрібні два маршрути, тому що попит на газ зростає», – сказала заступник голови правління Східного комітету німецької економіки Катріна Клаас-Мюльхойзер.