Нормандська зустріч: усе, що важливо знати

Уже незабаром – 9 грудня 2019 року у Франції на переговори вперше за три роки зберуться лідери України, Франції, Німеччини і Росії. Ми коротко підсумували для вас усе про цей надважливий для України захід.

• 1Історія та учасники
• 2Які були умови для зустрічі
• 3Про що говоритимуть на нормандській зустрічі
• 4Чого хоче Росія?
• 5А якщо домовитися не вдасться
• 6"Варта на Банковій"

Історія та учасники

Нормандія – це історична область і регіон на північному заході Франції, відома за однойменною операцією – висадкою союзницьких військ у Другій світовій війні.

До слова: Зустріч "нормандської четвірки" у Парижі: чого від неї очікують США

Саме під час святкування 70-ліття Нормандської операції 6 червня 2014 року вперше встановилися дипломатичні контакти між лідерами чотирьох країн: Німеччини, України, Франції та Росії: канцлеркою Німеччини Ангелою Меркель, президентом Франції Франсуа Олландом, тодішнім переможцем виборів в Україні Петром Порошенком (інавгурація на той момент ще не відбулася) та президентом Росії Володимиром Путіним. Звідси і похідні назви: нормандський формат, саміт, четвірка і зустріч.

Протягом наступних двох років таким складом відбулася зустріч у Мілані (Італія) – 16-17 жовтня 2014 року, Мінську – 11-12 лютого 2015 року, знову у Франції, але вже у Парижі – 2 жовтня 2015 року і востаннє нормандська четвірка збиралася 19 жовтня 2016 року.

За цей час у Франції та Україні обрали нових президентів – Емманюеля Макрона та Володимира Зеленського. Це, відповідно, буде їхньою першою зустріччю у нормандському форматі.

Окрім того, з лідерами держав на саміт їдуть і їхні помічники чи міністри зовнішніх справ. Так, з українського боку точно варто очікувати міністра Вадима Пристайка та помічника Зеленського Андрія Єрмака.

Дата і розклад зустрічі

Нормандська четвірка зустрінеться у Парижі 9 грудня о 16 годині за місцевим часом (це 17 година за Києвом). Опісля, на 19.00 годину запланована спільна конференція.

А перед засіданням канцлерка Німеччини Ангела Меркель проведе двосторонні зустрічі з президентами Росії та України: о 15 годині спілкуватиметься сам-на-сам із Путіним, а через пів години – із Зеленським.

Після завершення переговорів "четвіркою" Володимир Зеленський і Володмир Путін вперше матимуть окрему особисту зустріч. 

Які були умови для зустрічі

Українська сторона давно наполягала на зустрічі у нормандському форматі, її підтримували Франція і Німеччина. Але Росія "морозилася" і навіть висунула низку умов, які потрібно виконати, аби організувати чотиристоронній саміт.

Однак все ж зустріч відбудеться. За словами віцепрем'єр-міністра України Дмитра Кулеби, через санкційний тиск та падіння рейтингу Володимир Путін таки погодився на саміт у Парижі.

Передумовами для проведення нормандського саміту стали розведення військ у Станиці Луганській (завершилося 30 червня), Золотому (2 листопада) та Петрівському (11 листопада). Також відбулися розмінування цих територій і демонтаж фортифікаційних споруд з обох боків. Також було відбудовано міст через Сіверський Донець, що був єдиним пунктом перетину через лінію розмежування – у контрольному пункті в’їзду-виїзду "Станиця Луганська".

Про що говоритимуть на нормандській зустрічі

Про війну на Донбасі, а якщо конкретніше: анонсовані питання розведення військ, обмін полоненими, текст формули Штайнмаєра та Крим.

Обмін полоненими

Президент України Володимир Зеленський хоче під час нормандського саміту домовитись із Росією про новий обмін полоненими – "всіх на всіх" до кінця 2019 року. За останніми данними, в ОРДЛО залишаються полоненими 227 українців, а в Росії – ще 115.

Питання Криму

Президент України Володимир Зеленський пообіцяв запропонувати новий формат щодо Криму. Зокрема, він пропонує залучити до обговорення цієї теми США.

Вибори за українським законодавством та питання кордону

За словами глави МЗС Вадима Пристайка, те, що будуть внесені певні конституційні зміни на основі децентралізації, обіцяв ще попередній уряд. Більше того, це було записано в мінських домовленостях.

Андрій Єрмак заявляв, що під "змінами до Конституції" мовиться про окремі райони Донецької та Луганської області, які можуть отримати додаткові повноваження. Однак це ніколи не означатиме, що це буде федералізація чи якась автономія. Помічник Зеленського висловив впевненість, що це не нестиме загрози цілісності України.

Окрім того, може гостро постати питання постачання газу. Є припущення, що саме цим Путін може шантажувати Україну, адже попередній контракт про транзит газу між Росією та Україною завершується 31 грудня.

Детальніше про це: Нормандська зустріч і газ: чи шантажуватиме Путін Зеленського на переговорах

Чого хоче Росія?

У російському МЗС заявляють, що Росія закликатиме Україну до переговорів з проросійськими бойовиками на Донбасі.

Глава МЗС Росії Сергій Лавров заявив, що буцімто відмова від цього буде порушенням мінських домовленостей.

Російські ЗМІ також пишуть, що РФ наполягатиме на: особливому статусі для ОРДЛО знятті "економічної блокади" Донбасу; відновлення залізничного сполучення з окупованими територіями та навіть повній амністії бойовиків.

А якщо домовитися не вдасться

За словами Андрія Єрмака, на випадок, якщо не вдасться домовитися з Росією, в України є і план Б.

"Якщо ми не побачимо готовності з боку Росії йти до мирного процесу, будемо тоді будувати стіну, не у фігуральному плані, і жити далі. У нас є друзі, будемо брати їхній досвід і, на жаль, жити у форматі замороженого конфліту. Але ми їдемо з вірою, бажанням домовитися", – резюмував Андрій Єрмак.

Напередодні виконавчий директор Українського інституту майбутнього (UIF) Віктор Андрусів заявив, що зустріч у нормандському форматі не вирішить долю війни на Донбасі.

"Там не вирішуватиметься доля конфлікту, війни. Тому в цих переговорах сторони, швидше за все, намагатимуться досягнути якихось менших стратегічних цілей більш локального характеру, які позначаться вже не подальших переговорах", – сказав він на брифінгу щодо очікувань від нормандської зустрічі.

До слова: Нормандський саміт у Парижі: останні очікування України та Росії

"Варта на Банковій"

У Києві на Майдані Незалежності 8 грудня відбулося всеукраїнське віче "Червоні лінії". Організатори відзначили, що цим мітингом закликають президента Володимира Зеленського не перетнути червоні лінії з президентом Росії щодо врегулювання війни на Донбасі. Людей закликали вийти на мітинги три політичні фракції: "Голос", "Батьківщина" і "Європейська солідарність". Зокрема, п'ятий президент Петро Порошенко відзначив, що віче на Майдані не носить протесний характер.

Про це: "Варта на Банковій": під Офісом Президента відбувається мітинг – фото, відео

Після віче на Майдані активісти перейшли під Офіс президента і розпочали там акцію "Варта на Банковій". Люди провели на Банковій всю ніч і досі залишаються під стінами Офісу Президента. Частина активістів ночували у наметах та організували собі польову кухню.