Бурштинова рента. Куди веде Зеленський?

30% для місцевих бюджетів – достатньо?

Незаконний видобуток бурштину поширений у Рівненській, Волинській та Житомирській областях. В 2015 році президент Порошенко заявляв, що 90% бурштину видобувається нелегально, цей бізнес «кришують» правоохоронці.

У найбільш депресивних поліських районах в останні роки інтенсивно відбувався нелегальний видобуток бурштину. Це пов’язано з відсутністю можливостей у місцевого населення займатися бізнесом і забезпечити собі рівень доходів, необхідний для задоволення найнеобхідніших потреб.

Перезавантаження влади, яке відбулося весною та влітку 2019 року, призвело до перегляду пріоритетів державної політики у сфері регулювання видобутку бурштину. Президент визначив легалізацію видобутку бурштину як один з пріоритетів прискорення реформ і доручив парламентській більшості та Кабміну сформувати законодавче підґрунтя для цього бізнесу.

З огляду на це було розроблено три законопроєкти:

• №2240 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо урегулювання питання видобутку бурштину»,
• №2241 «Про внесення змін до статті 252 Податкового кодексу України щодо упорядкування розміру ставки рентної плати за користування надрами для видобування бурштину»,
• №2242 «Про внесення змін до Бюджетного кодексу України щодо розподілу рентної плати за користування надрами для видобування бурштину»).

Законопроєкт №2240 вже проголосований у першому читанні. Народні обранці, які жваво його лобіювали та підтримували, водночас не враховують, що даний законопроєкт не містить необхідного набору норм, які зобов’язуватимуть бурштиновидобувні підприємства проводити рекультивацію.

Також у цьому законопроєкті так і не визначено джерел наповнення фондів проведення рекультивації порушених земель. Виходячи з того, що левова частка нелегального видобутку бурштину відбувалася на землях лісогосподарського призначення, законопроєкт №2240 не визначає прав державних лісогосподарських підприємств, яким передано у постійне користування лісові землі, в частині регулювання бурштиновидобувної діяльності.

У законопроєкті №2241 пропонується знизити ставку рентної плати за користування надрами для видобутку бурштину з 25% до 15% від вартості товарної продукції гірничого підприємства. Така пропозиція виглядає доволі дивною, оскільки парламентська монобільшість налаштована на підвищення ставок рентної плати за користування надрами (законопроєкт №1210, наприклад, пропонує підвищити ставку рентної плати за видобуток залізної руди з 8 до 10%).

Це дає підстави говорити про відверте лобіювання окремими депутатськими групами інтересів «легальних» бурштинодобувних підприємств в майбутньому. Варто нагадати, що рентна плата за користування надрами для видобутку бурштину була введена ще з 1 січня 2016 року і особливих успіхів в адмініструванні бурштинової ренти за 2016-2018 роки не досягнуто.

У законопроєкті №2242 пропонуються зміни до Бюджетного кодексу України щодо розподілу бурштинової ренти. Згідно з цим документом, 70% ренти пропонується спрямовувати до державного бюджету, а 30% – до місцевих бюджетів. Виходячи з частки бурштинової ренти в загальних надходженнях мінерально-сировинної ренти до держбюджету, висновок тут однозначний – на загальнонаціональному рівні даний фіскальний інструмент погоди не зробить, а на місцевому рівні (на рівні області чи територіальної громади) може надати імпульсів прискоренню темпів соціально-економічного розвитку. І тому ефективнішим та результативнішим був би розподіл: 30% – до держбюджету, а 70% – до місцевих бюджетів.

Василь Голян, директор Європейського аналітичного центру