«20 днів сиділи у сусідки в підвалі, поки «гради» нам в город не прилетіли»: життя Богданівки після розведення військ

«Кременчуцький Телеграф» побував на околиці третьої точки розведення військ на сході України. Місцеві мешканці сусіднього села розповіли про життя на передовій, українську мову та земельні паї, які залишилися у Богданівці

У небо злітає біла сигнальна ракета. Вона як білий прапор здіймається у небо… саме вона сигналізує про початок розведення військ. Білий прапор у міжнародних відносинах визнається як прохання або вимога про припинення військових дій, знак перемир'я або пропозиції переговорів. Також це і символ капітуляції, тобто беззастережної здачі на милість протиборчої сторони. Чим стане білий стяг над Донбасом покаже лише час.

Розведення військ у третій контрольній точці на лінії розмежування почалося лише з третьої спроби. Розведення військ в районі населених пунктів Богданівка–Петрівське Донецької області, заплановане на 4 листопада, було перенесено у зв’язку з обстрілами позицій Об'єднаних сил, які зафіксовані 30 жовтня. 8 листопада українська сторона заявила про готовність розпочати практичний процес розведення сил та засобів на згаданій ділянці №3. Водночас російсько-окупаційні війська повідомили, що почнуть розведення зі свого боку лише 9 листопада. Наступного дня українці запустили сигнальну ракету. Через туман і погану видимість дзеркальних дій з іншого боку не побачили, але представники ОБСЄ засвідчили: ракету окупанти теж запустили.

На фото командир Євген Коростельов. 10 листопада полковник під об’єктивами фронтових кореспондентів оглядав ввірену йому ділянку фронту в районі Богданівки і Петрівського після відведення військ. Через два дні під час перевірки сусідніх позицій та вивчення обстановки комбриг дістав поранення, яке стало фатальним

За тиждень після розведення військ «Кременчуцький Телеграф» поспілкувався з мешканцями найближчого села – Новогнатівки, у яких залишилися земельні паї у замінованій Богданівці.

Після розведення чули як вибухнула машина

Сама Богданівка невеличке село на Донеччині, там залишилося від сили 7 місцевих мешканців. Богданівка як була під нашим контролем, так і залишилася, до лінії фронту ще залишається відстань.

За 5 кілометрів знаходиться Новогнатівка, мешканці цього села мають земельні паї в Богданівці.

Місцеві мешканці Новогнатівки зізнаються, що про розведення знають лише те, що показують по телебаченню.

- Чутно було як рухалася техніка. Ми сподіваємося, що війна припиниться. – зазначила жінка. – Раніше добре чули постріли. Там де я живу двічі снаряд потрапляв в город й поруч побило дах. Завдяки данському фонду мені відремонтували дах. Це ще було у 2014 та 2016 роках… Зараз не стріляють, тихо.

Валентина додала, що під час розведення чула вибух коли вибухнув автомобіль.

- Я була у дворі й бахнуло щось. Якраз біля сараю. Я думала надомною, гуркіт незрозумілий був. Вийшла на вулицю подивитися. А там саме поворот на Богданівку. Бачила як військові та під'їхали два ОБСЄ. Кажуть там машина бахнула, але я туди не пішла, – розповіла Валентина.

Без замінованих городів та українську школу

Більшість мешканців Новогнатівки мають земельні паї у Богданівці, але останні кілька років не користувалися, адже територія замінована.

- Там зранку їздять розміновують. То інколи вибухи бувають, – розповіла мешканка Новогнатівки Клавдія.

– А багато у вас мін?
– Та звідки мені знати? Може й багато наставлено, починаючи з 2014 року. Там поля в сусідки, то там все заміновано, ніхто нічого з врожаю не отримує. Сказали як розмінують – дадуть - додала Клавдія.

Той же знак, але з іншого боку. На ньому видно отвори після пострілів

- Вибухи часто чуєте?
- Вибухи майже не чую – люблю посидіти в інтернеті. Тому майже не прислухаюся вдень. Зранку іноді буває, коли йде розмінування. У самій Богданівці людей майже не залишилося, може людей 2-3. Вони іноді люди в магазин ходять.

Автомобілі з розмінування

- А що вони розповідають?
- Ми в них нічого не питаємо, а вони нам нічого не розповідають. Там все-таки військові.

Саме селище Богданівка де від сили залишилося 7 місцевих мешканців

- Спокійніше стало?
- Звичайно. У 2014 році 20 днів сиділи у сусідки в підвалі поки гради нам в город не прилетіли, а потім все спокійно.

- Як думаєте мир скоро буде?
- Ще рік й буде нормально.

- Ви так добре спілкуєтеся українською?
- Нормально я спілкуюся. В українській школі навчалася.

- Ви, мабуть, приїхали з іншого регіону?
- Як це? Я тут народилася.

- Чи багато спілкуються українською?
- Майже всі… Це дітвора (в основному спілкується російською – ред.). Тут у нас у Новогнатівці російськомовна школа. А зараз школу закрили й перевели дітей до школи у Миколаївці, а там вона україномовна. Й зараз мене дітвора навчає: «Бабуся, ти не так сказала».

Петрівське – велике село було, а зараз руїни

Місцевий мешканець додав, що у нього в Богданівці залишилися друзі.

– Більше блокпостів й контролю. А толку? Нервувань більше… якщо ти кожного дня показуєш свій паспорт, це приємно? Паспорт, як ганчірка. Стоять на дорозі й зупиняють всіх підряд – перевіряють документи. Але це не приємна процедура. Якщо я місцевий, хай перевіряє хтось з сільської ради. А для чого ця «нервотрьопка»? Від цього нікому не легше. - сказав чоловік. - У мене там друзі є. Як живуть? Як можна жити, якщо не можеш нікуди вийти? Вони ж перебувають там, серед військових. Всього лиш не стріляють більше. Сусіднє село Петрівське за 4 км від Богданівки. Велике село було, а зараз руїни.

Мешканка Новогнатівки вважає, що розведення військ нічого не змінить, поки це фінансово вигідно верхівці керівництва обох країн.

- Тут нічого хорошого не було, немає і не буде. Я нічому не вірю. Кожного разу нам обіцяють, але нічого не змінюється. – розповіла жінка. - Там залишилися місцеві. Але тим, хто там перебуває, так зручно. Якщо вони лишаються з військовими, то відповідно мають якісь пільги. Щодо відведення військ я не знаю, але по цих постах видно, ніби щось «відбувається». Більше нічого тут не бачу.

Зазначимо, що наприкінці листопада з боку окупантів тут велися провокації. 26 листопада, російські найманці здійснили обстріл зі своїх позицій в районі Петрівського з АГС по наших позиціях поблизу Старогнатівки. Вони провокували вогонь у відповідь на лінії розведення, але Об'єднані сили вогонь у відповідь не відкривали.

Богданівка стала останнім напрямком, де відбувся процес розведення у цьому році. За тиждень до цього війська дзеркально розвели у Золотому-4, а влітку у Станиці Луганській.

Автор: Альона Душенко