Чи доступна оновлена площа Двірцева для людей з інвалідністю: позиція активіста, - ФОТО, ВІДЕО

У Львові не припиняються суперечки щодо оновленої площі Двірцевої, яка після реконструкції кардинально змінила не лише свій вигляд, а й функціональні особливості. Усі важливі елементи там буквально поміняли місцями: замість хаотичної парковки з'явився великий пішохідний променад з лавками і деревами, трамваї і маршрутки почали під'їжджати значно ближче до входу на вокзал, ніж приватні автомобілі, а платформи автовокзалу "Двірцевого" не лише дещо перемістились, а й "розвернулись". Одним така кардинальна зміна підходу до організації громадського простору до вподоби, іншим — ні.

Сайт 032.ua пропонує читачам ознайомитися з різними поглядами на це питання. Нещодавно ми опублікували зауваження представника Національної асамблеї інвалідів України Ярослава Грибальського, який знайшов на площі чимало перешкод для маломобільних груп населення, а  зараз оприлюднюємо позицію львівського активіста та засновника ГО "Зручне місто" Юрія Тер-Арутюняна.

"Дуже давно слідкую за долею пл. Двірцевої у Львові. Ще із початку напрацювання концепції майбутнього її вигляду активно цікавлюсь цим процесом. Також як небайдужий мешканець та як засновник громадської організації, для якої першочерговим пріоритетом є питання доступності, був зацікавлений публікацією 032.ua  про перевірки ДАБІ на вимогу Всеукраїнського громадського об’єднання “Національна асамблея людей з інвалідністю України” (далі НАІУ). Я ознайомився з переліком зауважень і хочу надати свої коментарі, а також поділитися своїми спостереженнями щодо того, чи дійсно площа є доступною", - повідомив Юрій Тер-Арутюнян. Далі подаємо коментар автора без змін.

Одним із зауважень був бордюр при виїзді на площу із паркомісць для людей з інвалідністю

Як і до реконструкції, на виїзді з паркомісць для людей з інвалідністю є понижений бордюр для маломобільних, що видно з фото. Важливо усвідомлювати, що ця частина площі ще не пройшла реконструкцію, її робитимуть лише наступного року. Лише тоді зможемо оцінити результат і перевірити чи дотримано всіх вимог з доступності. Відповідно до наявної в мене інформації, цю частину мають переробляти.

Надто широкі отвори у дощоприймачах

Решітки справді не відповідають ДБН Б.2.2-40:2018 "Інклюзивність будинків і споруд". Їх слід замінити і зробити це досить нескладно.

Також як порушення зазначено, що паркомісця для людей з інвалідністю надто далеко від входу

Місця для паркування автомобілів людей з інвалідністю розташовані з лівого боку будівлі вокзалу. За словами представників НАІУ, вони розміщені на відстані 150 метрів від центрального входу, і на відстані 200 метрів від входу в праве крило. Хоча прості вимірювання за допомогою карт Googleпоказують, що ці відстані є лише 100 і 150 метрів відповідно.

Чому паркомісця для людей з інвалідністю розташовані саме там? Все дуже просто – саме з правого боку від будівлі вокзалу знаходиться єдиний на весь вокзальний комплекс ліфт для осіб з інвалідністю! Лише з цього ліфта можна потрапити на перони до потягів. З центрального входу чи зі входу в правому крилі на перони потрапити неможливо, оскільки з переходів нагору ведуть круті сходи, і всередині ліфтів немає.

До речі, з пропозицією встановлення ліфтів всередині вокзалу я звертався до керівництва Львівської залізниці, а оскільки не отримав результату, то звернувся повторно до уповноваженого президента України з прав людей з інвалідністю Валерія Сушкевича.

Отже, чи в правильному місці розташовані місця для паркування людей з інвалідністю? Я вважаю, що так. Це місце в безпосередній близькості до згаданого ліфта (10 метрів) та найближча до будівлі вокзалу можлива точка для паркування авто на всій площі, оскільки від паркінгу Укрзалізниці та від планованого підземного паркінгу йти доведеться ще далі.

Нагадую також, що відтепер людям з інвалідністю немає потреби йти до кас вокзалу для придбання квитка, адже для них з початку 2019 року є можливість придбати квиток онлайн. Бо раніше ця послуга була доступна всім, крім осіб з інвалідністю. Між іншим, щоб домогтися впровадження такої можливості, я також писав ще у 2018 році звернення до Прем'єр-міністра України.

Якщо ж людині захочеться таки зайти в приміщення вокзалу, то вона це зможе зробити за допомогою пандуса на вході в праве крило, але для посадки на потяг їй все одно доведеться вийти з приміщення вокзалу і дістатись до ліфта в лівій частині площі. Також потрібно зробити пандус перед центральним входом на вокзал, відповідне звернення я також підготував. Зауважу, що вокзал станції Львів та територія близько 5 метрів перед фасадом не підпорядковується містові, тому навести лад із цим може лише керівництво залізниці.

Непотрібна тактильна плитка перед пандусом

До пандуса веде смуга тактильної плитки типу "поводир", а перед самим пандусом є ряд тактильної плитки типу "небезпека". Справді, цей ряд плитки небезпека там зайвий. Я дізнавався щодо цього, підрядник має цю плитку забрати, просто не встигли через великі обсяги роботи перед відкриттям.

Колота базальтова плитка на пандусах

Чесно кажучи, я взагалі проти колотої базальтової бруківки на транзитних зонах тротуарів і пішохідних площ. На Двірцевій її застосували як елемент дизайну, але я гадаю можна було її замінити на будь-яку іншу безшовну плитку. Це не пізно зробити навіть зараз, я чув неодноразово скарги на неї від користувачів площі.

Незрозумілі тактильні смуги

Більшість тактильних смуг запроєктовано дуже добре і логічно. Щоправда, в деяких місцях я би дійсно радив їх переробити. Одне з таких місць на переході через колії в районі логістичного центру Укрпошти. Також недобре, коли смуга натикається на люки комунікацій. Щоправда, мене запевнили що для цього використають спеціальні накладки на люки, що зробить тактильні смуги безперервними. Також погоджуюсь, що смуги з колотої бруківки можуть дезорієнтувати.

Невідповідність висоти платформ на трамвайних зупинках

НАІУ  вимагає підняти платформи з 25 до 35 см. Вимога будівництва посадкових платформ висотою 35 сантиметрів є не лише хибною, але й дуже шкідливою для пасажирів і зараз я поясню чому.

Перш за все ми всі маємо чітко розуміти, що перша сходинка трамвайного вагона за жодних обставин не має права бути нижчою за платформу. Трохи вищою перша сходинка бути може, але аж ніяк не навпаки, бо це небезпечно. Коли людина сходить з трамвая, вона не очікує несподіваного підйому, перечіпається і падає. Якщо при падінні зламає ногу, то матимемо ще більше користувачів крісел колісних. Крім того, якщо платформа буде вищою за сходинку низькопідлогового трамвая, то відкидний пандус просто не відкриється.

Як вже було неодноразово озвучено, будівництво настільки високих платформ вимагається під нові трамваї "Електрон". Але давайте спочатку розберемось, чи потрібні "Електронам" платформи висотою 35 сантиметрів. Як заявили представники "Електронтрансу", висота першої сходинки трамвайного вагона, який щойно вийшов із заводу 32 см. Але вагон на заводі – це сферичний кінь у вакуумі, дуже далекий від експлуатації в реальних умовах. На практиці, є низка факторів, які впливають на висоту першої сходинки: 1) в процесі експлуатації зношуються рейки, 2) в процесі експлуатації у вагона сточуються бандажі, 3) в процесі експлуатації у вагона можуть просідати пружини візків, 3) вагон із повним навантаженням пасажирами просідає під їх вагою та має значно нижчий рівень сходинки, ніж порожній вагон. Відтак, реальна висота першої сходинки Електрона, який приїздить на зупинку може бути 28-31 см.

Але що ми все про "Електрон"? В нас лише 9 "Електронів", а основу трамвайного парку складають трамваї Tatra KT4 різних модифікацій, а це близько 100 одиниць. Нові трамваї коштують дуже дорого, тому на повне оновлення трамвайного парку міста сподіватись немає підстав. Ми повинні робити інфраструктуру з урахуванням всіх наявних в експлуатації трамваїв. А висота першої сходинки наявних вагонів Tatra складає близько 27-30 см.

Я окремо досліджував питання львівських платформ і детально пояснював чому необхідно переробити занадто високі платформи. Я рекомендую будувати нові платформи висотою не більше 27 см від головки рейки, щоб потім не мати аналогічних проблем. Будувати платформи висотою 35 см недоцільно і шкідливо. У випадку з Двірцевою платформи висотою 25 см не порушують жоден чинний ДБН чи ДСТУ.

Підвищені посадкові платформи трохи нижчі за рівень першої сходинки вагонів роблять скрізь, в тому числі в країнах з високим рівнем життя, де добре дбають про права людини та особливо про права маломобільних груп населення. Приклади можна легко знайти в інтернеті. Покажу лише одне реальне фото, яке зробила львівська активістка Анна Калаш в Німеччині – платформа на 10 см нижче за першу сходинку трамвая, але вагон обладнаний пандусом і це не проблема.

Нещодавно в місті пройшла відкрита дискусія на тему висоти посадкових платформ, яку згодом має прийняти виконком.

Висновки і зауваження

Як бачимо, деякі зауваження від НАІУ цілком справедливі, деякі абсолютно недоречні. Я дуже сподіваюся, що не менш прискіпливі перевірки ДАБІ з приписами щодо усунення порушень буде проведено і щодо інших вулиць, зокрема не так давно відреконструйованих Мечникова, Промислової, Хмельницького (від Промислової до Гайдамацької), Замарстинівської, Личаківської та ін., де з доступністю справді є проблеми.

Маю ще додаткове зауваження і побажання щодо Двірцевої. По-перше, слід нанести на всіх пішохідних переходах на площі розмітку 1.14.4, яка позначає місце переходу дорогу незрячими особами на нерегульованому пішохідному переході, щоб людина могла з однієї тактильної смуги після переходу вийти на іншу, на її продовження.

Також я просив встановити як поблизу зупинок громадського транспорту, так і з того боку, звідки їдуть приватні авто та таксі, інформаційні вказівники, які би скеровували до ліфта для маломобільних, що піднімає людей на першу платформу вокзалу. Це дуже важливо, бо свого часу, коли ми мали сідати на потяг з людиною в кріслі колісному, я цей ліфт знайти не зміг.

Загалом, попри низку зауважень, враження про рівень доступності оновленої частини площі Двірцевої дуже хороші. Це, мабуть, один з найдоступніших об’єктів в місті. Тут ви не знайдете жодного бордюру чи перепаду висот на пішохідній частині, тут є підвищені посадкові платформи, є добре протрасована тактильна плитка, покриття площі безшовне та рівне. Зважаючи на складність об’єкту та велику кількість викликів і труднощів, які мали подолати команди проектантів та підрядників, результат вийшов дуже добрим. Направду, я такої вокзальної площі більше ніде в Україні не бачив.

***

Редакція 032.ua започаткувала рубрику “Голос міста”, у якій будь-хто може вільно висловити свою думку про те, що його чи її хвилює, цікавить або розчаровує у Львові. У цій колонці забороняється політична агітація та комерційна реклама; категорично заборонені заклики до насилля, дискримінації, повалення державного ладу та інші порушення Закону України; а текст повинен стосуватися міста Львова або Львівської області.

Блог у рубриці “Голос міста” відображає лише позицію автора та може не збігатися з позицією редакції 032.ua. Якщо ви маєте протилежну думку до тієї, що висловлює автор блогу, редакція нашого сайту готова оприлюднити вашу аргументовану відповідь.

***

Додамо, нещодавно заступник директора департаменту житлово-комунального господарства та інфраструктури Андрій Білий опублікував відео того, як площу Двірцеву на доступність випробовує людина на інвалідному візку.

Повне або часткове копіювання матеріалу без письмової згоди редакції забороняється і вважається порушенням авторських прав