Паризький саміт навряд призведе до прориву – світова преса

​Французький часопис Le Figaro пише про велелюдну демонстрацію у Києві із закликами до президента України Володимира Зеленського не піддаватися тиску з боку Москви. Європейське видання Politico зачіпає гострі моменти українсько-угорських відносин і головні проблеми цих стосунків. Ірландська газета The Irish Times аналізує, чи мають шанси на втілення у життя обіцянки президента Зеленського покласти край війні на сході України у світлі саміту в Парижі.

Французький часопис Le Figaro вміщує матеріал «Україна: 5000 демонстрантів проти капітуляції перед Москвою», у якому повідомляє про протест у Києві з закликами до президента України Володимира Зеленського не піддаватися тиску Москви напередодні саміту з питання вирішення конфлікту в Україні. Паризьке видання повідомляє, що цей захід у Києві отримав назву «Червоні лінії для Зе». Під час демонстрації були розгорнуті гасла «Ні капітуляції» і «Російський газ – зашморг на шиї». Газета наводить слова 47-річної учасниці цього заходу Анни Гнилицької із Запоріжжя, яка висловила своє побоювання щодо результатів, до яких може призвести діяльність нинішнього керівництва країни. Анна зазначила, що також не очікує нічого доброго від президента України, тому що він, на думку Гнилицької, є слабкою особою і може просто зрадити державні інтереси. Ще один учасник демонстрації 61-річний Олександр Зубченко зазначив, що навзамін постачань дешевого газу, який може запропонувати Росія, Зеленський може піти на поступки у питаннях Донбасу та статусу цієї частини України.

Le Figaro додає, що Православна церква України, яка здобула торік, як пише видання, свою незалежність від релігійного владарювання Москви, оголосила, що молитиметься за мир і перемогу українського народу і української держави. Паризька газета нагадує, що президент України Володимир Зеленський і президент Росії Володимир Путін зустрічаються у понеділок у столиці Франції. Ця зустріч, за словами часопису, постає найпершою зустріччю обох керівників за посередництва Франції та Німеччини з метою пожвавити мирні переговори з питання врегулювання на сході України, де вже понад 5 років триває протистояння між Києвом та підтримуваними Росією бойовиками, внаслідок чого загинуло 13 тисяч осіб. Французька газета завершує, вказуючи, що Захід і Україна звинувачують Москву у фінансуванні і озброєнні бойовиків, що, у свою чергу, відкидає Росія. Цього саміту, як підсумовує часопис, очікують з нетерпінням після трьох років відсутності переговорів на найвищому рівні. Водночас, як пише паризька газета, навряд чи ця зустріч призведе до якогось реального прориву.

«Україна: 5000 демонстрантів проти капітуляції перед Москвою»

Європейське видання Politico друкує статтю «Як шматочок сільської місцевості у Західній Україні став геополітичною лінією розколу». У підзаголовку зазначається, що суперечка щодо прав етнічних угорців «нацькувала» Будапешт на Київ. Матеріал розпочинається з повідомлення про урочисту подію у селі Чома, Берегівського району, що на Закарпатті, на яку зібралися місцеві жителі. Видання вказує, що той момент, коли натовп залишається мовчазним під час виконання гімну України і активно виспівує гімн Угорщини, свідчить про певні процеси, які тут відбуваються. Йдеться про таке собі «перетягування канату» між Будапештом і Києвом, яке, на думку Politico, є певним продовженням конфлікту між Україною та Росією. Все це, як пише видання, загострилось 2017 року, коли Київ зменшив використання російської мови у країні, і таким чином, за словами автора статті, дослідника Інституту гуманітарних наук Іана Бейтсона, не бажаючи того, вразив і права етнічних угорців, які живуть в Україні. Саме цей крок української влади, мовиться далі, став подразником для угорських націоналістів на зразок прем’єра тієї країни Віктора Орбана, який вирішив «помститися» Києву, блокуючи поступ євроатлантичних устремлінь України.

Іан Бейтсон наводить слова колишнього міністра закордонних справ України Павла Клімкіна, який сказав, що росіяни ніколи не припинять своїх невійськових дій в Україні, використовуючи для цього питання національних меншин. Будапешт, у свою чергу, з цим не погоджується. Автор далі цитує Аттілу Демко, колишнього голову відділу оборонної політики уряду Угорщини, який каже, що угорська влада бачить, що проблеми, напади і агресія походять з України, а не з Росії. Видання зазначає, що з часу обрання Володимира Зеленського президентом України і Київ, і Будапешт заявили про свою налаштованість на поліпшення відносин, проте і нині тертя у цих відносинах не виказують ознак зменшення. Ба більше, мовиться у статті, прем’єр Угорщини Орбан використав це питання для того, аби наблизитись до своїх ключових союзників – США та Росії – і надати поштовху своїй націоналістичній риториці. Зокрема, зустрівшись з президентом США у травні, Орбан висловив доволі критичний погляд на Україну, що призвело до того, що вже згодом президент США Дональд Трамп, як пише Politico, заявив, що українці «всі корумповані» і взагалі є «жахливими людьми». Видання пише, що успіх з торпедування Угорщиною ініціатив НАТО щодо України означає проблеми для перспектив евентуального членства Києва в Євросоюзі та НАТО. Все це вчергове доводить, що Росія розколола НАТО у тому, що стосується України.

«Як шматочок сільської місцевості у Західній Україні став геополітичною лінією розколу»

Періодичне видання Ірландії The Irish Times публікує статтю «Київ на роздоріжжі, у той час як послаблюється західна підтримка». Дублінський часопис пише, що президент України Володимир Зеленський готується взяти участь у зустрічі у Єлисейському палаці у Парижі з президентом Франції Макроном, канцлером Німеччини Меркель та президентом Росії Путіним. Саме ця зустріч, на думку автора статті Даніеля Маклофліна, постає випробуванням для будь-якого досвідченого політика і дипломата, годі казати про професійного актора та імпресаріо. Саміт у Парижі також покаже, чи енергія і предметний стиль розмов, який привів Зеленського до президентства в Україні, зможе дати результати на міжнародному рівні, а також чи мають шанси на втілення у життя обіцянки Зеленського покласти край війні на сході України. Водночас, як вказує видання, Зеленський прямує до Парижа на тлі розбрату поміж ключових союзників Києва і ознак того, що їхня позиція щодо російської агресії дещо послаблюється.

The Irish Times додає, що багато хто з українців побоюється, що 41-річний Зеленський опиниться в ізоляції та зазнає тиску, аби він пристав на невигідну Україні угоду, як і його попередник Петро Порошенко у випадку зустрічі «нормандського формату» у Мінську 2015 року, внаслідок чого було ухвалено мирний план щодо врегулювання на сході України, який ще має виконуватися. На додаток, як зазначає дублінська газета, у Києві пройшов велелюдний захід перед паризьким самітом, який також надіслав послання Меркель і Макрону щодо обмеженого простору для маневру українського керівника і тієї бурхливої реакції в Україні на будь-які можливі поступки Кремлю, перед якою постане Зеленський. Газета вказує, що, крім решти проблем, пов’язаних з самітом у Парижі, офіційний Київ висловлює також своє занепокоєння доволі двозначною позицією президента Франції Макрона, тоді як французький керівник нині постає основним голосом у Європі, який закликає до так званої «перезарядки» відносин з Москвою. На саміті НАТО у Лондоні Макрон також усіляко намагався відвернути увагу альянсу від російської агресії і привернути її до проблеми тероризму. Водночас, на думку автора статті Даніеля Маклофліна, найсильнішим союзником Зеленського на саміті у Парижі може бути канцлер Німеччини Анґела Меркель. Проте сама Меркель зазнає дедалі більшого тиску від бізнесових кіл своєї країни із закликами поліпшити відносини з Москвою.

«Водночас не існує жодних показників того, що Путін зараз значно більше, аніж 2014 року, бажає дозволити Україні насолоджуватись стабільністю для здійснення реформ, приваблення потужних закордонних інвестицій і просування до членства у ЄС та НАТО»