Домовились, які народи вважати жертвами геноциду

Генасамблея ООН одноголосно прийняла "Конвенцію про запобігання злочину геноциду та покарання за нього" 9 грудня 1948-го у Парижі. Цього ж дня відзначають Міжнародний день пам'яті жертв злочину геноциду. Його мета познайомити людей із Конвенцією та вшанувати пам'ять жертв геноциду.

Виникненню Конвенції передували масове знищення турками вірмен, Голодомор, Голокост та холодна війна.

Під геноцидом у конвенції визнавали дії, вчинені з наміром знищити, повністю або частково, яку-небудь національну, етнічну, расову або релігійну групу. Це могло бути вбивство членів групи, заподіяння тілесних та розумових ушкоджень, створення життєвих умов розрахованих на знищення.

Карними визнавались сам геноцид, змова з метою його здійснення, підбурювання до його вчинення, замах на здійснення та співучасть у геноциді.

Протягом XX ст. найбільше подібних дій вчинили у тоталітарних та мусульманських державах. В Україні всі ознаки геноциду мав Голодомор 1932-33 років. Від безглуздої тоталітарної політики, постраждали й кримські татари, поляки, цигани, греки, євреї.

Конвенція вступила в силу 12 січня 1951-го. Нині документ ратифікували 144 держави. Серед них, першою державою, яку порушила Конвенцію про геноцид, була Сербія.

Вперше темін "геноцид" вжив польський юрист зі Львова Рафаель Лемкін. У книзі "Влада Осі у Європі" він сформулював поняття і задокументував нищення нацистською Німеччиною жителів європейських країн.