Як започатковувався Нормандський формат та чим закінчувалися всі попередні перемови – репортаж

Нормандський саміт у Парижі стане першим за останні 3 роки. Попередня зустріч четвірки відбулася в Берліні у жовтні 2016-го. Історію Нормандського формату та попередні результати перемов розкаже Ірина Сисак.

2014-й. Франція. Лідери 19 країн-учасниць війни з'їхалися до Бенувіля. На урочистості 70-річчя висадки союзницьких військ на нормандському узбережжі під час Другої світової.

Офіційний прийом французького президента став першим дипломатичним майданчиком, де четверо лідерів – Франсуа Олланд, Ангела Меркель, Петро Порошенко та Володимир Путін коротко обговорили, як зупинити збройне протистояння на сході. Тоді й народилася Нормандська четвірка.

"Звичайно, що настрій був дуже напружений, і незважаючи на це є добрим фактом, що діалог почався. Можемо сказати, що перше, що досягнули, що переговори починаються", – сказав тодішній президент України Петро Порошенко.

У вересні того ж року, одразу після Іловайської трагедії, яка забрала життя сотень українських бійців, Тристороння контактна група підписала Мінський протокол, так званий "Мінськ-1". Перемир'я на Донбасі – його основний пункт – Кремль не квапився виконувати.

Жовтень 2014-го. Італія. У Мілані – саміт Азія-Європа. Запитати Путіна, чому той не дотримується Мінських угод, зібралися інші учасники Нормандської четвірки.

"Найголовніше, щоб Росія забезпечила реальне виконання Мінських домовленостей. На жаль, у цьому контексті є багато недоліків", – зауважила тоді Меркель.

Переговори складні та майже без конкретики.

"Говорили про питання безпеки, остаточне припинення вогню, роз'єднання конфліктних сторін", – розповів Путін.

Конфліктні сторони так і не роз'єднали. Вогонь тривав. А обіцянки Путіна виявилися черговою цяцянкою.

Але найгарячіші дискусії точилися у Мінську в лютому 2015-го. На сході в цей час – запеклі бої за Дебальцеве. Тоді за зачиненими дверима переговори лідерів Нормандської четвірки тривали понад 17 годин. У день зустрічі у столиці Білорусі були і ватажки терористичних "ДНР" і "ЛНР".

І як результат знову домовилися – про припинення вогню, відведення військ, контроль над кордоном та обмін полоненими – усе в новому документі із 13-ма пунктами. Так званий "Мінськ-2".

"Ми узгодили всі пункти, текст підписала контактна група та сепаратисти. Ця угода дає надію, серйозну надію. І навіть якщо досягнуто не все, для українців це велике сподівання, а для Європи – полегшення", – наголосив Франсуа Олланд.

"Перше – домовилися про припинення вогню з нуля годин 15-го лютого. Друга позиція, яку я вважаю дуже важливою, це відведення важких озброєнь", – запевняв президент РФ.

"В документі є чітке зобов'язання: виведення всіх іноземних військ з території України", – пояснив Порошенко.

І знову дива для України не сталося. Вгамувати озброєну Росію у форматі Нормандської четвірки збиралися ще раз у Парижі. У жовтні 2015-го. Безрезультатно. Остання і найпродуктивніша зустріч лідерів відбулася за рік у Берліні. Тоді розробили дорожню карту імплементації Мінських угод.

"У нас на сьогодні мінські домовленості – це є цілісний документ. І коли ми говоримо про дорожню карту, то вона якраз передбачає послідовність і гарантії", – зазначив п'ятий президент України.

"Раніше я казала, що від цієї зустрічі не варто очікувати дива. Але ми все ж досягли певного прогресу. Я впевнена, що знову відновити ці переговори було правильним рішенням", – була переконана канцлер Німеччини.

Після берлінської зустрічі тиша – на 3 роки. Лише не на Донбасі, де і досі стріляють.

Від останніх перемовин четвірка оновилася – українським президентом став Володимир Зеленський, а Францію очолив Еммануель Макрон. Через 2 роки повноваження складе й Ангела Меркель. Незмінним гравцем залишається лише Путін. Який, попри жодні угоди, свою агресію на сході України не припиняє.

Ірина Сисак, "5 канал"