Одеські рятувальники розповіли про брак обладнання, чи справляться з масштабною пожежею тернопільські?

Під час пожежі в Одеському економічному коледжі у рятувальників не було спеціальних батутів, якими могли б ловити людей, коли ті стрибали із вікон, не вистачало драбин, взуття та навіть звичайних оцинкованих відер.

Разом із героїзмом рятувальників та згуртованістю пересічних одеситів, що проходили на допомогу, ця трагедія викрила брак професійного оснащення пожежної служби. Про проблеми забезпечення заговорили пожежники і з інших регіонів розповів кореспондент ТСН Сергій Моргун.

Пожежники прибули на місце досить швидко, але ручні драбини короткі, а механізованим потрібен час. Полум’я у столітній будівлі з внутрішніми перекриттями з очерету поширилося занадто швидко. Люди почали просто вистрибувати з вікон.

"Як показує досвід цієї пожежі, то напевне я би не відмовився від батутів, щоб у мене в підрозділі вони були, але по штату їх немає", - розповідає начальник ГУ ДСНС України в Одеській області Віктор Федорчак.

Питання забезпечення українських надзвичайників виникає після кожної великої пожежі.

"Видно як пожежна машина приїздить. а потім рятувальники безпорадно стоять. У них немає обладнання, якби були подушки, цих людей можна було б врятувати", - кажуть польські рятувальники.

Польські вогнеборці показали своє обладнання. На такий батут можна стрибати з 4-го поверху, головне на спину або сідниці. Батут розгортається за 30-40 секунд. Вартість такого куба - 10 тисяч доларів, тоді як гідравлічний підйомник, так звана люлюка, потягне на мільйон.

"Але в Одесі, під час гасіння пожежі, бракувало не те, що спецтехніки, навіть, елементарного, каже член рятувального загону із Києва. Спецзагін приїхав на допомогу одеським колегам. В соцмережах люди гуртувалися і збирали навіть оцинковані відра. І привозили надзвичайникам серед ночі - разом зі взуттям", - каже кореспондент.

Рятувальники не звикли нарікати, працюють, попри все, але вже вголос кажуть, що з забезпеченням - біда. Потреба є в усьому - нових авто, шоломах, підшоломниках та рукавицях.

"Підкасники, які ми одягаємо, не горючі. Індивідуальні ліхтарі ми купуємо за свій рахунок. Всього цього не вистачає. Захисний одяг ми ремонтуємо. Я собі купував, домовлявся через друзів. Вони мені з-за кордону подарували одяг. Він б\у, але він з Англії", - розповідає Начальник караулу 18-оі частини Дніпра Костянтин Губаренко.

"Бракує самого звичайного, форми, оснащення. Ми писали начальству, і до Києва вже багато разів. Просто хочемо, щоб на нас звернули уваги, ми ж рятуємо життя", - каже рятувальник Павло Романчук.

На зверенення він завжди отримував відповіді. Наприклад: "У зв'язку із складною ситуацією з фінансуванням, проведено аналіз по забезпеченню одягом. В першу чергу особи у яких критичних стан форменного одягу. Стан форменного стану заявника не критичний".

"У керівництві ж Державної служби з надзвичайних ситуацій проблем не приховують, але й говорять не охоче. Адже, є оснащення чи ні, на виклики рятувальники реагують щодня. З пожежі в Одесі 12-тьох вони врятували сходовими клітками, 10-тьох - групами із кисневими масками, і ще 18-тьох за допомогою драбин і автопідіймачів. Пошукова операція триває - цілодобово”, - додали кореспонденти.